«Karaj Awazy»: у Луцьку записали перший подкаст про караїмів
У Міжнародний день корінних народів, 9 серпня, вийшов «Karaj Awazy» – перший профільний подкаст про караїмів Луцька. Це п’ятисерійний аудіопроєкт, який розповідає історію караїмів – тюркського народу, батьківщиною якого є Крим, а однією з історичних осель – саме Луцьк.
Авторка проєкту – луцька радіоведуча Вікторія Жуковська. У подкасті вона досліджує минуле та сучасність караїмської громади Волині, однієї з найменш чисельних і водночас найбільш загадкових в історії України.
Караїми мешкали у Луцьку ще з XV століття. Їх сюди переселили за князя Вітовта. У місті громада жила компактно – на території, відомій як Караїмщина. Сьогодні про це нагадує лише назва вулиці, адже на початку ХХ століття у місті залишалося кількадесят представників народу. Нині – лише поодинокі нащадки.
Читати ще: Караїми: традиції сватання загадкового луцького етносу
Подкаст «Karaj Awazy» (у перекладі з караїмської «Голос караїма») названий на честь однойменного журналу, який виходив у Луцьку у 1931–1938 роках. Мета проєкту – зберегти пам’ять про корінний народ України, ознайомити широку аудиторію з його культурою та створити емоційний зв’язок між караїмською та українською ідентичностями.
Усі п’ять епізодів подкасту «Karaj Awazy» уже доступні на популярних подкаст-платформах, а також в ефірі луцької радіостанції СІД FM.
Послухати усі випуски: https://linktr.ee/karajawazy
Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Авторка проєкту – луцька радіоведуча Вікторія Жуковська. У подкасті вона досліджує минуле та сучасність караїмської громади Волині, однієї з найменш чисельних і водночас найбільш загадкових в історії України.
Караїми мешкали у Луцьку ще з XV століття. Їх сюди переселили за князя Вітовта. У місті громада жила компактно – на території, відомій як Караїмщина. Сьогодні про це нагадує лише назва вулиці, адже на початку ХХ століття у місті залишалося кількадесят представників народу. Нині – лише поодинокі нащадки.
Читати ще: Караїми: традиції сватання загадкового луцького етносу
Подкаст «Karaj Awazy» (у перекладі з караїмської «Голос караїма») названий на честь однойменного журналу, який виходив у Луцьку у 1931–1938 роках. Мета проєкту – зберегти пам’ять про корінний народ України, ознайомити широку аудиторію з його культурою та створити емоційний зв’язок між караїмською та українською ідентичностями.
Усі п’ять епізодів подкасту «Karaj Awazy» уже доступні на популярних подкаст-платформах, а також в ефірі луцької радіостанції СІД FM.
Послухати усі випуски: https://linktr.ee/karajawazy
Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Адвокати з Луцька отримали високі відзнаки
Сьогодні 16:08
Сьогодні 16:08
Унаслідок важкої хвороби померла захисниця із Заболоттівської громади Валентина Глущук
Сьогодні 15:40
Сьогодні 15:40
Дрони СБУ уразили два російські літаки Су-27 в Криму
Сьогодні 15:12
Сьогодні 15:12
У Ківерцях надзвичайники врятували собаку з металевої пастки
Сьогодні 14:44
Сьогодні 14:44
Уночі в Рованцях п’яний водій на Volkswagen втікав від патрульних, авто перевернулося
Сьогодні 13:48
Сьогодні 13:48
У двох ДТП на Волині загинули неповінолітні
Сьогодні 13:20
Сьогодні 13:20
Підтвердили загибель Героя з Ковельщини Василя Сороки
Сьогодні 12:24
Сьогодні 12:24
Самарівська громада провела у вічність Героя Дмитра Вавдіюка
Сьогодні 11:28
Сьогодні 11:28

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.