Для того, щоб іти в ногу з часом – потрібно бігти!

Колекціонування – це не лише хобі, а й величезний рушій для культурного вдосконалення людини, – вважає директор Волинської Асоціації колекціонерів «Паритет» Анатолій Сєрков.     
– Я люблю після роботи разом з дружиною прогулятися вулицями міста, – каже Анатолій Олексійович. – А оце днями під час прогулянки вирішив поспостерігати за молоддю. Де саме вона знаходиться й чим займається. Я пройшовся через увесь проспект Соборностій, й побачене мене просто вразило. Більшість молодих людей зайняті тим, що сидять по літніх кафе і п’ють. Є там, звичайно, й старші, але переважно – це молодь. Молоді люди не розуміють того, що вони пропивають не лише своє здоров’я та гроші, а й дорогоцінний час.
Як нас запевнив Анатолій Сєрков, через турботу про стиль життя сучасної молоді та клопотання про майбутнє нації Волинська Асоціація колекціонерів «Паритет», що вже вісім літ як існує у Луцьку за підтримки «Західінкомбанку», вирішила звернутися до молоді краю з закликом замислитися над своїм способом буття й віднайти для себе якесь нове, цікаве, добре та корисне заняття. Асоціація, своєю чергою, пропонує молодим людям, які проявлять бажання колекціонувати, власну підтримку. Водночас закликає існуючих колекціонерів згуртовуватися та проводити зустрічі.
Як твердить директор «Паритету», подібні заходи вносять певну новизну в культурне повсякдення людей й разом із тим мають великий позитивний вплив на самих колекціонерів. Чимало з них навіть різко змінюють стиль життя, коли після багатьох літ перебування сам на сам зі своєю колекцією раптом виходять на люди, стають відомими й бачать, що, крім них, подібні речі цікавлять ще багатьох.
– Донька одного мого знайомого щодня просинається та встає о п’ятій ранку, – каже Анатолій Олексійович.–  А їй усього двадцять два. Батько каже: «Доню, ти ж молода, могла б ще поспати». А вона: «Тату, життя не стоїть на місці й не чекає на мене, а я ще хочу встигнути багато чого побачити та зробити. А для того, щоб іти в ногу з часом, потрібно бігти».
Директор «Паритету» розповів, що за кордоном зовсім по-іншому дивляться на колекціонування та сприймають колекціонерів. Там до подібного захоплення ставляться як до досить серйозної справи. Часто організовують виставки зібрань, проводять зустрічі, діляться досвідом і цікавою інформацією, яку знаходять під час збирання колекцій.
Демонструє пан Анатолій збільшену копію частини однієї російської купюри (не називаємо, яку саме, аби залишити інтригу – авт.), на якій на задньому плані чітко видно зображення вішальника. Напевно, художник, який проектував купюру, вирішив пожартувати, а один колекціонер під час скрупульозного вивчення свого зібрання помітив це.
Справжній колекціонер – це не той, який просто збирає певні предмети, а той, який знаходить, вивчає та знає історію походження та обставини виникнення кожного укспонату зі своєї колекції. Цікавиться культурою і звичаями людей, котрі створили цю річ. Як розповів Анатолій Олексійович, нині налічується майже тисяча різновидів колекціонування. Колекціонувати можна не лише якісь конкретні предмети, а й певні факти, інформацію, головне, щоб у цьому була певна суть.
Не існує визначених рамок та обмежень для колекціонування.  Збирають не лише марки, купюри, ордени чи картини, а навіть  цеглу з різних епох. У цьому також є певний азарт, який полягає не лише в тому, що в колекціонера є те, чого нема ні в кого, а в тому, що людина дізнається про такі факти з часів походження зібраних предметів, які не відомі навіть для більшості істориків.
– Зовсім не обов’язково збирати речі, що потребують якихось капіталовкладень, – пояснює Анатолій Сєрков. – Колекція, яка сьогодні, здається, не має великої цінності, через певний проміжок часу може принести своєму власнику великі статки. Наприклад, наразі мене цікавлять автографи відомих людей. Чимало вже зібрано. На майбутнє планую організувати виставки автографів перших осіб Європи, визначних особистостей України та видатних людей волинського краю. Коли нещодавно брав автограф у відомого бізнес- тренера Олександра Соколова, той жартома, а може, й всерйоз сказав, що його підпис через двадцять років можна буде продати за десять тисяч доларів. Усе можливо.
У Волинській Асоціації колекціонерів розповіли, що нещодавно до них звернувся один львівський колега. Роман Ярошевич багато літ поспіль збирав монети й купюри різних країн світу, що так чи інакше мали стосунок до футболу. Окрім самої колекції, зібрав чимало інформації на цю тему й вирішив видати книгу. Сам написав, проілюстрував і навіть зверстав макет.
З готовою книгою чоловік прийшов у львівський оргкомітет по проведенню Євро-2012. Розповів, показав, запропонував тиражувати. Проте з незрозумілих причин йому там відмовили. Сказали, що його книга нікому не потрібна. Коли ж про неї дізналися поляки, відразу запропонували продати її та видати польською мовою. Пан Роман погодився, але після того, коли вона вийде рідною мовою.
– Клопіт за видавництво ми взяли на свої плечі, – каже голова Асоціації «Паритет». – Маємо надію, що незабаром ця книжка побачить світ. Також сподіваємося на велику популярність видання, тому що книга дійсно варта уваги.
Андрій ПЕТРИК
Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---