Коли дерево стає золотим: історія гвардійця з Волині, який створює іконостаси

До мобілізації Володимир 14 років виготовляв церковні столярні вироби – іконостаси, престоли, аналої тощо. Сьогодні він служить у підрозділі Нацгвардії, що охороняє важливі державні об’єкти. А у вільний від служби час працює над створенням столярного оздоблення для храму своєї військової частини, будівництво якого триває з 2018 року.

Фах столяра він здобув іще в училищі, але роботи з церковною тематикою вчився сам, дослухаючись до замовників, колег, священників і монахів. Коли починав власну справу, все робив самотужки – від підготовки дошки до лакування, фарбування, монтажу меблів. Певний час працював за кордоном. Його роботи прикрашають храми українських релігійних громад у США, Німеччині, Чехії, Італії, пишуть на сторінці військової частини 1141 Національної гвардії України в Луцьку.

Зараз у роботі йому допомагають кілька майстрів, один із яких – його племінник. А ще – сучасні «інтелектуальні» станки, про які на початку професійного шляху навіть мріяти не міг.Читати ще: Микола повернувся із Польщі, а Іван відмовився від заробітків: двоє братів із Волині служать у Нацгвардії

«Робота починається з дизайнерського креслення виробу, яке робимо в комп’ютерній програмі, – пояснює Володимир. – Потім станок це креслення по-своєму оцифровує, обчислюючи, як має їздити фреза, з якою частотою та на якій висоті – і виконує об’ємне різьблення по дереву. Це і хрести, і ангели, і дерев’яні колони, і виноградна лоза та інші символи християнства».Разом із тим, є види ручної роботи, які автоматикою не заміниш. Один із них – нанесення позолоти, що є складним процесом.«Спочатку варять левкас із крейди, желатину і клею ПВА. Його наносять на дерево від трьох до п’яти разів. Далі треба прибрати дерев’яний ворс за допомогою перетирання. Так отримуємо ґрунт для подальшого фарбування, а потім – лакування. І аж після цих етапів на мокрий лак накладаємо плівку з позолотою, яку треба втирати пензлем», – пояснює Володимир тонкощі свого ремесла.Читати ще: «Коли дід радив іти на військову службу, я навіть не підозрювала, наскільки вона мені сподобаться», – нацгвардійка з Волині

У майстерні він показує церковний престол, робота над яким близька до завершення. Наступним буде іконостас для храму підрозділу волинських гвардійців розміром 6 на 6 метрів (його дизайнерське рішення уже готове). Праці ще не на один місяць, навіть із його досвідом та помічниками.«Себе я вважаю православним християнином. Але стосовно моїх майстрів, то їхня релігійність – це їхній особистий вибір. Мені достатньо того, щоб вони якісно працювали. Якщо робота їхніх рук прикрасить той чи той храм – це теж маленький внесок у християнство», – каже гвардієць.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---