Анатолій Бурін: «Волиньобленерго» продадуть у 2012-му»

Мабуть, історію енергетики на Волині неможливо відділити від імені теперішнього керівника ПАТ «Волиньобленерго» Анатолія Буріна. На його очах і його працею створювалась мережа, яка донині служить вірою-правдою, подаючи світло людям. Цікавим є той факт, що він – єдиний незмінний серед очільників подібних підприємств на Україні, і це свідчить про його неабиякий авторитет серед колег, серед начальства й серед акціонерів.

Коротко зазначаючи біографію Анатолія Буріна, скажемо, що народився він на Дніпропетровщині в райцентрі з поетичною назвою Кринички. Школу та індустріальний технікум закінчив у Дніпродзержинську, працював на Запорізькому автозаводі «Комунар», де якраз випускали перший «Запорожець». Поки служив у армії, батьки переїхали до Луцька, тож, демобілізувавшись у 1963 році, прибув на Волинь.

На той час в області йшла суцільна електрифікація, було створене енергетичне управління сільського господарства, почали будувати живлячі центри, підстанції, розподільчу мережу тощо. Спершу Бурін займався в проектній групі, у 1966 році став старшим інженером в новоствореній «Дирекції ліній електропередач, що будуються», а в 1968 році його призначено керівником цієї установи.

У 1970 році Волинь отримала паспорт завершення електрифікації, що означало – до кожної хати у селі нарешті прийшло світло. У 1972 році постало обласне підприємство сільських електричних мереж, де Анатолій Бурін отримав посаду заступника директора. У 1978 році сільські і міські електромережі об’єднали у «Волинське обласне підприємство електричних мереж», яке у 1995 році перетворилось в Державну акціонерну енергетичну компанію «Волиньобленего».

У 1996 році кермо голови правління ДАЕК перейшло до Анатолія Олександровича. 2000-го року відбулась чергова реформація: «Волиньобленерго» включилось у приватизаційні процеси і додало собі абревіатуру ВАТ. Відтоді на щорічних зборах акціонери продовжували повноваження директора Анатолія Буріна. На питання, за що його так люблять, він сміється: «Не знаю».

- Та от цього року, а точніше 24 березня, знову відбулась трансформація: Відкрите акціонерне товариство «Волиньобленерго» перейменовано на Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Волиньобленерго». Чергова формальність чи зміна структури і завдань?

- Це не стосувалось зміни нашого статусу, це просто виконання законодавства. Верховна Рада ухвалила закон, яким встановлено нову градацію акціонерних товариств: відкрите, коли у ньому працює більше 500 осіб, має називатися публічним (а в нас працює, слава Богу, 2400 працівників), а закрите – приватним, тобто тепер в Україні є тільки ПАТ і ПрАТ.

Перереєстрацію було потрібно зробити до 1 квітня 2011 року. Ми вклалися у цей термін, змінили бланки, штампи, печатки і так далі, але практично у нашій роботі нічого не змінилося.

Потім був смішний момент – у червні наші доблесні депутати побачили, що підприємства несуть витрати і скасували цей закон. Ми посміялися, але назад не верталися. Підходить осінь, і у Верховній Раді скасовують свою червневу ухвалу, отак знову вступив у дію закон.

- Яка зараз фінансово-господарська ситуація на ПАТ?

- Нормально ми спрацювали: за 9 місяців виконали інвест-програму на 101% і капітальний ремонт на 118%. Але проблеми, які накопичувалися в підприємствах житлово-комунального господарства та шахті №10, привели нас до напруженої ситуації в грудні: 11,5 мільйона гривень не доплачено «Водоканалами», організаціями «Теплокомуненерго» і Нововолинською шахтою.

Як результат, ми боргуємо перед виконавцями робіт із інвест-програми і перед постачальниками. Якщо не буде кардинального поліпшення розрахунків, то прогнозуємо, що не вдасться виконати інвестиційну програму і не розрахуємося з постачальниками ще десь на 4 мільйони гривень. Всього ми боргуємо 12 мільйонів гривень.

- Чи може «Волиньобленерго» перейти у концесію?

- Такої процедури немає стосовно нашої організації. Але є програма приватизації. Перший список підприємств «обленерго» приватизувався у 1998 році. Не назву всіх, але точно тоді приватизували на 45-46% Львівське, Полтавське, Івано-Франківське, Сумське, Кіровоградське «обленерго». Цю першу хвилю приватизації критикували усі, в тому числі Президент і Прем’єр.

Друга хвиля надійшла у 2000 році, коли Прем’єр-міністр Віктор Ющенко продав 6 «обленерго» взагалі стовідсотково, причому їм було надано низку пільг, як от підвищений тариф для споживачів, реструктуризація і відтермінування боргів. Так що 13 підприємств працювало уже в статусі приватизованих. Не було жодного уряду і жодного Президента, який би сказав, що приватизації не буде.

У 2008 році Юлія Володимирівна написала: до 1 січня всі «обленерго» продати. Але цього не відбулося. Тим не менше, доктрина не змінилася, приватизаційні процеси йдуть далі. Відбувся продаж генеруючої компанії «Західенерго», на розгляді – «Київобленерго», в січні виставлятимуть «Закарпаттяобленерго», на черзі – Черкаси, Вінниця, тобто за затвердженою програмою всі «обленерго» і генеруючі компанії будуть продані.

Щодо долі «Волиньобленерго», то цього року однозначно його не продадуть. А в наступному, я так прогнозую, станеться це у другому півріччі.

- Скільки приблизно коштуватиме ПАТ? Хто може стати покупцем?

- Не знаю, процедурно оцінку зробить Фонд державного майна. Можу мати тільки за орієнтир озвучену ціну «Чернівціобленерго» – всього на всього 65 млн грн. Це дуже мало.

У нас вже є акціонер, який володіє 24% акцій, це російська група Григоришина. Тому ми прогнозуємо, що коли юридична особа є нашим найбільшим акціонером, то й логічно і за аналогією з приватизованими «обленерго» вона буде брати участь у купівлі ПАТ «Волиньобленерго». Група Григоришина, наскільки мені відомо, має, як мінімум, уже 3 «обленерго». Крім того, була власність в Суркіса, була і є у Ахметова і Коломойського.

- Національна комісія регулювання електроенергетики України підвищила тарифи для населення та населених пунктів на 15% з 1 квітня 2011 року. Перед тим, із 1 лютого 2011 року, НКРЕ підвищила тарифи для населення, яке щомісячно споживає понад 150 кВт.годину електроенергії - без електроплит і / або електроопалення, а також понад 250 кВт.годин - з електроплитами та / або електроопаленням на 30%. Коли нам чекати наступного підвищення ціни?

- Тільки можу сказати, що цього року не буде підвищення. Можливо, й не буде у наступному, тому що відбудуться вибори. Продаж «обленерго» не впливатиме на подорожчання. Національна комісія, яка регулює тарифи, встановлює ціну єдину для всіх «обленерго», незалежно чи підприємство державне, а чи приватне.

- Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 866 в області з 1 жовтня 2010 року запроваджений експеримент з надання пільг з оплати електроенергії у грошовій формі. Люди не в захваті від новації. А що він дав уже ПАТ?

- Спроба правильна. У кінцевому результаті всі пільги повинні перетворитися у грошову форму. Ми не маємо негативних наслідків від експерименту. Яка нам різниця, коли пільговик взяв електроенергії, скажімо на 50 гривень, а заплатив всього 20 гривень, а 30 гривень були пільговими?

Нам ця сума верталась з державного бюджету. Зараз оті 70% пільговиків, які перейшли на грошову форму, просто платять повний тариф і в нас тільки їх перелік зменшився, а відшкодування йде за ті 30%, які ще на старій формі оплати. Ми не втрачали і не набули нічого.

Перехід на нову форму оплати – це просто елемент цивілізованості. Пільга підштовхує людей до дурних речей. От дивіться: мали ми проблему з одним пільговиком, який у 30-тиградусну спеку підключив з-під лічильника повітряний тен і «домотував» до пільгової дози кіловатгодини. Чому? Бо не вибрав свої пільгові 75 кіловат. Він іде платити, а з нього утримують за невикористане світло. І в людини психологічно закладається, що від держави він недоотримав 5 гривень. А коли людині дають «живі» гроші на пільгу, то вона починає думати інакше, наприклад, може, б вкрутити енергоощадну лампу і зекономити отримані кошти.

- До речі, про енергоощадні лампи. Вони дорогі (відносно, як для кого), і перш ніж купити, дослуховуєшся різних думок. Скептики кажуть, що їхній ефект невеликий, при тім вплив на організм нездоровий.

- За споживанням однозначно така лампа виправдовує свою назву: скажімо, за світловіддачею вона 60-тиватна, а «намотує» на лічильнику 10 ват. Шкода від неї таки є, тому що в її внутрішньому покритті застосовано ртуть. Держава повинна забезпечити процедуру утилізації цих ламп так само, як люмінесцентних.

- Найбільш резонансна подія останнього часу – пожежа в універмазі. Ходили чутки, що давно слід було чекати загорання старої проводки, а відповідальні особи закривали очі на це. Була й протилежна версія, що там поставили новий щиток, а він не витримав напруги. Яка Ваша оцінка причини займання?

- Я нічого не скажу. Не тому, що не хочу. Справа у тім, що представник «Волиньобленерго» не залучався і не був членом комісії, яка розслідувала пожежу. Ми до цього не маємо відношення. Нас могли б залучати, якби проблема була викликана порушенням режиму подачі електроенергії на універмаг з боку постачальника, тобто якби був перепад напруги.

Напругу ми подавали нормальну. Єдине, що пожежники попросили нашу оперативно-виїзну бригаду відключити підстанцію, яка стоїть з тилу у дворі і яка живить ЦУМ, щоб забезпечити гасіння пожежі.

- На Вашу думку, як спеціаліста, могло справді таке бути, щоб внутрішня мережа не витримала навантаження від ввімкнених численних електроприладів? Адже постає тоді питання з нашими «хрущовками», начиненими такою проводкою, яка не розрахована на сучасну побутову техніку.

- У «хрущовці» може бути навантаження в 5 ампер і все. У нових розетках при мікроскопічному порушенні ізоляції вимикається світло, не дається шансів розвинутись пожежі, крім того, захищається людина, якщо пробиває ізоляцію, наприклад, пральної машини чи холодильника. Цей захист введений тільки 10 років тому. А все, що побудовано раніше, не підлягає реконструкції.

На жаль, законодавчо не закріплено, аби паритетно співпрацювали дві сторони – енергопостачальник має забезпечити якість надання енергії, а споживач, у свою чергу, повинен використовувати електроенергію у межах потужності, яка передбачена технічними умовами.

Що у нас відбувається на практиці? В індивідуальній забудові треба комусь зварити гарний паркан. Споживач тягне 50 кіловат зварювального трансформатора, порушує параметри всієї мережі, порушує параметри напруги, від чого страждають споживачі-сусіди.

Ну, одного такого, що варить півдня, якось можна пережити. А як бізнесова структура постійно щось ремонтує, теше, фарбує, пиляє, не роблячи ревізію внутрішньої проводки, не реконструюючи її, то отак накопичуються неполадки, що можуть призвести до великих неприємностей.

Обладнання, щитки у тому ж ЦУМі мусили б відповідати так званій селективності захисту. Якщо щось замкнуло в одній розетці, то не повинен без світла залишитись весь будинок. Для того на щитку є автомат. Він повинен перевірятися, працювати і для цього існує відповідна служба. І в школі, і в універмазі призначається людина, відповідальна за електрогосподарство, вона зобов’язана повідомити керівника, що потрібно провести отакі-то випробування і такі-то наладки обладнання, а отут замінити несправне обладнання. Тоді пожеж не стається.

- Як повідомлялося у ЗМІ, 29 листопада сильний вітер пошкодив лінії електропередач. 46 населених пунктів області повністю залишилися без електропостачання, а ще 11 знеструмлені частково. Найбільше постраждав Горохівський район. За скільки часу і якими силами вдається ліквідувати подібні аварії?

- Було знеструмлено приблизно 170 підстанцій. Але це не буревій, це легеньке «тренування». Якщо проблема усувається протягом робочого дня і вітер зафіксований до 25 м/с, то якби не гілля дерев, яке падає на наші лінії, то й цих відключень було б ще менше. Волинь мала дві серйозні стихії регіонального рівня за класифікацією МНС. 23 червня 1997 року, як пам’ятаю, сидів я в кабінеті (а тоді в області тиждень стояла спека до 40 градусів) і десь о 14.30 раптом ховається сонце, а мені телефонує заступник голови облдержадміністрації Микола Тихонович Косенко: «Негайно виїжджай у Нововолинськ. Ліфти у шахті знеструмлені, люди під землею».

Перед тим якраз голова ОДА Борис Петрович Клімчук вмовив шахтарів, які страйкували через невиплату зарплати, стати до роботи і вони пішли в лаву. Я викликаю водія, прислухався – внизу у диспетчерській все дзвенить.

Спускаюсь, глянув, а там все «моргає», 60% області знеструмлено по класах всіх напруг. 11 райцентрів повністю без світла! До Нововолинська заступник головного інженера добирався 3,5 години, дорога була закидана деревами.

А в Луцьку того часу зашуміло, загуло, почалась велика злива. Тут теж виникли проблеми, але нам вже було не до того. В області загинуло 9 осіб під час бурі. У Камінь-Каширському районі село з 53 хатами було стерте з лиця землі до фундаменту. Літало все, в тому числі, де смерч захоплював ставок, то й вода з нього. Впало понад 4 тисячі опор. За мого життя такий масштаб руйнувань довелось побачити вперше.

Через день сюди прилетів Президент Леонід Кучма, міністр МНС Валерій Кальченко, з десяток генералів і почалась робота з відновлення. Ми працювали з світанку до ночі. Нам поставили завдання: до 10 липня світло має засвітитися в останній хаті. І ми встигли. Працював увесь наш персонал, крім підрядчиків, 5 «обленерго» прислали свої бригади. Один тоді ми мали плюс: на Волинь йшли вагони з опорами, дротами, матеріалами, держава допомагала.

Друга стихія регіонального рівня трапилась у 2007 році, знову влітку, точніше на початку липня. «Лягло» 600 опор і 21 опора на лінії 220 кВ магістральних мереж. Найбільше пошкоджень мали такі райони, як Турійський, Рожищенський і частина Ковельського. Але цього разу ми не втратили живлення райцентрів. Нам тоді міністр МНС Нестор Шуфрич відвів на відновлення 5 діб.

Був ще випадок: 10 листопада 2010 року температура перейшла з плюса на мінус, як оце зараз погода бавиться, і відключилось близько 600 трансформаторних підстанцій, 190 населених пунктів опинились без світла. Щоб довго не розповідати, скажу: для ліквідації такого рівня аварій у нас вистачає сил.

- Чому у нас так легко рвуться дроти, на відміну від європейських країн?

- На Заході розподільча мережа переважно кабельна. Але от в США така ж повітряна мережа, як і в нас, і стихія позбавляє там електроенергії велику кількість споживачів. Проте Україна має велику перевагу. Ми усуваємо неполадки протягом доби, ми маємо потужну об’єднану енергетичну систему магістральних мереж на високому класі напруги, починаючи від 220, 330 і 750 кіловольт. Вона вся державна і керується з єдиного диспетчерського центру. І Україна, скільки існує незалежна держава, не мала жодної системної аварії, де б втрачалось постачання електроенергії у половині, або у всій країні.

А Європа не має такої об’єднаної енергосистеми, там фрагменти мережі в 400 чи 220 кіловольт є в приватній власності. І в 2002 році половина Євросоюзу залишалась від півгодини до декількох годин без світла. І як наслідок, не маючи залежності від погоди, програють у цьому. Ми можемо гордитись тим, що в Україні ця об’єднана система функціонує на високому рівні і збережена повністю.

- Так, тільки ж у нас часто трапляється відключення світла, а там – ні.

- Не завжди винна погода. Приїжджаємо у село, де пройшов смерч: безпосередньо в чистому полі він поклав, як сірники, опори з напругою в 220 кіловольт на землю. Але інші мережі побило деревами у населеному пункті. У будь-якому селі чи місті під лінією електропередач комусь обов’язково треба посадити дерево і потім воно влазить гілками у мережу, рвучи дроти.

- Невже у Луцьку зникає світло тільки через дерева?

Дивлячись де. У багатоквартирній забудові мережа кабельна. В індивідуальній забудові – повітряна. Кабелі мають свої проблеми, тому що їх прокладання здійснювалось у 50-60 роках, а води у нас агресивні, отож вони старіють, а ще як по-варварськи виконують земляні роботи, наприклад, працівники «Водоканалу» чи «Луцьктепло»... Не буває такого року, щоб хтось з них не «вчудив». Нам вони компенсовують збитки, ми їх притягуємо до відповідальності, але від цього не легше. Щодо повітряних ЛЕП, то окрім того, що заважають дерева, слід зауважити, що кожна лінія має свій ресурс.

Мушу сказати, що технічний стан нашої мережі погіршується. Із 15 тисяч кілометрів існуючих ліній треба уже замінювати, як мінімум, 2,5 тисячі кілометрів.

- Держава виділяє гроші на цю потребу?

- Ні. Щоб ви зрозуміли – енергетикам держава нічого не фінансує. Нічого! Енергетики формують свій бюджет на продажі кіловат-години, яку ми купуємо оптом на енергоринку за ціною у 45 коп. і продаємо за 80 коп. Оця тарифна маржа формує витрати «Волиньобленерго» на утримання усього енергетичного господарства. Крім того, НКРЕ щорічно затверджує, як додаткову складову, обсяг інвестиційної програми.

Цей обсяг протягом перших 10 років дорівнював нулю, 5 років – майже нулю, потім почали закладати 12, 13, 15 мільйонів гривень і, слава Богу, у 2001 році ця інвестиційна добавочка становить вже 35 мільйонів гривень.

- Цих коштів вистачить на заміну ліній?

- Якщо нам треба змінити 2,5 тисячі кілометрів, то на 120 кілометрів цих грошей вистачить. І вже ми їх робимо по всій області.

- Раз зайшла мова за фінанси, то розкажіть, хто найсумлінніший платник за світло? Відомо, що у жовтні рівень розрахунків споживачів за використану електричну енергію становив 96%.

- У нас найбільший споживач – населення, і з ним у нас гарні, толерантні стосунки. Так, є окремі неприємності, але якщо ми маємо 330 тисяч побутових споживачів і виникає проблема з п’ятьма сотнями з них, то це не впливає на загальну картину. Можна сказати, що населення розраховується за світло стовідсотково і ми за це дякуємо. Промисловість платить на рівні 98%.

Проблеми маємо з «Ковельсільмашем», Нововолинською шахтою №10 (вона будується за бюджетним асигнуванням, що надходить вкрай нерівномірно).

Бюджетні організації платять нормально, за винятком міста Луцька, де боргують близько 0,5 мільйона гривень. Чому? Це питання ми задаємо владі і хочемо мати не усні пояснення, а конкретну оплату. З державних найбільші неприємності нам створюють організації Міністерства оборони, освіти, МВС.

Але у кінці року Міністерство внутрішніх справ та освітяни хоч вирішують питання і ми виходимо на нулі, а Міноборони ніяк не може збалансувати своє фінансування.

- Як працюєте з боржниками: «вибиваєте» колекторськими компаніями, вмовляєте, просто відключаєте світло?

- Найперший метод – це те, що ми протягом 5 років налагодили облік інформації. Колись було таке поняття, як абонентська книжка. Споживач сам дивився на лічильник, заповнював книжку. Враховуючи технічний прогрес, ми отримали можливість працювати з побутовим споживачем на високому рівні і відійти від книжок.

Нічого не треба заповнювати, після 5 числа кожного місяця банки мають уже зафіксовану базу, скільки ви повинні заплатити за електроенергію. І отримуючи роздруківку, можна порівняти з показами лічильника, чи не написали вам більшу оплату.

Залучили ми й так званих «обходчиків», які просто ходять по споживачах і записують покази лічильника та подають ці дані в інформативну базу.

Щомісячна фактуризація відпущеної населенню електричної енергії дала нам можливість коректно і без особливих проблем працювати з такою великою кількістю споживачів.

Я сумніваюсь, чи варто озвучувати нашу боротьбу з боржниками. Скажу прямо: якщо людина не заплатила один раз, «обленерго» не відключить (і не має права) побутового споживача. Щоб дійти до відключення, споживач має «грішити», як мінімум 3 місяці. Сума не лімітується – чи це борг в 30 гривень чи в 10 тисяч. Якщо людина розрахувалася, то ми включаємо і все, досьє на таких споживачів не складаємо.

- Буває, «закорочує» дроти необережний рух птаства, яке любить поселятися на верхівках опор. Працівники «Волиньобленерго» вже кілька років під старі гнізда встановлюють на опорах допоміжні платформи. Також почали накладати спеціальні ковпаки на ізолятори високовольтних мереж. Хто автор винаходу?

- Лелече гніздо створює проблему, тому що під час дощів призводить до перекриття ізоляції і перегорання дротів. Ну, поскільки ми всі так історично виховані, що лелеку не можна чіпати, то ентузіаст та ініціатор цієї справи, наш технічний директор Володимир Петрович Перчук, подивившись у польських колег таку конструкцію, запровадив її й тут. Ковпаки на гірляндах ізоляторів – це чисто захист від замикання на лініях 35-110 кіловольт. Їх ми поставили 400, вартість кожного – 56 грн. Ефективність ми уже побачили.

- Згадуючи за причини збоїв в електропостачанні, ви назвали земляні роботи. Вочевидь, шкодять вони не тільки кабелям. Он не так давно у селі Забороль Луцького району під час оранки тракторист збив бетонну опору повітряної лінії електропередач. Внаслідок пошкодження без струму залишилися жителі Локачинського району. Яку кару поніс горе-аграрій? Чи відшкодували Вам збитки?

- У нас дуже багато таких випадків, коли машини розбиваються об електроопори. На моїх очах неподалік нашого адміністративного будинку автомобіль так занесло, що опора тріснула. В полі ще простіше зачепити ЛЕП плугом, бороною. Та якраз найбільше збивають опор у населених пунктах.

Була така історія. У нас щоранку проводиться селекторна нарада, ми доповідаємо в міністерство обстановку. Коли у 2007 році я повідомив, що у нас відключилась мережа, тому що на високовольтну лінію в 10 кіловольт у Рожищенському районі впав дельтапланерист, то директор департаменту запитав, чи я не жартую. Пілот зламав ногу, прийшов у гіпсі, заплатив за обірвані дроти. Так само усі винуватці, як правило, безапеляційно платять за нанесені збитки. Низьковольтна опора коштує 623 гривні.

- 22 грудня – День енергетика. Які побажання висловите своїм колегам?

- У нас чудовий колектив. Звичайно, бувають труднощі, але ніхто не може нарікати на енергетиків, що вони ставляться до своїх обов’язків неналежним чином. Це бачать мешканці Волині під час ліквідації аварій. Люди працюють при будь-якій погоді, в тому числі оперативно-виїзні бригади та диспетчерські служби – цілодобово. Наша професія має низку небезпечних факторів – це робота з електрообладнанням під напругою, робота на висоті, робота з автомобільним транспортом, з вантажопідйомними механізмами, з шкідливими речовинами і таке інше.

Тому на День енергетика ми дякуємо колективу за самовіддану працю і служіння пані Енергетиці, як ми її називаємо. З 1996 року ми зросли з 1721 працівника до 2400, створено нові підрозділи, яких не було 15 років тому, значно підсилено наші філії в районах, які, як на передовій, забезпечують безперебійне енергопостачання споживачам. Приходить до нас багато молоді, працює понад 600 жінок, в тому числі на провідних інженерних посадах.

Хочеться їм усім побажати міцного здоров’я, матеріального благополуччя, впевненості у своїх силах і пам’ятати, що енергетики будуть потрібні завжди. У яку б форму не перетворювалося виробництво і розподіл електричної енергії, без нашої професії людство не буде нормально існувати. Також хочу привітати всіх споживачів і побажати їм міцного контакту з нами, стабільної напруги в дротах, тепла і світла.

Розмовляла Катерина ІВАНОВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---