Лучанка виготовляє стильні гончарні вироби

Луцька керамістка Оля Хасаншин закохалася у глину ще під час навчання у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Однак свої практичні вміння лучанка здобула не в стінах навчального закладу, а під час роботи у позанавчальний час, пише Конкурент.

«На першому курсі, коли я виставила претензію одному викладачу, що рік провчилась і не навчилася гончарити, він сказав: «Оля, не кожному керамісту судилося гончарити», – пригадала майстриня.

Та додала, що тоді в неї опустилися руки. Однак дівчина продовжувала ліпити все вручну.

«Можу зробити великі скульптури, метрові чи й двометрові», – зауважила лучанка.

Коли ж закінчила інститут, то чоловік виготовив Ользі гончарний круг з пральної машини.

«Я його ще так боялася, рік до нього не підходила і все далі вручну ліпила. І в один прекрасний момент… посуд ліпити вручну дуже складно. І я собі усвідомила, що я можу гончарити. Так за тиждень і навчилася», – розповіла Ольга.

Технологію гончарства вона знала ще з інституту, але поки вчилася – не вміла цього робити. Нині ж дуже любить гончарити і у своїй майстерні за роботою може засиджуватися до 3-4 години ночі.
СПЕЦИФІКА РОБОТИ

У такій на перший погляд тяжкій і нежіночій справі Ольга вже має власні рекорди. Із підписниками вона поділилася, що вже встигла вигончарити більше трьох тонн глини. Та наголосила, що за день може «осилити» й 60 кілограмів.

Спочатку її виробами зацікавилися друзі, згодом – друзі друзів. Так і почали з'являтися тисячі підписників. Зараз у майстрині в наявності є небагато виробів, адже їх швидко розкуповують. Якщо замовлення не велике, то Ольга може виготовити його за тиждень-два.

«В основному те, що я роблю, фотографую, а потім людина по тій фотографії може замовити або такі ж розміри як у мене вже представлені, або більші-менші. Хтось любить чай з півлітрової чашки пити, а хтось любить каву з чашечки на 100 мілілітрів», – розповіла Ольга. Та додала, що із самого початку діяльності дуже дбає про якість виробів.

«Коли тільки почала виставляти фото, то дуже хвилювалася, чи в мене якісні роботи. Я відправляла людині перші чашки і ще чекала тиждень чи два, що мені якийсь негативний відгук надішлють», – зізналася творча лучанка.
РОДЗИНКА

Те, з якою жагою та трепетом виготовляє Ольга глиняні вироби, і є її родзинкою. Вона повна нових ідей і втілюватиме їх у життя.

«Я дуже люблю це робити. Навіть якби я цим і не заробляла, то все одно гончарила б», – натхненно розповіла майстриня.

А ще додала, як її надихають люди, яким подобається її діяльність.

«Якось я відвідала перший дизайн-маркет у Львові «OneDayShop», до мене підбігла жіночка і каже: «О, я ваша фанатка, у мене стільки вашого посуду». Того дня всі мої вироби до обіду розкупили. І в мене аж самооцінка піднялася», – розповіла Ольга.
СПІВПРАЦЯ

Майстриня, хоч і працює весь час у Луцьку, однак є більш відомою у Львові і Києві. Адже там влаштовує виставки і співпрацює із шоу-румами «Щось цікаве», «SKLAD», «Море» та іншими.

Ольга відправляє посуд та інші гончарні вироби по всій Україні. Ба, більше, про її майстерність знають у Сінгапурі та Чикаго.
ЦІНИ

Вартість виробів напряму залежить від матеріалів, які затрачаються на виготовлення, від часу виконання, від кількості затраченої електроенергії, від складності покриття глазурі, адже для створення деяких ефектів потрібен не один шар такої глазурі.

«Дехто каже, що чашка за 200 гривень – то це дуже дорого. Але ніхто не розуміє, що вона ж не один день робиться. Глазуруючи, треба її двічі випалити. Я випалюю при температурі більшій за 1000 градусів. Якщо ж чашка з позолотою, то треба й тричі випалювати. А 10 грам такого золота коштує 1300 гривень», – поділилася деталями роботи лучанка.

До майстрині часто звертаються, розпитуючи її секретні технології і матеріали, з яких вона виготовляє вироби. Однак, зі слів Ольги, керамісти своїми секретами не діляться.

«От коли буде у мене своя школа, тоді поділюсь», – жартома озвучила майстриня.
ПРО КОНКУРЕНТІВ

Творча майстриня розповіла, що зовсім не боїться конкуренції. Адже вважає, що кожен має робити щось своє. А той, хто плагіатить, не зможе довго дивувати, адже його ідеї скоро закінчаться.

«А в мене ідей на усіх вистачить», – зауважила Ольга Хасаншин.
КУРЙОЗИ

«Курйози трапляються постійно», – інтригуючи почала розповідати лучанка.

Та додала, що як тільки почала свою діяльність, то брак викидала мішками. Зараз вже його значно менше. Також пригадала, що в інститутах не завжди вчать всьому необхідному.

«От мені, коли зробили піч, то не знала, як її ввімкнути і не знала, як глазур підібрати до глини», – зізналася лучанка.

Також розповіла про її найбільший стимул і мотивацію – донечку Квітославу.

«Моя майстерня дуже маленька, і бувають такі моменти, коли я приношу додому якісь речі сушити, то вона дуже бережно до цього ставиться. Ще змалечку знає, що нічого зачепити не можна. Якось тарілочка сохла, а вона ногою зачепила, подивилася на мене, побачила, що я засмутилася, і каже: «Нічого, мамо, так теж гарно». А ще якось казала мені: «Коли я виросту, навчу тебе гарні тарілочки робити, там треба зайчиків просто малювати», – розповіла про свою маленьку помічницю Ольга.

ПЛАНИ

Жінка каже, що має грандіозні плани, але не дуже любить їх озвучувати наперед. Однак анонсувала, що хоче повернутися до виконання масштабних робіт.

«Але й посуд продовжуватиму робити далі», – запевнила майстриня.

Валентина МЕЛЬНИК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---