USD 39.60 39.90
  • USD 39.60 39.90
  • EUR 39.73 40.00
  • PLN 9.76 9.92

Дух козаччини під Берестечком. ІНТЕРВ’Ю. ФОТО

4 Липня 2013 18:00
Історичний шлях України сповнений багатоманітних перепетій – перемоги, поразки, війни, повстання. Там, де одні святкують перемогу, інші вбачають поразку. Зрештою, скільки людей, - стільки й думок…

Сьогодні ми маємо нагоду гортати сторінки історії, переглядати документальні фільми, а також поринути у «машину часу». Так, так! Протягом 5-8 липня кожен, хто відвідає Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (село Пляшева, Рівненської області), матиме можливість відчути дух козаччини, побачити на власні очі життя малої Січі та багато іншого.

Табір приурочений до Битви під Берестечком, що відбулася 28 червня – 10 липня 1651, й стала найбільшим боєм на Хмельниччині.

«Волинські новини» вирішили поспілкуватися з організатором молодіжного козацького табору «Берестечко-2013» Захаром Такачуком та дізнатися, що цікавого та незвичного приготували для відвідувачів цього року.

Розкажи детальніше про це дійство. Як все відбуватиметься?

Власне, спробуємо справді зробити якусь «машину часу». Наш захід має характер досить реконструйованого табору тогочасної козацької доби. Ми ставимо, як називається в народі, малу Козацьку Січ. Це - обгороджена частоколом територія. Не скажу, що вона надто велика, але принаймі туди вміщаються вози козацькі, реконструйовані під ту епоху або вже виготовлені за новими зразками з нових матеріалів, вміщається великий намет, гармати. Ну, і звичайно велика вежа, яка о сьомій ранку кожного дня нашого табору буде стріляти і будити учасників табору до постійної роботи.

Кожного року ми вшановуємо пам’ять козаків, щоб ніхто не подумав, що ми там веселимось чи співаємо. Тут чітко ми для себе визначили, зокрема наш молодіжний табір, який діє на території історичного заповідника, уже національного «Берестецькі могили», що ми вшановуємо пам’ять тих людей, які там померли за Україну. І жодним чином ми не святкуємо чи співаємо.
Звісно, що козаки не вміли сумувати.

Народ був веселий…

Можна сказати, що так. Тому в нас є і елементи розважальні для молоді. Але, щоб усі розуміли, що це є вшанування полеглих у тій битві.

Кожного року є польська делегація, яка з шаною та трепетом відноситься до тієї події. Можна сказати, що це - такий акт примирення, хоча ще не так давно (можна сказати і давно) там була битва, а сьогодні вже товаришуємо з нашими польськими друзями.

Ти сказав, що на таборі буде реконструкція Січі. Скільки це кімнат і скільки людей там може поміститися серед того частоколу?

Ми так ніколи не рахували, насправді. Ну, тепер буде нам така думка. Можливо, туди ми максимально людей наб’ємо і закриємо, подивимося (сміється)… Але, якщо серйозно говорити, то це десь може бути близько двісті метрів квадратних, якщо ми обгородимо її всю. Ми хочемо її збільшувати: робимо нові стінки, постійно розширюємо. Ну, звичайно, це процес такий довгий і часом дороговартісний. Але на даний момент ми можемо проводити екскурсії десь до п’ятдесяти чоловік (щоб було чутно, видно).

В нас є такий цікавий елемент, як козацьке шатро. Його виготовили члени Козацького Стрілецького Братства. Справді, майже ідентичне шатро, за виключенням деяких елементів тканини (її в принципі уже не існує). Але це шатро вже має свою історію: в ньому відбувалася Рада отаманів всеукраїнська.

Козацький рух в Україні має, до речі, цікавий розвиток. В нас є багато товариств, багато різних козацтв. На жаль, вони поки що між собою інколи навіть змагаються.

Нещодавно під Ковелем завершилася також Козацька Січ, де хлопці влаштовували показові бої. У вас також буде програма, аби люди зрозуміли, як це було?

Завжди, коли чують слово «козаки», люди запитують чи буде куліш, ваша основна страва? Звичайно, ми частуємо людей. Цього року сьомого числа (це буде основна частина дійства) ми будемо частувати справжнім кулішем за своїми рецептами, які члени нашого козацтва ніколи не відкриють. В нас є величезний казан на 300 літрів.

Якщо говорити про реконструкцію битви, то вона була два роки назад, якщо не помиляюся, коли була кругла дата. На ці роки реконструкції такої не планується, але, звісно, планується культурна програма: екскурсії по табору, елементи верхової їзди, елементи козацького гарту, «лава на лаву», показові бої. Будуть представники козацтва, які показуватимуть гопак. Є великий цікавий комплекс для людей. Саме 7-ого липня з’їжджається багато народу, які зазвичай у нашому таборі залишаються надовго.

У нас є, що показати. Найбільше люблять, грубо кажучи, «помацати» гармати, що стріляють. Діти люблять з усіх боків подивитися, заглянути в дуло (сміється). Це смішно, але насправді саме це дітей найбільше цікавить.
Усі члени таборування, як і старшого Козацького Стрілецького Братства Волині, так і представники Батьківщини Молодої, та інших організації, – ми всі маємо однострої певної доби, певної епохи, які носили козаки. При чому стараємося, щоб це були бойові наряди. Адже були козаки, які мали один одяг, але бойовий одяг – це зовсім інша специфіка (елементи зброї мають бути закріплені правильно). Тому костюмам теж приділяється велика увага.

Якщо ви побачите козаків у цікавих, хороших костюмах, можна навіть сказити дорогих, бо це дороге задоволення, – це члени Козацького Стрілецького Братства, які належать саме до нашої малої Січі.

Скільки часу займає підготовка до цього дійства? Це не тиждень і не два, правда ж?

Ну, власне, якщо вже є злагоджена програма дії, команда, то підготовка не так багато часу займає. Наприклад, ми готуємося десь півмісяця, робимо програму, запрошуємо людей. Бандуристи будуть у нас цього разу виступати. І десь буквально за декілька днів їдемо і ставимо Січ: дерев’яні вали, в’їзну велику вежу. Багато елементів доробляємо уже під час самого табору, щоб було видно, що табір живий.

Підіймаємо великий дзвін на вежу. Це дуже важка робота – підняти його туди.

А скільки важить дзвін?

Не скажу, але дуже тяжкий, бо декілька чоловіків намагаються його притягнути туди на шнурку. Важка річ. Він дуже гучно звучить, коли треба до обіду або якась важлива справа.

Ти зазначив, що приїздять люди з Польщі. А географічно з України звідки ще «дотягується» люд?

Зазвичай, з’їжджалося багато реконструкторів (не знаю, як буде цього року): з Кам’янця-Подільського, з Києва, Рівненської та Волинської області, Львівської. Були в нас гості з Донецька минулого року.

Скільки народу приїзджає загалом?

Багато заходів відбувається саме біля церкви, на площі біля пам’ятника полеглим козакам, там завжди відбувається ярмарок. З’їжджаються багато людей спробувати медовуху, купити вишиванку.

Мені важко оцінити кількість людей. Найбільше народу, що я бачив, – це було за президентства Віктора Ющенка, коли він відвідував Берестечко. Тоді була справді величезна кількість людей. Казали, було 20 тисяч, 30 тисяч. Зараз, звісно, людей трошки менше. Не скажу, що є якись спад чи стає гірше… Не стає гірше. Є просто свої особливості: коли було 360 років, було багато людей, які приїзджали на реконструкцію. Зараз багато людей приїжджають на площу, на ринок.
Думаю, цього року можна очікувати від 5-ти тисяч людей, не менше.

На таборі є спеціально відведені місця для наметів та вогнищ, вода, вбиральні?

Насправді дозволу такого немає щоб приїхати і поставити свій намет, бо це територія заповідника. Треба представляти якусь організацію. Якщо ні, то ви станете трохи далі, будете гостями, а не учасниками самого таборування. Зазвичай, найбільше людей селиться в такій місцині, яка називається Острів. Це - місцина, де козаки стали останнім оплотом обори військ, які відступали. Немає таких обмежень, що тут знаходитись можна, а тут ні. Але є бережне ставлення дирекції заповідника до своєї території.
На рахунок води та багаття. Багаття трошки лімітується, а з водою жодних проблем немає. Протікає збоку чудова річка. В нашому таборі є цистерни з водою. Так що, якщо хтось приїде і не буде де напитися води, думаю, що наші козаки з радістю запропонують чарку холодної води.

Як дістатися людям до місця призначення, якщо немає власного транспорту?

Прямого рейсу нема. Я би рекомендував їхати в село Острів, від нього буквально триста сетрів пройти по полю і ви уже в таборі.

В півсотні гривень можна «вкластися» - туди й назад. Автобуси часто ходять – це не край світу. І є така практика в багатьох організацій – ходити пішки на Берестечко. Не знаю, кому це сподобається, але якщо є якісь екстримальні хлопці та дівчата, будь ласка – ходіть пішки в Берестечко, як і треба справжнім туристам. Ми ходили пішки. Нормально.

Чого побажаєш нашим читачам?

Приїжджайте, будемо вшановувати пам’ять, будемо згадувати, як це було. Будьте крепкі! І побільше вам козацького духу у житті.

Історія у фото молодіжного козацького табору «Берестечко» минулого роу – від СГО «Молодіжна платформа».





























Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 8
Олег Показати IP 4 Липня 2013 21:56
Слава Україні!
Віктор М. Показати IP 4 Липня 2013 23:47
Чув якось від друзів, які відвідали цей табір, що там дійсно класно... Не нудно, багато людей приїздить. Загалом, атмосфера чудова. Я б напевне і сам поїхав, але робота((( Захару бажаю успіху та мужності у його справах. А учасника 2013-ого року - гарних емоцій, файних фотографій та чудового настрою.
ого!! Показати IP 5 Липня 2013 00:12
дуже гарно! поїду!
Хм Показати IP 5 Липня 2013 00:23
і що там такого ЦіКАВОГО? мда
Я до Хм Показати IP 5 Липня 2013 01:45
таких речей мало роблять
марина Показати IP 5 Липня 2013 08:17
а чому прапор вверх ногами...
Мамай Показати IP 5 Липня 2013 09:00
Моя би воля: повідрубував би голови тим брюхатим педерастичним ряженим з маршальськими та генеральськими погонами на плечах та грудьми обвішаними цяцьками. І рука не здригнулась би. Кончєні вони уроди.
Мамаю Показати IP 5 Липня 2013 11:23
Поддерживаю! А большинство из них алкоголики х*еновы! Сидят вечно "под Собором" в Луцке и хляют водяру! Пример молодёжи подают!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus