«Берегиня місцевих традицій»: вчителька з Волині мріє записати постановку про маловідомий весільний обряд «Відспівування сиру»

У кожному селі є люди, від яких відчуваєш неймовірне душевне тепло. Це про Панасюк-Приймачук Валентину Іванівну із села Межисить Ковельського району. Усе своє життя жінка присвятила дітям, музиці і традиціям українського народу.

Свого часу пані Валентина навіть не роздумувала над тим, ким хоче бути. Бо змалечку знала: хоче співати і вчитися, йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».

Спершу закінчила хоровий відділ в училищі і працювала у місцевому будинку культури.

«Навчалася в школі добре, на відмінно. Як прийшла документи здавати в те училище, то вони сказали: «Дівчино, чи ти здуріла? Куди ти йдеш з такими оцінками». А я кажу: «Хочу, просто хочу співати і вчитися». Попрацювала, а тоді поступила у Рівненський педінститут. Робота дуже цікава з дітьми, всю душу віддавала я їм», – каже Валентина Панасюк-Приймачук, колишня вчителька початкових класів та музики у селі Межисить.

Читати ще: Коралі, корони та вишиті сорочки: як одягались наречена та наречений на Волині 100 років тому

У школі Валентина Іванівна не просто вчила співати, вона ніби запалювала іскру. Возила учнів на мистецькі конкурси, писала сценарії, готувала костюми і вчила дітей відчувати. Бо вірить, що музика – це не розвага, а мова душі. Пригадала жінка й улюблену українську народну пісню свого тата – «Посіяла огірочки».

Валентина Іванівна завжди намагалась берегти місцеві традиції. Нині ж колишня вчителька мріє записати театралізовану постановку про волинське весілля, особливо – маловідомий і незвичайний обряд «Відспівування сиру».«Він у нас відбувався тоді, коли молодий зі свахами приходив до молодої. Вони всі сідали за стіл. А тоді, коли вже посідали за стіл, то приходили запорожці в хату забирати сумку із харчами. Там вони готували дуже багато. А запорожців також вистачало у нас. Колись, може, більше запоріжців було, як весільних. За те, що вони от молодому видають молоду, то вони мали віддати сумку», – каже пані Валентина.

Чому ж обряд називається «Відспівування сиру»?

«Бо обов’язковим елементом у харчах мав бути сирок. Такі пиріжки сушені, їх колись сушили на печі чи в печі. Такі жовтенькі вони, хороші. І отак називали «Відспівування сиру», – каже волинянка.

Читати ще: Волинський весільний обряд внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України

Учасники весільного обряду на Ратнівщині добре знали, як той сир відспівувати.

«Ой добрий вечур, добрії люди! Що ми хочемо, чи тоє буде? Ой чи нам буде сирець біленький, ой чи нам буде хлібець м’якенький?» Це запорожці до весільних людей співали. А весільні відспівували: «Жіночки-голубочки, ідіте до роботи. Ми сіли до суботи, ідіте до кужілки, ми сіли до неділки», – наспівує пані давній обряд Валентина.

Саму ж Валентину Іванівну можна назвати назвати Берегинею. Берегинею пісні та традицій народу...

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---