«Блиск і злидні» Олімпіади–2016: якою її побачили українці «за лаштунками»

Його перебування в Ріо розпочалось з крадіжки документів в перший же день Олімпіади. Проте, він в захваті від того, що йому вдалось побачити в Бразилії – неймовірні краєвиди, небезпечні, але такі мальовничі, фавели та люди, які завжди танцюють та усміхаються. Нестримна, емоційна, сонячна, а ще – корумпована, злочинна, бідна і небезпечна.

Такою видалась Бразилія для львів'янина, режисера та оператора Теодора Нещадима, який висвітлював головне спортивне дійство в Ріо та розповів Інформаційному агентству Волинські Новини про те, що відбувалось «за лаштунками» головного спортивного дійства планети цьогоріч.

Адже в об’єктиви камер потрапили, здебільшого, щасливі гості та місцеві жителі. Поза увагою залишились перестрілки посеред міста, наркотрафік, а також бразильці, які не були раді Олімпіаді, бо у них в країни нині складна економічна і політична ситуація.



Чи доводилось Вам працювати на змаганнях такого рівня раніше?

На Олімпійських Іграх вперше, але працював на інших змаганнях міжнародного рівня. Серед них – «Європейські ігри – 2015», «Тур де Азербайджан – 2014», олімпіада з шахів «FIDE 2015».



Чи траплялись за цей час якісь курйозні або неприємні інциденти?

В перший день Олімпіади у мене вкрали поясну сумку з документами. І це був доволі престижний район, не пізня година, навколо багато туристів та й поліція зовсім поряд. Ми з колегою сиділи в кафе, наші речі лежали у нас під столиком. День був напружений, втома давалась взнаки, тож я зняв сумку і поклав під столик до речей. Через 5 хвилин її уже не було і ніхто (включно з моїм колегою та мною) нічого не бачив. Злодюжки тут працюють дуже професійно і вони на кожному кроці.

А як щодо місцевої поліції? Адже рівень злочинності в Ріо – далеко не найнижчий.

На час Олімпіади поліція була буквально на кожному кроці. І не тільки поліція – військові в повному обмундируванні. Спочатку було навіть трохи не по собі, що поряд з тобою ходять солдати з автоматами, але з часом це давало відчуття безпеки. Після крадіжки документів я звернувся у спеціальний відділок туристичної поліції, де у мене взяли свідчення і склади протокол. Все дуже швидко і культурно, говорять англійською. Однак, нас попереджали, що якщо у нас виникне суперечка з бразильцями, і ми звернемось до найближчих поліцейських, скоріш за все, це вирішиться на користь бразильця.

А сперечатись із поліцією тут взагалі небезпечно: на 20 затримань – один убитий.
Місцеві ж ставляться зі співчуттям, коди дізнаються про такі випадки. Їм відверто соромно, що таке відбувається у їхньому місті та країні. Самі вони притримуються усіх можливих норм безпеки – оминають десятою дорогою сумнівні фавели, не носять із собою готівки, біля підозрілих особистостей не зупиняються, якщо гуляють вночі, то так, щоб у полі зору була поліцейська машина. У нас навіть був конфлікт із водієм. Він не хотів нас відвезти до фавели, де ми хотіли познімати. До слова, фавели є різні: пасифіковані (максимально очищені від злочинності) і ні. В пасифікованих фавелах є поліція, безпечно і навіть проводять екскурсії. В інших – перестрілки серед білого дня і наркотрафік.



Ви пробули в Бразилії декілька тижнів. Цього часу багато в чому достатньо, аби відчути країну. Яка вона?

Країна контрастів. Зазвичай так говорять про Індію, але для Бразилії це визначення теж підходить. Нестримна, красива, емоційна, сонячна, спортивна. А ще – корумпована, злочинна, бідна і небезпечна. Попри все – країна неймовірно вабить, хочеться туди повертатись.

«Блиск і злидні» Олімпіади-2016 – це правда, чи міф медіа?

Цілковита правда. Лише от "блиску" я так і не побачив. Його, хіба, створювали вболівальники своїми емоціями. Чимало об’єктів так і не закінчили, багато моментів не пропрацювали. Волонтери не знають англійської, інфраструктура дуже незручна, багато арен були без завершеного оздоблення. І постійно якісь невдачі переслідували Олімпіаду – то камера, вагою 600 кілограм впаде прямо на вболівальників, то спортсмени травмуються. Дуже багато крадіжок, навіть не самих олімпійських об'єктах. Охорони майже не було – лише на пропускних пунктах. І загалом, у місті не відчувалось свята. Бразильці не були раді Олімпіаді, бо у них складна економічна і політична ситуація.

Які враження про країну з’явились в першу годину, як ви покинули аеропорт?

Дуже гарно! Місто затиснуте між горами і океаном, на пагорбах розкинулися фавели, які здалеку виглядають як кольоровий дитячий конструктор. Сонячно і приємно! Ріо-де-Жанейро - неймовірної краси місто. Оточене горами, омите океаном, воно справляє враження райського куточку. Серед найгарнішого – гора Корковадо, на вершині якої стоїть велетенська статуя Ісуса Христа, який розкинув руки в обіймах. Її видно з будь-якого куточка міста, а на вершині почуваєш себе на даху світу.



Гора Цукрова Голова - розміщена прямо навпроти Корковадо, з неї теж відкривається нейомовірний краєвид, особливо на заході – сонце ховається прямо за Христа.

Сходи Селерона – артова місцинка, яка утворилась завдяки бажанню одного художника поремонтувати сходи біля будинку. Він почав розкладати їх різнокольоровою плиткою і, це так сподобалось йому і навколишнім, що люди зі всього світу почали привозити плитку і теж викладати її. Бажаючих настільки багато, що сходи Селерона – вже не тільки сходи, а й стіни будинків навколо.

Також неймовірний за красою найвідоміший пляж міста - Копакабана.Це найбільш характерне місце в Ріо і там в різні часи доби можна побачити все - від дітей, які грають волейбол і молоді, яка займається спортом, до проституток та наркодилерів. І бажано не світити своїм смартфоном, бо може непомітно оточити зграйка малих дітей, засипати очі піском і вирвати його з рук.

Яке воно – середньостатистичне корінне населення?

Веселе, відкрите і спортивне. Тут прийнято займатись спортом – набережні заповнені бігунами, вулиці – велосипедистами, а на пляжі завжди хтось грає волейбол, футбол, або футволлі (суто бразильський вид спорту – волейбол ногами). На вулицях усі посміхаються, людей у поганому настрої практично немає, все якось легко і невимушено.



Ситуацію, коли бразильці кричать один на одного, бачив лише раз. Навпаки – вони обожнюють знайомитись і говорити про все на світі. Ну і музика – самба тут в крові у кожного. Таке враження, ніби вони тут навіть ходять у ритмі самби.

Ну а їхні вечірки – це взагалі окрема тема. Ніде не бачив такого відчайдушного відриву. Ми все дивувались, як же їм вдається працювати.

Що є в бразилійців такого, чому ми могли б повчитись у них. І навпаки.

Нам варто повчитись у них відкритості і любові до життя. А їм у нас – організованості і працьовитості. Хоча це ще питання, чи можемо ми їх цьому навчити. Проте, незважаючи на всі неприємні нюанси спортивного дійства, Олімпіада – це неймовірний захід. Мені здається, що лише на олімпіаді може бути стільки різних національностей і не тільки серед спортсменів, а й серед журналістів. Це дуже надихає і спонукає до професійного росту. Ну і сама ідея Олімпіади – єднання усіх народів спортом, дуже мені імпонує і заряджає позитивом. Тож, не зважаючи на усі негативні організаційні моменти, можна з упевненістю сказати, що Олімпіада-2016 у Ріо – подія!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---