Еволюціонував відносно нещодавно: назвали одного з наймолодших ссавців на планеті

Аналіз ДНК гризуна виду норвезький лемінг показав, що він еволюціонував приблизно 35 тисяч років тому і є одним з наймолодших ссавців на планеті.

Про це свідчать результати дослідження, яке опублікували в Proceedings of National Academy of Sciences, пише Українська правда. Життя з посиланням на Phys.org.

Завдяки секвенуванню ДНК (визначенню послідовності хромосом і геномів) та іншим передовим методам науковці виявили, що норвезький лемінг сформувався як вид безпосередньо перед піком останнього льодовикового періоду.

Ця тварина є ключовим екологічним видом тундри Фенноскандії, що включає Скандинавський і Кольський півострови. Там лемінгом харчуються багато видів хижаків, зокрема песець, що перебуває на межі зникнення.

Дослідники порівняли геноми дев’яти сучасних лемінгів та двох стародавніх зразків. Аналіз показав, що норвезькі та сибірські «родичі» походять з окремих еволюційних гілок і не схрещувалися.

Відсутність спільних генів для гризунів – особливість, яка вирізняє лемінгів від інших видів ссавців, які нещодавно еволюціонували і зазнавали гібридизації.

Читати ще: Зникаючий вид антилоп вперше сфотографували живим з 1940 року

«Наші результати показують, що норвезький лемінг – один зі ссавців, який еволюціонував відносно нещодавно», – прокоментувала провідна авторка дослідження Едана Лорд зі Стокгольмського університету.

Також вчені виявили сотні унікальних мутацій у генах норвезького лемінга, які пов’язані із забарвленням шерсті, жировим метаболізмом і, ймовірно, поведінкою. Припускають, що ці відмінності в ДНК проявилися в чорно-жовтому хутрі гризунів. Також вони свідчать про те, що зимова активність тварин – це спосіб їхньої адаптації до тиску хижаків і суворих умов довкілля.

«Робота є значним кроком для нашого розуміння видоутворення та еволюції лемінгів. Це прокладає шлях для захопливих майбутніх досліджень, зокрема давніх генів і точного датування виникнення унікальних генетичних адаптацій норвезьких лемінгів», – каже співавтор дослідження Лав Дален.

Висновки науковців – приклад того, як робота з геномами може розв’язувати давні еволюційні питання. Крім того, вони свідчать про те, що навіть відносно нещодавні кліматичні зміни можуть сприяти швидкому формуванню та ізоляції видів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---