Луцька синагога на світлинах столітньої давнини

Єврейське населення в Луцьку ще від ХVI століття було досить чисельним. Найбільш масове їх переселення на Волинь спрямовувалося із Польського королівства з кінця ХV в наступні століття. Вітовт Кейстутович дарував євреям значні права та вольності. З-поміж іншого, дозволив обирати власних суддів, вільно торгувати за умови сплати усіх належних мит.

На початках обживання громади у Луцьку, територія, де проживали євреї, іменувалася Жидівщиною (в ареалі річки Жидовинки).

На думку краєзнавця міжвоєння Адама Войнича, ще за часів руських князів (Володимира Мономаха) зайняті луцькими євреями (в актових документах і тогочасній самоназві – жидами) терени сягали Жидичина. Звідки, ймовірно, і походить назва села. Згодом вони оселились на території міського острова. Займалися торгівлею, митною справою, орендуванням корчм, полів, ставів не лише в Луцьку, але й у сусідніх повітах.

Центром релігійного, культурного й суспільного життя євреїв Луцька була Велика синагога.

Читати ще: До історії луцьких громад. Колоритні фото бідної Жидівщини

5 травня 1626 року король Сиґімунд ІІІ дарував євреям Луцька вольність на відбудову старої синагоги. Дозвіл на зміцнення й побудову камʼяних мурів старої деревʼяної божниці арґументувався необхідністю захисту міста від ворогів й огляду на пожежну безпеку в Луцьку («бажаючи тому місту найкращої оборони від неприятельських набігів та небезпеки вогню, дозволяємо»). Відтак синагога, окрім власне сакральної (духовної), виконувала й оборонну функцію.

Мури нової єврейської божниці, відповідно до привілею, зводились на старому місці. За висотою будівля мала бути ідентичною до попереднього деревʼяного храму. На даху новозбудованої синагоги луцькі євреї з усіх чотирьох сторін за власний кошт повинні були розмістити армати. У час небезпеки – забезпечити й вибрати з-поміж себе осіб для оборони.

Божниця використовувалася за релігійним призначенням до Другої світової війни. У 1942 р. будівлю підірвали. Згодом уцілілі частини храму слугували спортивною залою.

Читати ще: Пропаганда, романтика, соціалізм. Радянські фотоальбоми Луцька

Як виглядала синагога луцьких євреїв більш, аніж століття тому, дозволяють частково простежити світлини кінця ХІХ – першої третини ХХ століття.Синагога, друга половина ХІХ століття

Божниця луцьких євреїв на поштівці початку ХХ століття

Старожитні двері Великої синагоги, XVIII століття (можливо, – від побудови у

1620-х роках)

Синагога на фото Генрика Поддембського, міжвоєння

Інтер’єр храму

Деталі внутрішнього оздоблення синагоги, фото 1930-х років

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---