Кілька штрихів до історії Хрестовоздвиженської церкви у Луцьку

Хрестовоздвиженську церкву – храм Луцького Братства Милосердя, розташований біля Глушецьких воріт, – будували силами братчиків упродовж 1629-1632 років.

Ведення відліку братської історії сягає 1617 року. Ним датовано перший аркуш братського «Каталогу». Підставою до початку братської історії від 1617 року є перший аркуш братського «Каталогу». Його вписали трохи більш як чотири століття тому. Як і заповіт тутешнього ченця, отця Григорія Микулича від 23 серпня 1617 року. У духівниці йшлося про братство, що «зараз у Луцьку фундується». Через 50 років їх скопіював «слово од слова рукою власною» ієромонах Ієремія Савицький.

Шлях до створення був тривалим. Узаконення організації затягнулося на кілька років. Волинь перебувала у складі Речі Посполитої. Політичне об’єднання Польського королівства з Великим князівством Литовським після укладення Люблінської унії потягнуло за собою поступові трансформації державного й релігійного характеру. У червні 1620 року єрусалимський патріарх Феофан ІІІ надав офіційний дозвіл на будівництво Хрестовоздвиженської церкви з правом ставропігії.Луцька площа Ринок, на куті якої розміщувалися Церква Воздвиження Чесного Хреста і Братський монастир. Художня реконструкція Олександра Дишка, 2017 рік

У 1596 році в Бересті було засновано унійну греко-католицьку Церкву. Саме її на момент поставання братства визнавали єдино законною у Київській митрополії східного обряду. Фундатори братства запомоглися дозволом короля Сиґізмунда ІІІ на відбудову шпиталю «грецької віри» на Лазарівському ґрунті, знищеного у часі пожежі.Герб Луцького Хрестовоздвиженського братства. Ілюстрація з Пом’яника

Креслення апсиди Хрестовоздвиженської церкви, 1925 рік. З фондів Інституту мистецтв ПАН

Фасад Хрестовоздвиженської церкви на кресленні 1925 року. З фондів Інституту мистецтв ПАН

Читати ще: Луцьке Хрестовоздвиженське братство: штрихи до історії

У 1645 році король Владислав ІV дарував привілей на побудову шпиталю італійцю Олександру Мозеллі (луцькому братчику) на Зубцівському ґрунті.Привілей короля Владислава IV Олександрові Мозеллі з дозволом, враховуючи його військові заслуги, заснувати на Зубцівському ґрунті в Луцьку шпиталь при церкві Св. Хреста Луцького братства. 1645 рік, 11 грудня

Дбати про хворих та немічних там і мало луцьке Братство Милосердя. Окрім доброчинної роботи, пов’язаної із функціонуванням шпиталю, братчики провадили освітню діяльність. При церкві Воздвиження Чесного Хреста відкрили школу.Поминальний запис луцького мiщанина Йосифа Полумерковича

Заклад мав власний статут, що ґрунтувався на «Порядку шкільному» Львівської братської школи і «Артикулах шкільних» (правилах поведінки для учнів).Вид на церкву й корпус Братства. Кольорованка 1920-х років

Програма навчання була близькою до львівського закладу-аналога. Вивчали характерні для середньовічних європейських університетів сім вільних наук. Братські спудеї опановували також грецьку, слов’янську й латинську мови, студіювали різноголосий (партесний) спів.

Читати ще: Кілька штрихів до історії Катедрального собору святих апостолів Петра і Павла у Луцьку

Перед прийняттям до школи, як свідчить статут, для потенційних учнів влаштовували триденний іспит. Коли ж щасливилося втрапити до когорти вихованців – спудеєві підбирали індивідуальну програму. Ураховували при тому вік, нахили і здібності дитини.Навчання у братській школі. Гравюра з «Букваря» Івана Федоровича (Львів, 1574 рік)

Давній знак-символ Луцького братства

Свідченням доброї поетичної освіти учнів братської школи стала поява книги «Лямент по святобливе зошлому отцу Іоану Василевичу». Збірка віршів на пошану пароха побачила світ 1628 року. Її з’яву уможливила мандрівна друкарня Павла Домжива Люткевича Телиці та ієродиякона Сильвестра.

Сторінка з віршем із книги «Лямент по отцю Іоану Василевичу, написаний в Луцьку року 1628-го»

Мурований монастирський комплекс луцьких братчиків з’явився у Луцьку в 1647 році.

Луцьке братство і монастир від початків створювали за ініціативою шляхти, що посідала на Волині привілейоване становище. У листі від 1 вересня 1619 року вони уповноважували луцьких міщан опікуватися братськими установами. Шляхтичі іменували себе «старшими братчиками», міщан – «молодшими».Спудеї на гравюрі початку XVIII століття (Києво-Могилянська академія)

Найбільше піднесення Луцького братства припадає на 1617-1648 роки. Саме тоді у його середовищі перебувала заможна й авторитетна православна шляхта. Її представники мали вплив на роботу повітових сеймиків, були спроможними підтримувати братство й монастир матеріально.Хрестовоздвиженська церква і Братський корпус на фото 1920-х років

Негативний вплив на діяльність братського осередку мали події Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Козацькі війська зайшли до Луцька 1 вересня 1648 року.Ліворуч: типологічний портрет волинського шляхтича останньої чверті ХVI століття. Реконструкція Сергія Шаменкова

Читати ще: Кілька штрихів до історії Покровської церкви Луцька

Братчики дотримувалися правила кіновії (співжиття) у своєму повсякденні. Одним із видатних настоятелів обителі був геніальний іконописець родом із Жовкви на Львівщині Йов Кондзелевич. Сьогодні з його роботами можна ознайомитися в експозиційній залі Музею волинської ікони.Йов Кондзелевич. Ікона Богородиці з дитям з іконостаса церкви Загорівського монастиря с. Вощатин, Волинь. 1722 рік. Дошка липова, олія

Йов Кондзелевич. Різдво Богородиці з іконостаса Загорівського монастиря, 1722 рік

У 30-х роках ХVIII століття культурно-релігійний осередок Луцька й Волині припинив існування як православний, ставши унійним.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---