«Кожна дитина з аутизмом – унікальна», – дитяча психіатриня з Луцька

2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм. За даними ВООЗ, 1 дитина зі 100 нині має розлади аутичного спектру.

Про це пишуть на сторінці Волинського обласного медоб’єднання захисту материнства і дитинства у Фейсбуці.

Аутизм – це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку й може спричинити значні соціальні, комунікаційні та поведінкові труднощі. Цей стан може проявлятися по-різному, мати і легку, і дуже важку форму. Саме тому правильним терміном для нього є розлад аутистичного спектру (РАС).

Дитяча психіатриня Волинського обласного медоб'єднання захисту материнства і дитинства Катерина Мойсік наголошує: прояви аутизму можна зауважити ще у немовлят. Про РАС можуть свідчити знижені зоровий контакт та емоційні реакції, відсутність інтересу до облич, іграшок, контролю за підтримкою тіла, ослаблений лепет.

Ще однією ознакою є атиповий плач (ослаблений, або ж частий та невмотивований, більш високочастотний). Буває, що дитина мала нормальний ранній розвиток, а після року відбувся регрес набутих навичок. Ці симптоми стають більш вираженими до двох-трьох років.Раннє виявлення дає можливість краще зрозуміти потреби дитини, почати правильну корекційну роботу. Це в подальшому – шанс на кращу адаптацію малюка до соціального життя.

Читати ще: 14-річний лучанин з аутизмом викладає англійську для однолітків

Свою історію погодилася розповісти мама трирічної Єви Вікторія Данилишин. Вона також наголошує: прийняття і усвідомлення проблеми допомагають ефективно з нею працювати. Вікторія закликає батьків не ігнорувати прояви аутизму, а одразу звертатися по допомогу до спеціалістів.

«На особливості поведінки Єви звернув увагу мій чоловік, адже він сімейний лікар і педіатр. Коли доньці був 1 рік і 4 місяці, ми завершили грудне вигодовування, й після цього у неї стався різкий відкат у розвитку. В 1 рік і 4 місяці вона починала говорити деякі слова, показувала «сороку-ворону», «па-па». Після припинення ГВ просто замовкла на кілька місяців, не було жодного звуку, перестала показувати все, що вміла. Єві був 1 рік і 10 місяців, коли ми вперше звернулися до психіатра. Почалося спостереження. Хоча симптомів було багато, але нам казали, що вона ще маленька і до трьох років усе може нормалізуватися. Якщо ні – після трьох років вже йтиметься про діагноз. Власне, так і сталося.

Єва зовсім не говорила. Порівнюючи зі старшою дитиною, якій зараз сім років, я чітко бачила різницю в їхньому розвитку. Старша вміла багато в цьому віці, а Єва, наприклад, не могла показувати ротик, носик, очі (частини тіла), тварин. Загалом дуже боялася тварин, а також боялася дитячих майданчиків: якщо ми навіть ішли повз, вона розверталася і втікала.

Якийсь час в неї був стереотипний рух по колу: йшла, зупинялася і якийсь час ходила по колу. Потім ця особливість зникла, але з’явився рух «метелик» руками. Вона робить такі специфічні рухи руками, якщо їй щось подобається, вона в захваті, проте інакше вона не може виразити свої емоції.

Коли Єві виповнилося три роки, ми пройшли ADOS-тестування (комплексна діагностика різних вікових груп у разі підозри на наявність розладів аутичного спектру). Діагноз підтвердили, в неї було 7 балів із 10. Після цього ми оформили інвалідність і займаємося реабілітацією.

Єва ходить у звичайний дитсадок, і я вже бачу результати наших зусиль, адже вона почала краще взаємодіяти з дітьми. Спочатку доня від них відмежовувалася, брала іграшки і гралася в куточку сама. Поступово підсовувалася ближче, могла сісти з дітьми в колі, але гратися сама. Зараз вже може гратися з дітьми, може разом із ними водити «коровай», коли малюків вітають із днями народження», – розповіла мама.Ранні ознаки аутизму (до трьох років)

Порушення соціальної взаємодії:

• дитина не встановлює зоровий контакт;

• не реагує на ім’я;

• уникає обіймів, не шукає втіхи в дорослих;

• відсутня спільна увага (не показує пальцем, не ділиться враженнями).

Порушення комунікації:

• пізно починає говорити або не використовує мовлення для спілкування;

• ехолалія (повторення слів без розуміння контексту);

• відсутня міміка, жести, інтонація невиразна.

Обмежені інтереси та стереотипна поведінка:

• гра не сюжетна, а маніпулятивна (дитина крутить колеса, викладає іграшки в ряд);

• дитина може рано виявляти інтерес до букв, цифр, календарів або навіть легко засвоювати іноземні мови (особливо англійську), проте головна особливість – використання цих знань без комунікативної функції;

• часте повторення слів, фраз (малюк може цитувати мультфільми, але не підтримує діалог);

• вже у два роки можуть знати цифри, абетку, але без розуміння прочитаного; діти з РАС почуваються комфортно в передбачуваному, систематизованому середовищі, тому номерні знаки, вивіски є для них острівцем стабільності й можуть давати відчуття контролю;

• звертають увагу на деталі і мають труднощі зі сприйняттям цілісної картини;

• повторювані рухи (розмахування руками, ходьба навшпиньки);

• ритуали, протест проти змін.

Більш пізні ознаки аутизму (після трьох років):

• відсутність рольової гри;

• нездатність до діалогової взаємодії;

• буквальне сприйняття мови (не розуміє жартів, метафор);

• гіперчутливість або нечутливість до звуків, світла, дотиків;

• вузькі, глибокі інтереси (захоплення календарями, номерами, пазлами).

Читати ще: Напади були до 10 разів на день: на Волині у немовляти діагностували епілепсію

Дитяча психіатриня Катерина Мойсік зазначає: «Кожна дитина з аутизмом – унікальна: хтось не розмовляє, а хтось спілкується незвичним способом, хтось уникає тактильного контакту, а хтось навпаки потребує обіймів. Головне – прийняття, розуміння та створення комфортного середовища для розвитку. Саме тому важливо, щоб спеціалісти, батьки та всі, хто працює з дітьми, знали, як правильно підтримати дитину з аутизмом».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---