Лучани вшанували хресним ходом найдревнішу волинську ікону
Православні лучани вшанували древню святиню Холмську ікону Пресвятої Богородиці. Про це повідомляють 15 вересня «Волинські Новини».
За інформацією прес-служби Волинської єпархії УПЦ, щороку у неділю перед святом Різдва Пресвятої Богородиці з благословення керуючого Волинською єпархією митрополита Луцького і Волинського Ніфонта православні лучани хресною ходою вирушають до музею Волинської ікони, де звершують молитви перед древньою святинею нашої землі – Холмською іконою Божої Матері.
Цьогоріч 14 вересня хресний хід розпочався о 16-годині молебнем біля Свято-Покровської кафедральної церкви Луцька. Торжества очолив владика Ніфонт у співслужінні духовенства обласного центру.
Сотні віруючих людей разом зі священнослужителями вирушили до музею. Прикрашали хресний хід церковними піснеспівами вихованці Волинської Духовної семінарії під керівництвом протоієрея Петра Муляра.
Також у цих святкуваннях брали участь вихованки регентських класів, що діють при ВДС. У центрі міста на головній площі біля Свято-Троїцького кафедрального собору, митрополит прочитав Євангеліє і окропив усіх святою водою.
На порозі музею перед чудотворною іконою відслужили акафіст Холмській іконі Богородиці. Митрополит Ніфонт помазав присутніх на святі святим єлеєм.
На прохання митрополита у цей день, під час акафісту, зібрали серед присутніх 13500 гривень для реставраційних робіт у музеї.
У вітальному слові владика Ніфонт подякував працівникам музею за турботу і дозвіл винести святиню на вулицю для загального поклоніння.
Також митрополит висловив вдячність усім, хто в цей день дав жертву для реставрації ікон.
«Хай милосердний Господь сторицею поверне вам, дорогі браття та сестри, за ваші жертви в ім’я Господнє. А тим, хто трудиться в музеї, хай Господь дарує духовні і тілесні сили для виконання робіт над волинськими святинями», – зауважив митрополит.
Як наголосила завідуюча музею Тетяна Єлісеєва, що розповідаючи про музей Волинської ікони, неможливо не згадати про його перлину — чудотворну ікону Холмської Богородиці, унікальну пам’ятку візантійського письма, датовану другою половиною ХІІ століття.
На початку 2005 року ікону зняли з експозиції, щоб реставратор Анатолій Квасюк зміг попрацювати над нею.
«Ми вдячні митрополиту Ніфонту і всім вірним чадам Волинської єпархії УПЦ за турботу та матеріальну допомогу для музею», – додала пані Єлісеєва.
Довідково:
Походження ікони дуже давнє. За місцевим переданням, що записане єпископом Яковом Сушею, вона написана святим євангелістом Лукою і привезена на землі Київської Русі за часів князя Володимира, який після хрещення отримав у дарунок з Константинополя багато ікон.
Холмська ікона зображена на трьох з’єднаних разом кипарисових дощечках.
У давні часи ця ікона була прикрашена коштовною ризою із литого золота з емаллю візантійської роботи. Але у 1261 році, під час нападу татар, полки Бурундая прийшли до південно-західної Русі та пограбували місто Холм (теперешній Хелм, республіка Польща), в якому знаходилась святиня. Від них постраждала і сама ікона: з ушкодженнями живопису в деяких місцях, з неї була знята татарами риза, а саму її закинули.
Тільки через 100 років після зруйнування Холма святу ікону знайшли підчас розкопок та почесно поставили в оновленому Холмському соборі.
Нині на зображенні видно дві язви, які нанесені татарами: одна на лівому її плечі (від удару шаблею) і друга на правій руці від стріли.
Є благочестиве предання, що татар, які грабували храм, тоді ж покарано: вони осліпли.
З переходом холмського єпископа Діонісія Збіруйського в 1596 році в унію холмський собор та ікона опинились в руках уніатів.
В 1650 році, під час повстання козаків Богдана Хмельницького на Україні, уніати вимушені повернути її православному єпископу Діонісію Балабану за Зборівською угодою; при цьому ікону намагались приховати.
Тому її знайшли тільки через певний час у підземеллі. У наступному 1651 році війна спалахнула з новою силою, ікона знову попала до рук поляків. За порадою Іакова Суши польський король Ян-Казимір взяв Холмську ікону з собою в похід, після якого її поставели у Варшаві в часовні королівського палацу, де залишалась до 1652 року.
Перемогу над козаками Ян-Казимір приписував допомозі Богоматері, Холмська ікона якої перебувала з ним в поході. В подяку за це король поновив в Холмі уніатську кафедру і передав їй ікону. 29 квітня 1652 року її поставили у соборі міста Холма.
Між тим війна між Україною та Польщею спалахнула з новою силою. Тоді король знову взяв Холмську чудотворну ікону на поле битви, але допомоги вона йому не надала.
Під Жванцем польське військо зазнало поразки. Після цього святиню повернули до холмського собору, де перебувала до початку нашого століття.
Під час панування унії, були спроби що до латинизації чудотворної ікони і самого холмського собору. Її поставили у вівтарі, над головним престолом (за католицьким звичаєм). У 1765 році ікону коронували двома золотими коронами від римського папи.
До передньої частини престолу, над яким вона розташовувалася, була прикріплена срібна дошка з барил’єфами та латинськими написами (зараз є у Московській збройній палаті).
У першій половині 19 століття Холмська ікона та собор повернули православній громаді. Святиню почесно встановили в іконостасі над царськими воротами.Біля цієї ікони відбувалось багато чудесних явищ. Розповідь про них є в окремій книзі архимандрита Іоаннікія Голятовського «Новое небо».
Під час нашестя татар за часів Батия деякі їх загони підступили до міста Холма. У місті в цей час жили дві благочестиві княжни. Бачучи неможливість захиститись силою зброї від нападників, вони разом з іншими звернулися в молитві перед іконою Холмської Богородиці з проханням взяти місто під свій захист.
Після цього жінки взяли з храму чудотворну ікону та поставили її проти військ на стіні фортеці.
На татарські війська напало якесь запаморочення: гора, на якій знаходилось місто, почала здаватись їм вищею та крутішою, ніж насправді. І чим ближче вони наближались, тим сильніше їм здавалося. Охоплені панікою полки почали втікати. Так чудесним чином місто було врятовано від пограбування.
Зараз Холмська ікона Богородиці є в експозиції музею Волинської ікони міста Луцька.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
За інформацією прес-служби Волинської єпархії УПЦ, щороку у неділю перед святом Різдва Пресвятої Богородиці з благословення керуючого Волинською єпархією митрополита Луцького і Волинського Ніфонта православні лучани хресною ходою вирушають до музею Волинської ікони, де звершують молитви перед древньою святинею нашої землі – Холмською іконою Божої Матері.
Цьогоріч 14 вересня хресний хід розпочався о 16-годині молебнем біля Свято-Покровської кафедральної церкви Луцька. Торжества очолив владика Ніфонт у співслужінні духовенства обласного центру.
Сотні віруючих людей разом зі священнослужителями вирушили до музею. Прикрашали хресний хід церковними піснеспівами вихованці Волинської Духовної семінарії під керівництвом протоієрея Петра Муляра.
Також у цих святкуваннях брали участь вихованки регентських класів, що діють при ВДС. У центрі міста на головній площі біля Свято-Троїцького кафедрального собору, митрополит прочитав Євангеліє і окропив усіх святою водою.
На порозі музею перед чудотворною іконою відслужили акафіст Холмській іконі Богородиці. Митрополит Ніфонт помазав присутніх на святі святим єлеєм.
На прохання митрополита у цей день, під час акафісту, зібрали серед присутніх 13500 гривень для реставраційних робіт у музеї.
У вітальному слові владика Ніфонт подякував працівникам музею за турботу і дозвіл винести святиню на вулицю для загального поклоніння.
Також митрополит висловив вдячність усім, хто в цей день дав жертву для реставрації ікон.
«Хай милосердний Господь сторицею поверне вам, дорогі браття та сестри, за ваші жертви в ім’я Господнє. А тим, хто трудиться в музеї, хай Господь дарує духовні і тілесні сили для виконання робіт над волинськими святинями», – зауважив митрополит.
Як наголосила завідуюча музею Тетяна Єлісеєва, що розповідаючи про музей Волинської ікони, неможливо не згадати про його перлину — чудотворну ікону Холмської Богородиці, унікальну пам’ятку візантійського письма, датовану другою половиною ХІІ століття.
На початку 2005 року ікону зняли з експозиції, щоб реставратор Анатолій Квасюк зміг попрацювати над нею.
«Ми вдячні митрополиту Ніфонту і всім вірним чадам Волинської єпархії УПЦ за турботу та матеріальну допомогу для музею», – додала пані Єлісеєва.
Довідково:
Походження ікони дуже давнє. За місцевим переданням, що записане єпископом Яковом Сушею, вона написана святим євангелістом Лукою і привезена на землі Київської Русі за часів князя Володимира, який після хрещення отримав у дарунок з Константинополя багато ікон.
Холмська ікона зображена на трьох з’єднаних разом кипарисових дощечках.
У давні часи ця ікона була прикрашена коштовною ризою із литого золота з емаллю візантійської роботи. Але у 1261 році, під час нападу татар, полки Бурундая прийшли до південно-західної Русі та пограбували місто Холм (теперешній Хелм, республіка Польща), в якому знаходилась святиня. Від них постраждала і сама ікона: з ушкодженнями живопису в деяких місцях, з неї була знята татарами риза, а саму її закинули.
Тільки через 100 років після зруйнування Холма святу ікону знайшли підчас розкопок та почесно поставили в оновленому Холмському соборі.
Нині на зображенні видно дві язви, які нанесені татарами: одна на лівому її плечі (від удару шаблею) і друга на правій руці від стріли.
Є благочестиве предання, що татар, які грабували храм, тоді ж покарано: вони осліпли.
З переходом холмського єпископа Діонісія Збіруйського в 1596 році в унію холмський собор та ікона опинились в руках уніатів.
В 1650 році, під час повстання козаків Богдана Хмельницького на Україні, уніати вимушені повернути її православному єпископу Діонісію Балабану за Зборівською угодою; при цьому ікону намагались приховати.
Тому її знайшли тільки через певний час у підземеллі. У наступному 1651 році війна спалахнула з новою силою, ікона знову попала до рук поляків. За порадою Іакова Суши польський король Ян-Казимір взяв Холмську ікону з собою в похід, після якого її поставели у Варшаві в часовні королівського палацу, де залишалась до 1652 року.
Перемогу над козаками Ян-Казимір приписував допомозі Богоматері, Холмська ікона якої перебувала з ним в поході. В подяку за це король поновив в Холмі уніатську кафедру і передав їй ікону. 29 квітня 1652 року її поставили у соборі міста Холма.
Між тим війна між Україною та Польщею спалахнула з новою силою. Тоді король знову взяв Холмську чудотворну ікону на поле битви, але допомоги вона йому не надала.
Під Жванцем польське військо зазнало поразки. Після цього святиню повернули до холмського собору, де перебувала до початку нашого століття.
Під час панування унії, були спроби що до латинизації чудотворної ікони і самого холмського собору. Її поставили у вівтарі, над головним престолом (за католицьким звичаєм). У 1765 році ікону коронували двома золотими коронами від римського папи.
До передньої частини престолу, над яким вона розташовувалася, була прикріплена срібна дошка з барил’єфами та латинськими написами (зараз є у Московській збройній палаті).
У першій половині 19 століття Холмська ікона та собор повернули православній громаді. Святиню почесно встановили в іконостасі над царськими воротами.Біля цієї ікони відбувалось багато чудесних явищ. Розповідь про них є в окремій книзі архимандрита Іоаннікія Голятовського «Новое небо».
Під час нашестя татар за часів Батия деякі їх загони підступили до міста Холма. У місті в цей час жили дві благочестиві княжни. Бачучи неможливість захиститись силою зброї від нападників, вони разом з іншими звернулися в молитві перед іконою Холмської Богородиці з проханням взяти місто під свій захист.
Після цього жінки взяли з храму чудотворну ікону та поставили її проти військ на стіні фортеці.
На татарські війська напало якесь запаморочення: гора, на якій знаходилось місто, почала здаватись їм вищею та крутішою, ніж насправді. І чим ближче вони наближались, тим сильніше їм здавалося. Охоплені панікою полки почали втікати. Так чудесним чином місто було врятовано від пограбування.
Зараз Холмська ікона Богородиці є в експозиції музею Волинської ікони міста Луцька.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Нідерландах розкопали унікальну могилу римського солдата, похованого дві тисячі років тому
Сьогодні 00:17
Сьогодні 00:17
Державі повернули земельну ділянку історико-культурного призначення на Камінь-Каширщині
10 Грудня 2024 23:38
10 Грудня 2024 23:38
Щоб тварини не травмувалися: у Новій Зеландії заборонять перегони хортів
10 Грудня 2024 23:17
10 Грудня 2024 23:17
Тур співачки Тейлор Свіфт став найкасовішим в історії. Вона побила рекорд Елтона Джона
10 Грудня 2024 23:00
10 Грудня 2024 23:00
Учасників бійки у центрі Луцька затримала поліція. Відео
10 Грудня 2024 22:40
10 Грудня 2024 22:40
Завтра на щиті повертається військовий з Волині Михайло Фролов
10 Грудня 2024 22:22
10 Грудня 2024 22:22
Трамп назвав Канаду штатом, а Джастіна Трюдо – губернатором
10 Грудня 2024 22:02
10 Грудня 2024 22:02
У Ковелі судили жінку, яка кілька разів крала в «Аврорі» парфумовану воду
10 Грудня 2024 21:43
10 Грудня 2024 21:43
На Волині підготували остаточний проєкт обласного бюджету на 2025 рік
10 Грудня 2024 21:24
10 Грудня 2024 21:24
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.