Крайня точка громади: як живуть і чим заробляють в селі Черемошне на Волині
Село Черемошне на Ковельщині – крайня точка на мапі Колодяжненської громади. Люди живуть із сезонних доходів, саджають городи та доглядають худобу. Хтось виїжджає за кордон, хтось – у місто.
Роботи в селі немає, школу закрили. Єдиний заробіток – ліс, розповів Суспільному мешканець села Петро Романюк.
«В селі, в основному, літом – то гриби, ягоди. А так їдуть люди на Польщу, за кордон, хто куди може. А старших вже отут мало залишилось», – каже чоловік.
Читати ще: Без автобуса, аптеки та магазину: як живуть люди у Богом забутому селі на Волині
Марія Пантонік чистить гриби, які приніс із лісу її чоловік. «Так ми живемо кожен день. Ну не кожен день, а як нам принесуть роботу, ми отак і працюємо. Бачите, яка цікава робота, головне – заспокоює нерви, – жартує жінка. – Таку красу переберемо, а ще супчику зваримо».
Походження назви села
Черемошне розташоване за понад сто кілометрів від Луцька у Ковельському районі. За офіційними даними Колодяжненської громади тут проживають 554 мешканці.
Як розповіла місцева жителька, завідувачка бібліотеки Віра Скорук, є дві версії походження назви села.
Читати ще: Село-привид на Волині: чому жителі покинули Барвінок
«В нас дуже багато черемухи, тому всім так здається, що воно пішло від назви «черемха», – говорить бібліотекарка Віра Скорук. – В архівах мало згадок про Черемошне. Ну, мабуть, тому що ми були під Польщею до 1939 року. Але є книжка Артемія Теодоровича, то там згадується, що був такий пан Черемошнянський, але це не доведено. Є така версія, що від цього прізвища пішла назва села».
Місце, яке тримає життя в селі
Місцем, яке тримає життя у селі, жителі Черемошного називають місцеву бібліотеку. Віра Скорук працює у місцевій книгозбірні майже 40 років. Каже: село житиме, поки діє бібліотека і люди читають.
Зі слів завідувачки, у бібліотеці є орієнтовно 250 читачів. Пів сотні з них – діти.
Читати ще: Майже всі чоловіки воюють: як у волинській глибинці господарюють жінки
«Зараз такий час, не хочеться мені їх (читачів) втрачати, пропоную якісь новинки. Мало зараз книг нових, бо у громаді, самі розумієте, проблем море, – каже Віра Скорук. – У нас популярним є волинські автори: Гуменюк, Лис. Ці книжки читаються завжди. У мене є чоловік 1952 року народження, то він просить наших сучасних, українських, письменників».
Життя у Черемошному триває. Завідувачка бібліотеки каже: місцеві багато працюють, не перестають читати й чекають перемоги і повернення рідних з війни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Роботи в селі немає, школу закрили. Єдиний заробіток – ліс, розповів Суспільному мешканець села Петро Романюк.
«В селі, в основному, літом – то гриби, ягоди. А так їдуть люди на Польщу, за кордон, хто куди може. А старших вже отут мало залишилось», – каже чоловік.
Марія Пантонік чистить гриби, які приніс із лісу її чоловік. «Так ми живемо кожен день. Ну не кожен день, а як нам принесуть роботу, ми отак і працюємо. Бачите, яка цікава робота, головне – заспокоює нерви, – жартує жінка. – Таку красу переберемо, а ще супчику зваримо».
Черемошне розташоване за понад сто кілометрів від Луцька у Ковельському районі. За офіційними даними Колодяжненської громади тут проживають 554 мешканці.
Як розповіла місцева жителька, завідувачка бібліотеки Віра Скорук, є дві версії походження назви села.
Читати ще: Село-привид на Волині: чому жителі покинули Барвінок
«В нас дуже багато черемухи, тому всім так здається, що воно пішло від назви «черемха», – говорить бібліотекарка Віра Скорук. – В архівах мало згадок про Черемошне. Ну, мабуть, тому що ми були під Польщею до 1939 року. Але є книжка Артемія Теодоровича, то там згадується, що був такий пан Черемошнянський, але це не доведено. Є така версія, що від цього прізвища пішла назва села».
Місцем, яке тримає життя у селі, жителі Черемошного називають місцеву бібліотеку. Віра Скорук працює у місцевій книгозбірні майже 40 років. Каже: село житиме, поки діє бібліотека і люди читають.
Читати ще: Майже всі чоловіки воюють: як у волинській глибинці господарюють жінки
«Зараз такий час, не хочеться мені їх (читачів) втрачати, пропоную якісь новинки. Мало зараз книг нових, бо у громаді, самі розумієте, проблем море, – каже Віра Скорук. – У нас популярним є волинські автори: Гуменюк, Лис. Ці книжки читаються завжди. У мене є чоловік 1952 року народження, то він просить наших сучасних, українських, письменників».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Маневиччині виявили сказ у корови
Сьогодні 12:36
Сьогодні 12:36
Безкоштовні «3000 км Україною»: хто може скористатися, як купити квиток і куди поїхати
Сьогодні 12:03
Сьогодні 12:03
Горохівщина провела в останній шлях Героя Василя Цвілюка
Сьогодні 10:57
Сьогодні 10:57
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.