«Гуманний» суд лишив на волі работоргівців

Двоє волинян, які продавали до Польщі у сексуальне рабство жінок, залишаться на свободі. Покарання для них виявилося досить м’яким – по 5 років умовно.

Такий вирок виніс Луцький міськрайонний суд.

Правоохоронці закидали двом громадянам торгівлю людьми, скоєну організованою злочинною групою. Мовляв, депутат сільради разом зі спільницею впродовж кількох років оманою постачали українок до польських борделів.

Наприклад, жінкам пропонували роботу прибиральниці в готелі чи барі із високою зарплатою у 500-700 євро щомісяця.

Реалії виявилися ж інакшими. Одна із жертв показала, що в Польщі в неї та іншої нещасної відібрали документи. Натомість власник готелю запропонував забезпечувати «досуг» клієнтів за «дуже великі гроші».

Тож жінка зателефонувала до підсудного з цього приводу. Той із сарказмом запитав: «Що, робота не підійшла?»

Дівчата закатали грандіозний скандал, погрожуючи піти в поліцію. Після цього їм повернули паспорти і таки дали роботу прибиральниці.

Іншу постраждалу таки «схилили» до роботи повією. «Під час обслуговування клієнта не витримала, вигнала його, порізала собі шкіру на руці. Померти не хотіла, бо є для чого жити, хотіла, щоб це все закінчилося», - зізналася вона.

Ще одну жінку везли до Польщі на заробітки з ремонту готелю – прибиральницею. Однак насправді її та інших дівчат продавали у сексуальне рабство за 100-300 євро.

Загалом у тому «готелі» в Польщі працювали одразу сім дівчат. Щодня вони «обслуговували» від двох до семи клієнтів. Хоч і обіцяли дівчині щедрі гроші, за півтора місяця рабства вона заробила лише, щоб прохарчуватися – близько 5000 гривень.

Правоохоронці встановили, що жертвами сучасних работоргівців стали щонайменше десять українок. Тож звинувачували зловмисників у торгівлі людьми, здійснену у складі організованої злочинної групи.

Але підсудний депутат сільради визнав вину частково. Мовляв, ні з ким ні в які змовини не вступав, людьми не торгував і грошей не отримував. Та й в взагалі не знав, для чого возив жінок до польських борделів.

Суд, хоч і визнав волинських работоргівців винними, але не побачив у їхніх діях ознак злочинної групи. Мовляв, конструктивною ознакою організованої групи «є не попередня змова співучасників, а стійкість».

Тож перекваліфікував обвинувачення із частини 3 статті 149 Кримінального кодексу України (торгівля людьми організованою групою) на частину 2 цієї статті. А ця частина передбачає значно м’якше покарання: замість 8-15 років позбавлення волі – лишень 5-12 років.

Щоправда, і за частиною 2 статті 149 Кримінального кодексу суд обрав для обох фігурантів найм’якшу міру покарання – п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна. При цьому правосуддя прийшло до висновку, що «виправлення та перевиховання» сучасних работоргівців «можливе без ізоляції від суспільства».

А тому тюремний термін парочці не загрожує – суд звільнив підсудних від відбування покарання із трирічним випробувальним строком.

Вирок Луцького міськрайонного суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---