Хто і чим торгував у Луцьку 400 років тому

Кінець XV – ХVІ століття був часом інтенсивного розвитку міст, які за великокнязівськими та королівськими грамотами-привілеями отримували право на самоврядування. Тоді формувалася особлива, наділена маґдебургією, громада «славетних» міщан. На чолі з міськими урядниками-маґістратом вона вершила долю свого граду.

Привілеєм великого князя литовського Олександра Яґеллончика від 31 липня 1497 року луцьким міщанам дозволялося тричі на рік організовувати тижневі ярмарки «для власних потреб».

Луцькі ярмарки мали помітне місце у торговельному житті Великого князівства Литовського (а згодом – Речі Посполитої) упродовж ХVІ – першої половини ХVІІ століття. Сюди задля ґандлярства прибували торговці з різних міст та країв.Заголовок привілею луцьким міщанам від 29 грудня 1552 року. З документів Литовської метрики, фонди Волинського краєзнавчого музею

Частими гостями Лучеська були купці зі Слуцька, Могильова, Мінська, Пінська та інших. Численні візити до луцького ґродського суду тих торговців вказують на їхнє не завжди вдале ґандлярство у місті.

Читати ще: Про луцьку міщанку ‒ власницю бібліотеки й колекції картин

25 вересня 1575 року до луцького ґроду прийшов помічник слуцького купця Єсюпи Никоновича ‒ Демид Єскович. Позивач скаржився на луцького війта Остафія Єловича-Малинського. Урядник безпідставно відібрав ладан та перець, що їх привіз фурманом зі Львова спеціально для Никоновича. Демид Єскович мав прийняти товари від львівського купця і передати їх до рук слуцькому ґендляреві. Через війтову самоуправу цього зробити не зміг. Просив, аби його свідчення було внесено до замкових книг.Олександр Яґеллончик роботи польського художника Яна Матейка

Часто купці з інших країв мусили сплачуватиу Луцьку значні суми податків. За свідченнями торговців з Могилева – Сафона, Васка, Пантелея, Клишка, Пилипа, Зоцка, Богдана, Уласа, Омеляна, Кузьми Кричовця, Івана, Зенона, Ониска, Федора, Василя, Степана, Левона, Ждана, Яцька, Овсія, Ходка, Михайла, Федора, Артема, Кузьми, Захара та Хинька, які 1592 року приїжджали до Луцька, загальна сума, яку вони виплатили тутешньому підкоморію Янові Харлинському, складала більш аніж триста польських злотих. У деяких купців урядник повідбирав частину товару.Купець початку ХVІ століття. Зображення з сайта poznanskiehistorie

У могилівця Андрія Бабки митник забрав п’ятдесят два соболині хутра, п’ять пар опанчів і десять юхтів – загалом на суму ста п’ятдесяти кіп литовських грошей. Вітебським купцям Івану Цлоцковичу та Івану Вовку поїздка на луцький ярмарок обійшлася шубою з хутра білки та заячою шкуркою. Случани Остап Романович, Федько, Данило, Василь, Петро Мильник, Марко Железкович, Гнат та Степан Юшковичі, Остап Кривуля, Прохор Тишкович, Овсій, Іван Протопопович, Яцко Василевич, Пилип Онискович, Федко Павлович, Грицко Пинчикевич, Омелян Пончикович, Іван Самотия, Ждан Шибика, Федко Бабич, Денис Кушнір, Остап Одерейкович, Васько Пинкович виплатили Яну Харлинському тисячу кіп литовських грошей.Торговець зерном, ХVІ століття

У подібній ситуації були й віленці Іван Зубель, Данило Водовозович і Григорій та Лев Мамоничі, які віддали уряднику триста кіп литовської лічби.

Торгували в Луцьку й представники купецтва з польських теренів. Так, наприклад, через непорозуміння зі львівськими купцями на луцькому ярмарку того ж таки 1592 року до актових книг було внесено заяву краківського купця-міщанина Яна Панкарта. Текст заяви свідчив про широке представництво краків’ян у Луцьку.

Читати ще: Про що писав у заповіті луцький міщанин ХVIIcтоліття

Міста й краї, звідки на ярмарки до Лучеська Великого прибували купці, зафіксовано у скарзі луцької міської громади проти старости Миколая Семашка, внесеній до луцьких земських книг 2 жовтня 1608 року. Того дня лучани жалісливо оповідали на замкового урядника у справі про стягнення нового незаконного мита з іногородніх та іноземних гостей-ґендлярів, учасників ярмарку в Луцьку – «львів’ян і вірмен, люблян і купців із шотів, кам’янчан, купців з Яс, Києва і Острога».

Львів 1625 року на мапі Ґ. Брауна і Ф. Хоґенберґа. Зображення із сайта hisroric-cities.huji.ac.il

Неповний перелік товарів, що їх завозили до Луцька в середині ХVІ століття іноземні купці, вміщено у листі підскарбія Великого князівства Литовського Остафія Воловича луцьким митникам (1563 рік). Заможний лучанин чи мешканець околиці міг собі придбати посеред луцької Ринкової площі ринське вино, ґданське пиво, горілку, перець, імбир, гвоздику, овочі, ґалган, шафран, цукор.Дитячий черевичок з Луцька. Імовірно, ХVІІ століття. Фото з архіву ВКМ

Тутешні мешканці мали до вибору різноманітне взуття, шкурки лосів, ведмедів, зубрів, оленів, соболів, кун, рисі, лисиць, вовків, білок, сибірок, росомах. Торгували у Луцьку, як видно з переліку, єдвабними речами й златоглавами (різновидами коштовних тканин), різними видами сукон, оливою, фарбами, залізом, міддю тощо.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---