Кавуни, ковбаса, сало: лучанка створює їжу з дерева

Майстриня Людмила Терещук з Луцька займається виготовленням сувенірів – дерев’яних овочів, фруктів, страв та випічки. Про своє хобі – створення їжі з полін – жінка згадала після того, як покинула роботу.

Зі слів лучанки, коли їх з чоловіком звільнили з роботи, довелося шукати заробітки в іншій сфері, передає Суспільне.

На подвір’ї власного дому подружжя зберігає дрова для твердопаливного котла. Тут – частина майстерні для створення дерев’яної їжі, говорить Людмила Терещук.

Лучанка обирає різні форми полін, розпилює їх, шліфує і забирає додому для розмальовування.

«Це було дуже таке випадкове рішення. Я була юристкою, мені дуже подобалась моя робота, пропрацювала до 2019 року. За кілька років до того я вирішила, що хочу бути художницею. Банк, де я працювала, був на ліквідації, і коли мене вже скоротили, я почала займатись творчістю», – сказала жінка.Спочатку лучанка малювала картини на полотнах, але згодом знайшла інший матеріал для творчості.Читати ще: «Удвічі більше доначу, ніж отримую пенсії». Майстриня з Волині виготовляє ляльки-мотанки і волонтерить для армії з 2014 року

«Зіпсувала одне, купила ще одне, подивилась ціни на полотно. Думаю: чого ж так все дорого. А в нас твердопаливний котел, купа дров валяється. Я попросила чоловіка врізати мені зріз з дерева. Думаю, так дешевше малювати. І почала там малювати, і там мені вдалося легше це все», – говорить жінка.Готувати на кухні майстриня не полюбляє, але створювати різноманітну їжу з дерева дуже подобається. Чоловік Юрій Терещук розповів, що в цьому допомагає.«Ця їжа в неї краще виходить і гарніша, але і на кухні вона встигає, бо ж і дитина є, треба годувати, і на сім’ю їжу готувати. Я частково є співавтором цих виробів, зокрема, цей кавун я сам робив – йдеться про заготовку: шліфував, вирізав. А вже доробляла кінцевий результат дружина», – сказав лучанин.Читати ще: Майстриня з Колодяжного виготовляє ляльки-мотанки і збирає кошти для ЗСУ

Продаж виробів, особливо за кордон, зазначила Людмила Терещук, допомагає утримувати сім’ю, а також мати змогу допомагати рідному брату, який від початку повномасштабної війни служить у ЗСУ.

«Я пам’ятаю – сиджу тут на другому поверсі, малюю під час повітряної тривоги і вроді страшно, а з іншого боку – відчуття дуже позитивне: що я потрібна, що я можу щось намалювати і щось задонатити. Це дуже підтримувало: роботи ж в нас з чоловіком не було, і якби далі в мене роботи не було, було б важко», – каже жінка.Зараз у доробку майстрині є прикраси, скульптури, підставки та картини з дерева. Є кілька колекцій: українське сало, херсонські кавуни, сир з пліснявою, фрукти та овочі.Зі слів лучанки, чимало її виробів мають українське коріння, яке не завжди можна пояснити іноземцям.

«Протягом війни вони дізнались про Україну набагато більше, але все одно – сало, сальтисон, варена ковбаса більш для нас притаманне. Я створила окремий магазин з кавунами і я пишу, що це херсонські кавуни. Я несу це як український символ», – додала Людмила Терещук.Зараз майстриня працює над створенням канапки з ковбасою, яку передасть на один із медійних Youtube-проєктів для благодійного збору коштів українським захисникам.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---