50 років «Червоній руті». Пісня, що стала неофіційним гімном України

Рівно 50 років тому, 13 вересня 1970 року, на Театральній площі в Чернівцях збирався натовп. Подія планувалась непересічна – пряме включення до ефіру київської студії телебачення. Передача «Камертон доброго настрою» мала стати майданчиком для першого ефірного виконання пісень чернівецької музичної зірки – композитора Володимира Івасюка.

«Прем’єрити» мали двома свіженаписаними піснями – «Червона рута» та «Водограй», повідомляє BBC Україна.

Величезна камера, схожа на коробку фокусника, і двоє перед нею – Івасюк та місцева юна співачка – Олена Кузнєцова.

50 років по тому пані Олена стоїть на тому самому місці. Вона стомлено повторює слова спогадів про той день. Практично щорік їй доводиться робити те саме.

Тоді вона потрапила в ефір випадково. Володимир Івасюк, хоч і був іще юним студентом, але енергії та організаторських здібностей йому вистачило на створення та участь у вже декількох музичних колективах, які на регулярній основі виступали по всіх регіонах навколо Чернівців.

Тепер таких людей називають концертними директорами або навіть і продюсерами. А 21-річний Володя Івасюк був студентом-медиком і «самодіяльним» композитором.Його ж активність в організації концертів і привела до того, що всі вокалісти, з якими він працював на той момент, були на гастролях. Цей факт і вирішив долю Олени Кузнєцової, яка увійде в історію і десятки телевізійних сюжетів як перша виконавиця «Червоної рути».

На прохання ще раз заспівати легендарну пісню Олена зітхає – давно не співає, операція на зв’язках. Тепер лише вчить студентів і до ювілеїв дає інтерв’ю.

Не було людини в Чернівцях, яка б не наспівувала «Червону руту». Здавалось, що ті, хто не потрапив на площу, слухав пісні в ефірі. За рік той самий ефект буде справлено на весь СРСР. Українською заспівали узбеки, литовці, казахи, грузини й росіяни.

Із кумедних селян українці раптом перетворились на тих, що роблять «мейнстрім-контент». Слів таких ще, звісно, ніхто не вживав, але суть полягала саме в цьому. Музика, яку слухають не як етнографічну екзотику, а як сучасний модний саунд.Мелодика пісень юного Івасюка, який і композитором не мав права називатись, тому що не мав такого диплому, була настільки вибухово сучасною, що її було вирішено видавати порційно.

На всесоюзний конкурс «Пісня року» в 1971 році поїде «Червона рута», а «Водограй» залишать на 1972-й. Згодом музика Івасюка розлилась і за межі Союзу. Софія Ротару з «Водограєм» їде в Сопот.

За сучасними критеріями Івасюк перетворився на суперзірку. Через 9 років після того історичного моменту на Театральній площі це його й загубить.

Більше ста пісень. Десятки не записаних на плівки творів. Музичні фільми, серед яких і однойменна «Червона рута» з Василем Зінкевичем та Софією Ротару в головних ролях. Діаспора співає Івасюка. В Америці видають платівку його пісень.Сестри Івасюка розповідають, що одного разу Володимир побував на «серйозній дружній розмові» в КДБ. Чи була вона єдина, невідомо.

«Органи» запропонували Івасюку «виправдатися» за популярність у ворожій Совєтам Америці жестом щедрості – віддати доларові гонорари за свої твори у «Фонд миру». На що принциповий Івасюк відповів, що не фінансуватиме «терористичні організації».

Тут треба зазначити, що саме цей Фонд свого часу фінансував військові операції СРСР по «заподіянню соціалізму» в різних куточках світу.

Промовчав Івасюк тоді тільки про те, що американського гонорару він тоді і сам не бачив жодного разу, бо його було просто неможливо отримати в обхід того ж таки КДБ.

Інсценоване самогубство Володимира Івасюка в 1979 році красномовно говорило про масштаб його особистості, зокрема про його вплив. Лагідна пропаганда всього українського в нього виходила сама собою. Він просто писав суперсучасні хіти. І тільки українською.Він зник з дому. А його тіло знайшли аж за місяць в лісі за Львовом.

Справу про його смерть, яку тоді радянська прокуратура швидко кваліфікувала як самогубство, вже двічі поновлювали.

«Самогубство» як визначення вже скасували, але з’ясувати, що саме відбувалось в квітні й травні 1979 року між днем зникнення і датою смерті, поки що лишається загадкою. На її розкриття ми тепер чекаємо від СБУ, бо саме Служба безпеки поновила розслідування останньою.

«Червоній руті» – 50. У неї є з десяток варіантів тексту, тому що Івасюк писав його і вдосконалював декілька років.

Його однокурсниця з медичного й досі зберігає перший варіант, написаний його рукою.

Сьогодні «Червона рута» – десь майже офіційно, десь ні – є гімном української ідентичності.

До ювілею «Червоної рути» в Україні проведуть онлайн-марафон «Пісня буде поміж нас», де зазвучать 43 пісні Володимира Івасюка. Кавер-версії співатимуть українські зірки у супроводі симфонічного оркестру.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---