Батьки загиблого на війні лучанина шукають розраду у городництві. Відео, фото

74-річний лучанин Михайло Ігнатюк на своїй присадибній ділянці виростив понад 100 кущів помідорів різних сортів. Цього сезону зібрав 30 відер томатів, а це орієнтовно 160 кілограмів.

Робить це у пам’ять про померлого сина, військовослужбовця 14-ї окремої механізованої бригади Валентина, розповів Суспільному господар.

Михайло Ігнатюк 35 років пропрацював на підшипниковому заводі. Зараз – на пенсії, живе з дружиною Софією. У подружжя залишилася дочка. Раніше син допомагав Михайлу хазяйнувати на землі, проте пішов добровольцем у 14-ту ОМБр імені князя Романа Великого.

Спочатку був у Володимирі, потім у Львові, а згодом його відправили на схід. Переважно службу проходив біля Куп’янська.Читати ще: «Перше, що зроблю у день Перемоги, – прийду з квітами на могилу однокласника»: спогади про Героя з Волині Валентина Ігнатюка

«До мене його побратими досі дзвонять, кажуть, що він був дуже хороший, їсти їм варив. Він дуже любив готувати, може то мої гени, бо я 50 років пропрацювала кухарем. І він любив закрутки робити. Олів’є він любив їсти й готувати», – поділилася спогадами про нього Софія Ігнатюк.З її слів, Валентин пробув на службі один рік. Після чого захворів і помер у шпиталі на Харківщині 15 березня 2023 року. Йому було 48 років.

«Зі всіма почестями ми похоронили його на Рованцях. Я ходжу на могилу, до церкви, бо тут ближче. Син теж любив землю, їздив з нами на дачу, допомагав мені, бо чоловік після інфаркту. Він казав: насаджу дерев мамо, але не судилося. Про службу мало говорив, фотографії скидав», – сказала мама воїна.

Читати ще: З кожного пеньочка – по відру врожаю: лучанин поділився секретом вирощування томатів

Відтоді подружжя почало шукати розраду в городництві. Як розповів Михайло Ігнатюк, біля батьківської хати, де вони живуть, ріс старий горіх, якого треба було ліквідувати.

«Вирішив його зрізати й вийшли пеньочки. Колись я у Тернополі у сватів, бачив, що у пеньочках ростуть квіти. Я вирішив спробувати помідори. Вони дуже прижилися і їм комфортно. Тому що я пробував різні варіанти у відрах, воно нагрівається і помідор там не дуже почувався», – пояснив Михайло Ігнатюк.У пеньках господар вирощує помідори упродовж трьох-чотирьох років. Усього має 15 сортів, найулюбленіший з яких – «Президент», хоча додає, що насіння дороге.

«Помідори у мене високорослі. В одному пеньочку виходить до відра помідорів, до 50 помідорів. Є американські ребристі – вони до кілограма», – зазначив він.Вирощує городину й у теплиці, у пластмасових пляшках. Для цього восени копає траншею, глибиною 25-30 сантиметрів й засипає її компостом, а у пляшки кидає по 5-7 зернин. Щось росте, а решта йде на розсаду.

«Я дожив до такого часу, що я нікому не цікавий. Оце я ранком встаю, буває о п’ятій і дві-три години йду сюди й розмовляю з помідорчиками. На другий день бачу результат. Внучка допомагає, поливає. Тепер вже треба керувати, тільки не має ким», – сказав чоловік.Софія Ігнатюк додала: багато синів загинуло у війні за Батьківщину і щоб ці жертви були недаремні, потрібно працювати.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---