Дев'ять днів під обстрілами і сім – в дорозі: історія двох сестер з Харкова, які переїхали до Луцька

Анна та Катерина Новікови – рідні сестри. Обидві разом з родинами жили у Харкові. Після 24 лютого довго вагалися, чи варто їхати з рідного міста. Дев’ять днів, кожна у своєму домі, ховалися від обстрілів і боялись за дітей. Виїхали з Харкова сестри теж разом. До Луцька машиною діставалися сім днів.

Нині дві родини знайшли прихисток в одному з луцьких хостелів. Як налагоджують життя з нуля та за якої умови повернуться в рідне місто – у сюжеті Суспільного.

Рішення поїхати з міста і шлях до Луцька

З першого дня вторгнення сестри щодня зідзвонювалися. Анна Новікова каже: до останнього сподівалися, що дім вціліє і обстріли завершаться.

«Ми 9 днів сиділи під пресингом, всюди були вибухи: там в будинок попало, там людей побило. Ми не могли вийти з оселі. Так, ми вирішили: за дві години покидали речі, моя сестра о п’ятій ранку сказала, що їде з нами. Ми не знали, куди ми поїдемо, ми знали тільки, що треба їхати», – розповідає Анна.Чоловік Анни Андрій Мєшков нині влаштовується на роботу в лікарню. «Ми вивозили найцінніше, що у нас є, – дітей, сім’ю. Коли будемо живі, не поранені, ми зможемо щось робити в Україні», – говорить харків’янин.

Читати ще: На Волині діють координаційний і комунікаційний центри. Функції, контакти

Сестра Анни Катерина Новікова розповіла, що у Харкові викладала в медуніверситеті. Із чоловіком і двома дітьми жили в житловому районі Сатлівка, який регулярно обстрілюють російські військові. Попри страх за дітей, каже жінка, до останнього сумнівалася, чи залишати дім.Дорога до безпеки, яку родини знайшли у Луцьку, тривала сім діб. До цього сестри зупинялися в кількох містах, але вирішили таки їхати на Волинь, бо 17 років тому у Луцьку одружилися Анна та Андрій. Тут, каже подружжя, почалася історія їхньої родини.

Погані новини і плани на майбутнє

У хостелі, де живуть, тепло і спокійно, каже Катерина. Та сестер не полишають думки про тих, хто лишився під обстрілами.

Декілька днів тому Андрій показав рідним світлини з передової, які зруйнували плани на майбутнє. В їхній будинок влучили снаряди. Попри це сестри мріють повернутися додому, але зроблять це, каже Анна, лише за однієї умови: «Я не знаю, що робити далі, тайм-аут такий в голові. Ми повернемося в Харків, якщо в Харкові буде перемога. Я не повернусь туди з дітьми, якщо це буде не Україна. Тоді я повернусь, хоч і до розбитої домівки, бо я не взяла фотографію своїх батьків з дому».

Як ми писали, Волинь уже прийняла 24,5 тисячі внутрішніх переселенців. У цілому в регіоні збільшили кількість місць для поселення вимушено евакуйованих осіб: розгорнули ще вісім тисяч місць.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---