До контрнаступу готові: бійці штурмових бригад показали, чим дивуватимуть ворога

На Харківщині проходять навчання добровольців «Гвардії наступу». Вже другий місяць новобранці вдосконалюють медичну, тактичну та вогневу підготовку. Тренують їх військові штурмової бригади «Спартан» які торік відбивали Харків від росіян.

Про це йдеться в ТСН.

«Вся команда повинна була тримати над собою колоду як укріплення. Двоє перших носять боєприпаси. Потім кидають шину і доносять також патрони. Якщо перший не міг щось зробити – другий міг йому допомагати. Дуже важлива командна робота», – пояснює командир.

У строю – чоловіки від 20 і до 53 років, усі в рівних умовах. Військовий на псевдо Давид тут найстарший. Чоловік вступив до лав «Гвардії наступу» два місяці тому. «Мотивація у мене звичайна для нормальної людини. Вибачте, поранено мою дитину, дівчинці 26 років. Вже було призначено весілля – і тут таке. Самі розумієте, хтось має за це відповісти», – каже чоловік.

Його донька потрапила під мінометний обстріл у Харкові. За рік – декілька операцій і довготривала реабілітація. «Всі все розуміють, де вони перебувають, що від них вимагають. Підготовлені, я вважаю, на 80%. Щодня проходять різні види занять, найголовніше – це тактична та бойова підготовка, щоб бійці розуміли, як їм, що їм робити з автоматом», – кажуть інструктори.

На тренуванні з вогневої підготовки спершу до автоматизму відпрацьовують план дій у ближньому бою, а далі – стрільбу по мішенях. «Їхнє завдання на сьогодні – максимально швидко ідентифікувати ціль та прийняти рішення, тобто уразити ціль. Ця вправа у нас у ближній бій, нас же менше, і ми повинні бути більш підготовлені в цьому», – каже інструктор Алекс.

Штурмовики бригади «Спартан» торік відбили наступ на Харків та зачистили регіон від ворога. Тепер набирають добровольців, з якими пліч-о-пліч звільнятимуть Донеччину та Луганщину. Половина новобранців – без бойового досвіду, втім, є і ті, хто перевелися з інших бригад, аби взяти участь у контрнаступі та нарешті звільнити країну від ворога. «Захотілося більше зробити вкладу в визволення нашої землі, захисту наших територій. Треба вже закінчувати, треба щось робити. Ну, скільки ж можна, правда?» – кажуть бійці.

Кожен із них, зізнаються бійці, поки цілить по мішенях, мріє про майбутнє, в якому можна буде жити без зброї в руках.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---