Директор судиться з удовою

Цієї зими у люті морози Ківерцівський районний суд вирішив виселити Ольгу Переходько з дітьми Оленою та Олександром з приміщення колишнього дитячого садка, що знаходиться в селі Журавичі, в якому вони проживали двадцять років.

Про це пише газета Волинь-нова.

Щоправда, діти вже повнолітні, а 14-літній Андрій, хоч тут і зареєстрований, але знаходиться в іншій області, проживає в сестри Ольги Переходько. Отже суд задовольнив позов сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба», яким керує Григорій Степанов, про виселення сім'ї. Справді, приміщення — власність господарства, рішень про його виділення сім'ї немає. І хоч сім'я тут зареєстрована (вулиця Шевченка, 58/1), але воно не вважається житловим приміщенням.

Голова колись потужного колгоспу «Дружба» Григорій Степанов після його розвалу через різні обставини став засновником приватного підприємства, перебрав на себе колгоспні борги, майно. Цікаво, що саме він колись запросив випускницю технікуму, ветфельдшера за фахом Ольгу Переходько в колгосп, а тепер з нею судиться. Вона приїхала з чоловіком Олександром, який, як кажуть, був майстром на всі руки – токарем, механізатором, комбайнером. Рік жили на квартирі.

У грудні 1991 року чоловік трагічно загинув у результаті нещасного випадку. На руках в Олі залишилося двоє маленьких діток — ні рідні, ні наставників. Григорій Степанов, зрештою, запропонував поселитися в колишньому дитячому садочку. Як розповідає Ольга Переходько, керівник колгоспу тоді сказав: «Отут даю дві кімнати, робіть, що хочете, до смерті вистачить».

Виявляється, Григорій Степанов пам'ять має добру, а тому пригадує з усіма подробицями, як йому насолила молодий спеціаліст. Спочатку з компанією приховала свиноматку, суд був. Згодом, коли стала свинаркою, загинуло п'ять чи шість поросят. «Вона мені завдала збитків більш як на 200 тисяч гривень», — каже скрушно керівник.

У лютому 2007 року Переходько звільнилася з роботи і, за словами Степанова, попросила тимчасово пожити у приміщенні садочка, поки діти не закінчать школу. І ось терпець у директора СГПП «Дружба» урвався («я людина не конфліктна»). Відключили електрику від будинку. Тепер Переходько їздить на роботу аж у Ківерці, де працює по змінах у пекарні, вісімнадцятилітній син – безробітний, донька – на «швидкій допомозі» в Луцьку.

Налаштований директор рішуче: «Якщо вам так її шкода, то заберіть до себе». Це він дав таку пораду літній жінці — Катерині Оксенюк, яка з доброти душевної відстоювала інтереси сім'ї в суді. На запитання журналістів, як він збирається використовувати ті кімнати, відрізав: «То вже мої проблеми».

Григорій Степанов казав правду. Хоч і прикро Ользі Переходько згадувати, але не заперечує, що зв'язалася з поганими людьми («була молода, дурна, без чоловіка»). Справді, здихали поросята: «Не було ні холодної, ні гарячої води, ні добрих кормів, грошей не платили. А за пропажу я занесла директору сім тисяч гривень, а ще не отримала тисячу гривень зарплати».

Недаремно в селі кажуть, що вона має свою гордість, ніколи нічого не просила, люди самі, як їй було трудно, приносили в хату молоко, харчі. Люди за неї горою. Водій з 40-річним стажем Іларіон Пушкар, колишня ланкова, орденоносець Поліна Гонтар, працівник бухгалтерії в минулому Галина Мельник, пенсіонерка Ганна Мекуш та інші стверджували, що Ольгу в селі люблять і поважають.

Учителька Людмила Філюк сказала: «Завжди в селі шанували вдову, бо гірка її доля. Оля виростила і виховала без будь-якої допомоги працьовитих дітей, її шанують як хорошого спеціаліста. Ніколи не рахувалася зі своїм часом, прибігала на виклики людей до худоби вночі. Якби мова йшла про когось іншого, можливо, такого людського протесту і не було б».

Столяр Ксенофонт Ковальчук обурений поведінкою директора: «Яке він має моральне право виганяти сім'ю з приміщення? Тут ми прибудову робили гуртом, не директор. Якщо так, то хай їй надасть інше житло. Чому всі живуть у колгоспних хатах, їх приватизували, в тому числі і директор, а її виселяють? Хай сход селян вирішує. То все нашими руками будувалося».

Зрозуміло, що це природна реакція людей на несправедливість. Однак приміщення частини дитячого садка, незважаючи на проживання Переходьків у кількох кімнатах, прибудову, ремонт, не було передано на баланс сільської ради. Тепер розпайовано другу половину приміщення. У документах вказувалося, що інша частина – це житлове приміщення, а тому й не ввійшло в пайовий фонд. Виникає питання: чому було не оформили як слід?

І хоч Степанов стверджує, що реєстрація сім'ї в сільраді відбувалася без дозволу господарства, але, наприклад, у колишньої багатолітньої голови профкому Тетяни Шнетінберг інша думка: «На правлінні це повинно обов'язково обговорюватися». Інша справа, що протоколи не складали.

Ольга Переходько розповідає, що в сільраді, коли йшла мова про прописку, знаходилися Григорій Степанов, тодішні голова ради Сергій Грушкевич та секретар Марина Ковальчук.

Тепер же директор твердить, що реєстрація відбулася без його відома, незаконно. На запитання, що їй робити, перепитує: «Куди їй іти? А чому я про це повинен думати?»

Григорій Степанов впевнений, що так думає і підтримує його чимало селян. Шкода, що не назвав прізвищ, аби з ними поговорити. Бо всі, з ким зустрічалися, говорили зовсім інше: «Чинить директор не по-людськи. Не знайдете жодного жителя Журавичів, який би сказав: «Вигнав правильно».

А один поважний селянин мовив із жалем про Григорія Степанова: «Він був розумним чоловіком. Не інакше, як гроші псують людину».

Як недавно стало відомо, клопотання за підписами кількох десятків людей з пропозицією передати житло Переходьків на баланс сільської ради подано голові Леоніду Лукашуку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---