Лучани подолали дорогу до Тараса

Лучани взяли участь в урочистостях у Каневі з нагоди річниці перепоховання Тараса Шевченка.

Після поминальної служби в Успенському соборі у Каневі кількатисячна колона рушила традиційною ходою до Чернечої (Тарасової гори), щоб вклонитися Великому Кобзареві. Серед них – студенти та викладачі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, які відвідали Канів, Моринці, Кирилівку та Будеще. Подорож дорогами Тараса організував для студентів благодійний фонд «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк».

«З нагоди 200-літнього ювілею Тараса Шевченка упродовж року відбуваються заходи різного формату. Благодійний «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» активно долучився до організації, проведення, фінансової підтримки низки культурно-мистецьких, наукових, просвітницьких проектів, зокрема виділено кошти на постановку п’єси «Назар Стодоля», збірник наукових праць «Волинь філологічна: Творчість Т.Шевченка: традиції і сучасність», викладачів СНУ, книгу Ю. Кресака «Ой літа орел». Також підтримав ініціативу магістрів інституту філології та журналістики поїхати на екскурсію «Подорож до Тараса».

У кожного своя дорога до Шевченка. Студенти окрім того, що подолали шлях у п’ять кілометрів від Успенського собору до Чернечої гори, пройшли дорогу до Тараса внутрішньо, через духовне осмислення його творчості та біографії. Енергетика місць, де народився, провів дитинство і юність Кобзар, створила нову оптику для розуміння його художніх текстів, малярства, національної величі», – розповіла заступник голови правління «Фонду Ігоря Палиці – Новий Луцьк» Ірина Констанкевич.



Під час урочистостей з нагоди перепоховання міністр культури України Євген Нищук, академік Микола Жулинський, письменник Юрій Мушкетик, Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, чиновники всеукраїнського та обласного рівня привітали учасників, наголосили на величі українського поета, слова якого завжди закликали український народ об’єднуватися і є ще більш актуальними сьогодні. Представники духовенства відправили церковну службу на Тарасовій (Чернечій) горі. Кожен згадав Кобзаря незлим тихим словом у тому місці, де «лани широкополі, і Дніпро, і кручі».

Проте, зайвими учасникам луцької делегації видалися політичні заклики.

«Потрібно диференціювати ті речі, які стосуються радісних подій і таких, котрі вимагають дуже серйозного, спокійного ставлення, усвідомлення того, що це є перепоховання Шевченка, це є день пам’яті. Тут не може бути великого галасу і пострадянської балаканини. Увага від влади була, проте потрібно змінювати вектор цієї уваги. Це його творчість, це не заклики політичні. Для поета пам’ять – це пам’ять про його слово. Це те, що йому найбільше боліло, це те, що його найбільше вражало, це те, чим він найбільше переймався, бо хотів бути почутий.

Сама задумка здійснити поїздку і актуальна, і просто необхідна. Тому, що це Шевченко, без пафосу жодного, найсвятіші місця паралельно з тими, які існують на нашій волинській землі. Я неймовірно рада, що запропонована була така поїздка, що вона здійснилася. Крім того, комфорт проживання, спілкування, перевезення, – все чудово», – поділилася враженнями від урочистостей та поїздки доцент кафедри української літератури Галина Яструбецька.Про враження викладачів та студентів, які здійснили «Подорож до Тараса», а також більше фото – у наступному матеріалі Інформаційного агентства Волинські Новини.

Довідково: Після смерті (10 березня 1861 року) Тараса Шевченка поховали на Смоленському кладовищі Санкт-Петербурга. Проте, згідно з волею Великого Кобзаря, його прах було перевезено до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Після панахиди 22 травня 1861 року прах віднесли на Чернечу гору, де він перебуває і до сьогодні.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---