Чотирилапі «бомжі» Луцька: зло чи тест на людяність?

Бродячі тварини – загальна проблема сучасних міст. Вона стара, як стара й дилема: де межа між любов’ю до тварин і потребою захистити життя й здоров’я людей?
В одному з нещодавніх опитувань «Волинських Новин» у відповідь на питання «Як вирішити проблему бродячих собак у Луцьку?» 28 % читачів відповіли, що місту потрібен притулок, причому збудований за бюджетні гроші. 26,8 % - за доцільне вважають найдешевший, відтак найпростіший і найреальніший сьогодні шлях: бродячих тварин треба хоча б стерилізувати.  А от більше третини читачів – 36,8 % - прихильники найшвидшого і найбезальтернативнішого способу – відстрілювати.
Що не заборонено - можна?
Подібний спосіб поводження з бездомними тваринами – ловити, каструвати і відпускати – у Луцьку затверджений навіть розпорядженням міського голови. «З метою регулювання популяції бездомних тварин, громадській організації «Волинське товариство захисту тварин» організувати проведення стерилізації та повернення бездомних тварин у місця, звідки вони були зібрані» - сказано у минулорічному розпорядженні.
Цей же документ дозволяє товариству захисту тварин організувати притулок у селі Промінь Луцького району. КП «Луцькспецкомунтранс», у складі якого віддавна працює бригада з відлову бездомних домашніх тварин, за цим же документом, має завозити та розміщувати безпритульних тварин у  притулку.
«У зв’язку з відсутністю можливості розміщення у притулку значної кількості тварин, за погодженням з громадською організацією, відловлювати та забирати до притулку тварин, які становлять загрозу життю та здоров’ю людей» - уточняє документ.
А ще «Луцькспецкомунтрансу» категорично заборонено виїжджати на відлов і відстріл кошенят та цуценят.
Отож – комунальне підприємство і громадська організація – ті, кому доручено вершити долі чотириногих бродяг у Луцьку. Репортер «Волинських Новин» взявся глянути на їх діяльність зблизька…
На маршруті «гицлів»
Ранок. Невеликий старенький автобус, водій, який не дуже задоволений присутністю журналіста, «майстер» (так у комунальному підприємстві «Луцькспецкомунтранс» називають ловців бродячих собак), журналіст.
Представитись чоловіки не дуже хочуть. Кажуть, бажання з журналістами спілкуватися – не надто багато. «Неодноразово попікся на критиці з боку преси. Але що – роботу міняти? Не виходить. Куди ж мені у 53 роки іти? Далекобійником? Важко зараз. Он ще 2 роки поїздимо - і на пенсію», - пояснює «майстер».
Перший «пункт призначення». Хтось подзвонив і повідомив, що на вулиці Глушець уже кілька днів лежить збитий собака.
Дорогою водій розповідає про «робочі будні»: «Люди скаржаться, от і їздимо. Але що з того? Зловимо собаку, захисникам віддамо, вони стерилізацію зроблять, та й назад випускають. Ніби, ті менш агресивні стають. Та хто знає, що у собаки в голові. Раніше у притулок брали, та тепер кажуть, що влада грошей не дає. А собаки ж голодні, тікають з притулку, курей з качками по сусідніх селах ловлять».
А бувають випадки, що люди дзвонять, умертвити просять. Як умертвляємо? Як ветеринари – подвійну дозу снодійного колемо, і не прокидається більше», - продовжує ловець.
Препарат, яким користуються учасники луцької бригади з відлову бездомних домашніх тварин  - «Каліпсол». Лікарі запевняють, що тварина не мучиться, а просто засинає.
Підзаконні і безправні
За Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження», звичайний відстріл котів та собак категорично заборонений.  Та й умертвляти тварин мають право лише ветеринари, і лише за чітко описаних законом обставин – для одержання господарської продукції, для припинення страждань тварини, за необхідністю умертвіння новонароджених, хворих або агресивних тварин тощо.
Ловець продовжує: «Собак тридцять п’ять за тиждень забрати можемо - віддати на стерилізацію, вивезти, або умертвити. Коли захисників не було, то стільки ж за день могло бути. Ви ж знаєте, як вони розмножуються? За принципом піраміди! Тільки один собака у рік приводить більш як десять цуценят. Ті, у свою чергу, - стільки ж. І немає тому ні кінця, ні краю».
«Захисники скаржаться, що влада на нас гроші виділяє, а на них – ні. Та вони ж не бачать, що пси інфекції, віруси розносять», - додає водій.
«Гицлі» - не звірі
…«Майстер» Іван затягує мертвого пса в автобус, по машині розноситься їдкий неприємний запах. Тварина, мабуть, лежала вже не перший день.
На питання про особисте ставлення до тварин водій розгнівався: «Ну що ж в за питання ставите? …Шкода звичайно. Он у мене самого 10 років собака жив. Помер, бідний. Он у Ваньки  двоє мешкає. Часом, дивишся, хороший пес, - а просять умертвити. І стерилізований вже – захисникам не віддаси, та й у притулку місця немає. То, буває, вивозимо далеко за місто. Собака ж, знаєте, не кіт – не вернеться».
На зворотному шляху - візит до дитсадка №15. Медсестра Галина Сухобецька розказує, що проблему бездомних собак біля дитсадка частково подолали. «Багато їх тут було. Пролазили через паркан, гадили, вибачте на слові, на дітей гавкали. А дітки ж маленькі, бояться, тому мусили щось робити.  Надіслали запит до лікаря, то і захисники приїжджали, стерилізували. Але ж собак назад повертають. Сама бачила, як один пес мало на хлопчика не кинувся. А от після приїзду бригади «гицлів», собак трошки поменшало. Жаль їх, але ж діти в пісочниці граються, де після тварин бактерії, інфекції», - зазначає пані Сухобецька. «А люди, хоч і скаржаться, та самі винні – підгодовують псів, от ті і збираються», - додає медсестра.
«Не знаю, що ви там напишете, але Ви ж бачили, - іншого виходу немає», - кидає на прощання один з «гицлів».
Навіть притулок – не вихід
Вирішити проблему бездомних тварин відловом і відстрілом неможливо – впевнена голова Волинського товариства захисту тварин Дана Новарчук. «Від того їх менше не стане. Єдиний прийнятний для більшості спосіб –  побудова стерилізаційного центру, як це роблять у європейських країнах і вже зробили в Одесі. У Львові та Івано-Франківську були створені притулки, але вже зараз кількість їх «мешканців» зросла у десятки разів. Проблема чим далі, тим більше загострюється – то ж це не вихід.
«Зараз у луцькому так званому «мініпритулку» не може перебувати більше 15 собак. Умови не дозволяють. А влада не має змоги профінансувати витрати. Віддаємо старих, заселяємо нових. Постійного помешкання у притулку пси отримати не можуть», - розказує пані Новарчук.
Цинічно кажучи, є для луцьких бродячих тварин притулок. Правда, підходить хіба мертвим. Це так звана «яма Беккері». Іншими словами –  скотозвалище, що знаходиться у Луцькому районі між селами Боголюби і Милуші. Могильник, метрів 12 у ширину, та стільки ж у глибину, закиданий відходами. Технологія утилізації проста: шари трупів пересипають хлорним вапном, аби  уникнути утворення бактерій. А щоб продукти гниття не потрапили у грунт, бетонні стінки ями зроблені у більш ніж метр завтовшки.
У Дани дома
У квартирі лучанки Дани Новарчук зараз живе до десятка котів з собаками. Коти вільно ходять по квартирі і п’ють воду з умивальника. Усі – з «когорти» бездомних. Собаки живуть в імпровізованих будах, деякі з них хворі. За словами Дани, частина з них – тимчасові мешканці, чекають на нових господарів.
«Часом просто фізично не встигаєш побувати усюди, допомогти всім. Тому наше товариство умовно поділило Луцьк на райони, в кожному з яких є волонтери. Всього по місту задіяно близько 50 волонтерів, що доглядають за домашніми улюбленцями та роздають їх на базарах», - розповідає пані Новарчук.
«А от люди вже знають, де я живу – підкидають і дорослих, і маленьких, і хворих, і сліпих. То ж куди їх дівати - живуть поки у квартирі, а далі – як пощастить», - зазначила Дана Новарчук.
Учасники товариства, крім усього іншого, стерилізують тварин. Вартість послуг ветеринара – 70 гривень. В середньому  на тиждень стерилізують близько 10 собак. За останні 7 місяців ця цифра сягла 200 тварин. «Кошти шукаємо самотужки, скидаємось, благодійні заходи організовуємо», - зазначає голова товариства.
Що до того, що безпритульні пси розносять інфекції, пані Новарчук запевняє, що багато бездомних собак стоять на обліку товариства і їм регулярно роблять щеплення. За її словами, список тварин, які  підтверджуються телефонними номерами відповідальних, щораз поповнюється.
*   *   *
Виявляється, бездомні тварини Луцька теж мають імена. Ахілл, Шарлотта, Кокі, Грета, Джек, Тіна, Бруно, Боб, Рита, Дік, Портос, Такса, Дейзі, Ральф, Теді, Ромео, Оскар, Мотря, Лора... У реєстрі товариства захисту тварин – сотні бездомних собак і котів. З кличками, вказівками місць перебування, описом стану здоров’я і контактами господарів, якщо такі знайшлися.  
А от знаходяться ті «зі скрипом». Скажімо, під час спеціально організованої акції «Хочу родину», організованої тиждень тому у центрі Луцька, волонтери роздали охочим всього десяток цуценят і кошенят…
Альона Трохимчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---