Хортинг – бойова спортивна родзинка України

«Є не так багато країн, які мають національні види спорту. Це родзинки. Адже національний вид спорту не може взятися несподівано, нізвідки. Для цього мають бути історичні корені, підстави», – розповідає Заслужений тренер України Едуард Єрьоменко. Такою родзинкою пишається і Україна, маючи хортинг – національний вид спорту. Саме як вид спорту це бойове мистецтво визнали ще у 2011 році, й ось днями Верховна Рада України офіційно надала йому статус національного.

Про це йдеться у матеріалі Волинські Новини №24 (72).

У країнах, де є такі види спорту, їх плекають та розвивають на державному рівні. Навіть через власні дипломатичні установи поширюють знання про бойове мистецтво у світі, адже це складова культури та історії народу.

Засновником, розробником методології тренування та правил бою, а також Президентом Всесвітньої федерації хортингу є Едуард Єрьоменко. Він не лише воїн у спорті – вивчав карате, самбо, дзюдо, рукопашний бій та інші види бойових мистецтв, а й воїн по життю. Адже ще у 80-х брав участь у бойових діях в Афганістані та був в АТО на сході України. Нещодавно він відвідав Луцьк, щоб провести атестацію Волинської обласної федерації хортингу.

Розповідає, що методологію хортингу розроблено таким чином, аби вона була зрозуміла та близька слов’янину. Поєдинок починається від поклону й завершується чітким та однозначним фіналом – суперник має здатися. В інших видах бойових мистецтв поєдинок можна закінчити, наприклад, за результатами виграних очок тощо.

«Встали, поставили ручки в кулаки – і усе. З шестирічного віку спортсмен знає, що у нього є єдиний варіант перемоги – суперник має здатися. У старших хортингістів фінал може бути або здачею спортсмена, або нокаутом», – доповнює президент Волинської обласної федерації хортингу Сергій П’ятіков.

Тренер каже, що хортинг поєднує у собі ударно-кидкові техніки, проте новітні. Бій цікавий тим, що спортсмен може виявити кмітливість та вміння і вийти з невиграшного положення у будь-якій ситуації, коли, здавалося б, такої можливості немає. Тож хортинг у цьому сенсі можна назвати вищою математикою.

«Будь-яке бойове мистецтво – це біомеханіка. Центр тяжіння виходить за межі проекції тіла і воно падає. Але як його вивести і в який бік – це питання бойових мистецтв. Хтось робить це за рахунок кидкової техніки, хтось за рахунок удару. Але якщо у певних бойових мистецтвах достатньо збити суперника з ніг, то в хортингу боротьба виходить у партер і далі розпочинається кропітка, інтенсивна, потужна, виснажлива робота», – пояснює Сергій П’ятіков.

Попри те, що хортинг – українське бойове мистецтво, цим напрямком зацікавлені у всьому світі. Цей факт доводить відкриття федерацій у різних країнах не лише Європи, а й Сходу, Азії. Навіть у Росії є відповідна федерація.

«В Ірані є федерація хортингу, де команди мусульман, що не знають ані російської, ані української мов, під емблемами українського хортингу проводять свої заходи у Тегерані. Якщо їм розповісти про наших козаків, то навряд чи це на них подіє. Але є зрозумілі правила змагань, які цікаві спортсменам», – пояснює Едуард Єрьоменко.

Знайдуть багато для себе у хортингу і жінки, й чоловіки. Корисною буде система тренувань і для дітей, адже бойове мистецтво не лише тренує тіло, а й дисциплінує, вчить шанувати історію та традиції власного народу.

Восени уперше на Волині відбудеться Чемпіонат Європи із цього виду спорту. Очікується, що з’їдуться команди не менш як з 12 країн, аби визначити найкращих.

Тетяна ГРІШИНА

Луцьк

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---