Конкурс «Солодка Молодість»: роботи і голосування

Ми пропонуємо проголосувати за роботи, що найбільше Вам сподобалися, залишити відгук про фотографії, відео чи тексти учасників конкурсу від «Волинських новин» «Солодка молодість».
Кожній роботі присвоїли конкурсний номер, який ви можете вказати у коментарях.
Матеріали розташовані на сторінці у порядку їх надходження на конкурсну скриньку [email protected].

Нагадаємо, ви також можете взяти участь у конкурсі «Солодка молодість», надіславши світлину, відео чи текст події з власного життя на скриньку [email protected] Роботи приймаються до 12:00 30 червня.

Призи переможці отримають від спонсора конкурсу: ТОВ ТД «Луцьккондитер».

Голосування триватиме до 18:00 30 червня.
Нагородження переможців відбудеться 1 липня о 18.00.

Просимо також усіх учасників залишати свої контактні дані, щоб у разі перемоги з Вами могли зв’язатися.


Тетяна Мунчанова «Радість життя»

Оля «Мрії здійснюються»

Роман «Відірватись від землі»

Софія Хмелярська «... І лиш любов цвіте один-єдиний раз...»

Ліля. «Щаслива мите, зупинись!»

Користувач Kozak:
«Для мене чомусь молодість асоціюється зі студентським життям. Коли навчався у горохівському технікумі на агронома, то історій цікавих стільки траплялося, що можна книжку написати.
Однією з них хочу поділитися з вами.
Жили ми тоді з одногрупниками на квартирі у місцевої бабусі. Кімнату в неї знімали втрьох. Так було і дешевше, і веселіше. Та, мабуть кожен студент мене зрозуміє, коли навчаєшся далеко від дому - часто ходиш голодним. Перші три-чотири дні «жируєш» привезеними від батьків харчами, а наступні думаєш, як би то роздобути хліб насущний та до хліба.
Так було в мене та ще одного сусіда по кімнаті, Володі, а от Петро, наш третій, їжею ділитися не любив, хоча нашими харчами не гребував. Не раз бачили, як у кінці тижня він тихцем наминає сало. Коли попросили, щоб і нам щось вділив, ми ж то йому своє давали, лише відмахувався і казав, що доїдає останній шматок. І так повторювалося з дня-на день. Скільки не нишпорили, шукаючи те Петрове сало по кімнаті, а знайти ніяк не могли.
Та одного разу, коли Петя пішов у своїх справах, у животі забурчало й ми знову взялися за пошуки. Знайшли випадково. Вирішили стола, що хитався, відремонтувати, коли перевернули його, то побачили сало. Петро його прибив гвіздком і тихцем відрізав по шматочку».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---