«Агентки змін на політичних трибунах світу»: в Луцьку – лекція про українок у боротьбі за державу

Публічна лекція «Борись і добувайся Батьківщини»: українки минулого в боротьбі за державу» відбулася 4 березня в Університеті імені Лесі Українки. Її провела докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця і заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Національної академії наук України Алла Швець.

Вона розповіла про досвід жіночого миробудування, зокрема про діяльність українського жіноцтва напередодні Першої світової війни, заснування Українського жіночого комітету у Відні 1914 року, участь жінок у регулярній армії Українських січових стрільців тощо.Проректор з навчальної роботи та рекрутації Волинського національного університету, кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови та лінгводидактики Юрій Громик нагадав, що вчора Алла Швець брала участь у презентації зібрання творів Олени Пчілки у 12 томах.

Читати ще: «80% текстів або ніколи не друкувалися, або один раз». У волинському університеті представили 12 томів творів Олени Пчілки

Загалом науковиця – не вперше в Лесиному виші. Раніше вона презентувала тут свою монографію про Наталію Кобринську. Також Алла Швець – активна учасниця всіх конференцій, круглих столів і симпозіумів ВНУ, зокрема тих, що пов’язані з іменами Олени Пчілки та Лесі Українки.

«А сьогодні ми маємо нагоду почути дуже важливу, особливо з огляду на ті обставини, в яких тепер перебуваємо ми, українці, лекцію. Тема цієї лекції – «Борись і добувайся Батьківщини». Це дуже важливі слова з поезії Лесі Українки «І ти колись боролась, мов Ізраїль». І ми направду знову опинилися в тій ситуації, коли треба добуватися своєї Батьківщини. І власне про роль жінок у процесі виборювання нашої незалежності буде йтися», – сказав Юрій Громик.За багаторічну та системну співпрацю з Лесиним університетом Аллі Швець подякував в. о. ректора Анатолій Цьось.

«Справді, ви берете участь у всіх наших проєктах. Коли ми бували у Львові, в тому числі на презентації повного зібрання творів Лесі Українки, ви були з нами. Ви вчора були на презентації творів Олени Пчілки. І ми вже попередньо домовилися про майбутню презентацію зібрання творів Олени Пчілки у Львові, тому дякуємо і надалі разом працюємо задля розвитку нашої освіти, культури і загалом задля нашої держави», – наголосив Анатолій Цьось.Алла Швець виголосила перед присутніми доповідь, присвячену змаганню українського жіноцтва у боротьбі за державу.

«Кожен жіночий поступ у царині здобуття незалежності України відбувався з духовного благословення перших жінок-праматерів, серед яких – і Леся Українка, і Олена Пчілка, і Ольга Кобилянська, і Наталія Кобринська… Упродовж української історії жінки виступали агентками змін, які в умовах бездержавності зуміли представляти Україну з найвищих політичних трибун світу…

Про визначну роль українок ще свого часу Олена Пчілка сказала дуже цікаву фразу, порівнявши з досвідами наших осоружних ворогів: у той час як московські боярині сиділи в теремах, українське жіноцтво грало визначальну роль. Упродовж міжвоєнного періоду, на початку визвольних змагань Олена Пчілка стала духовним символом, який гартував дух жіноцтва в час боротьби за державу… Безкомпромісний приклад Олени Пчілки надихав тоді жіноцтво вистояти в цих складних умовах і творення держави, і окупаційних режимів, справді робити великі речі на міжнародній арені. Жінкам доводилося формувати новий феномен мілітарного чину в державотворенні, їм довелося стати першими дипломатикинями на міжнародних форумах і аренах, і попри це, вони намагалися зберегти дух своїх попередниць», – наголосила Алла Швець.Свого часу українська письменниця, засновниця організованого фемінізму в Україні Наталія Кобринська влучно підмітила громадянську інтуїцію українки, сказавши, що жінка завжди і всюди розуміла дух свого часу і вимоги суспільства. Лекторка звернула увагу, що Наталію Кобринську по праву вважають духовною матір'ю українського жіночого руху.

Алла Швець також пригадала, що за кілька місяців до Першої світової війни Костянтина Малицька разом з Оленою Степанівною виголосили для жінок Львова два потужні реферати: «Політичне положення під теперішню хвилю» та «Завдання жінки на випадок війни». І це справді були дієві інструкції, як потрібно самоорганізорвуватися, аби відстоювати власну державу. А з початком воєнних дій багато українок були вимушені емігрувати за кордон, де продовжували бути активними.

Після завершення воєнних дій, а саме в 1917 році, жінкам вдалося заснувати потужну організацію, яка отримала назву «Союз українок». У міжвоєння це була найбільша жіноча організація Європи, яка нараховувала близько 60 тисяч представниць.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---