Земельний форум: волинян переконували у необхідності відкриття ринку землі

На Земельний форум, який відбувся 8 листопада в обласній раді, з’їхалося багато людей. Анонсований раніше захід зацікавив аграрну спільноту області. Основна причина – можливості донести свою позицію до нинішньої столичної влади, яка робить ставку на земельну реформу. Для владців – це, своєю чергою, досить зручний майданчик для того, щоб аргументувати свої рішення і знати місцеву реакцію.

Пояснювати позицію української державної влади до Луцька приїхали заступник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, уповноважений президента України із земельних питань Роман Лещенко та член ради асоціації «Земельна спілка України» Сергій Біленко, який наразі тісно співпрацює з Комітетом ВРУ з питань аграрної та земельної політики. Послухати одну та іншу сторони прийшли народний депутат України Ірина Констанкевич, голова обласної ради Ірина Вахович та заступник голови ОДА Валентин Цьось.Заступник Міністра Тарас Висоцький відразу заявив, що вважає землю основним активом для розвитку багатьох галузей сільського господарства. У частині проведення земельної реформи він закликав аналізувати не лише дискусійну тему обігу землі, а й інші аспекти. З його слів, переваги реформи: деригуляції землеустрою, доступ аграріїв до дешевого кредитування, безпека права власності, система моніторингу використання земель та якісний антимонопольний контроль, електронні торги та знищення рейдерських систем. Захищаючи урядову концепцію обігу землі, Тарас Висоцький зауважує присутнім в залі: «Від обігу землі залежить стратегія розвитку кожного з вас».

Потому він почав коментував найбільш резонансне питання – продаж землі. Тарас Висоцький запевняє, що в законодавстві будуть встановлені запобіжники для того, щоб на ринок української землі не зайшов жоден капітал, пов’язаний з країною-агресором Росією. Купувати землю зможуть тільки громадяни України; юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством України; держава та територіальні громади. Обмеження площі у власності (контроль за місцевим бенефіціаром) – до 8% на території області та 0,5 % на території України. Серед переваг – можливість викупу фермерськими господарствами земель постійного користування в розстрочку без торгів та нормативно-грошової оцінки. Ще один важливий аспект – переважне право оренди. Йдеться про землі, які знаходяться в багаторічній оренді.

Уповноважений представник президента із земельних питань Роман Лещенко у своєму виступі зупинився на аналізі нинішніх земельних проблем в Україні. «Обіг землі відбувається і в наш час у тіньовому та напівтіньовому варіанті. 5 років тому ніхто не чув про поняття «емфітевзис», а сьогодні земля практично відчужується цим шляхом. Держгеокадастр, починаючи з 2012 року, творить страшні речі, фактично узаконюючи тіньовий обіг землі. Все це набуло загрозливих масштабів. Сьогодні аграрії відверто говорять про тарифну сітку: скільки коштує «земля атовця», або про те, яка ціна державної землі. Так, як є зараз, далі продовжуватися не може. Це – неефективно, бо проблема у філософії земельних відносин», – заявив уповноважений президента. На його думку, землею повинні розпоряджатися громади. Крім цього, посадовець заявив, що столична влада розробила цілий пакет антирейдерського законодавства. Пан Лещенко також пояснив, що офіційне запровадження ринку землі не означає, що земля буде продана вся і відразу, оскільки дуже детально буде виписаний механізм запровадження інституту переважного права оренди, а 90% договорів оренди – довгострокові.

Сергій Біленко відзначив політичну волю президента України, який, попри потенційну втрату рейтингу, наважився на земельну реформу, якою в Україні фактично не займалися 18 років. «Остаточне рішення ідеальним бути не може, але компроміс з усіма сторонами знайти потрібно», – зауважив пан Біленко. Потому він детально зупинився на аналізі кількох законопроєктів, які вже розглянуті в профільному Комітеті.

Після виступів столичних гостей в залі зав’язалася жвава дискусія.

«Ми категорично проти моделі ринку землі, яку пропонує нинішня влада, – першим взяв слово фермер з Любомльщини Микола Боровик. – Переважне право оренди – нісенітниця. Якщо в нас немає можливостей купити землю, то переважне право оренди нас не врятує, бо завтра до пайовика прийде «дядько» і запропонує більше грошей, ніж можемо запропонувати ми». Пан Боровик висловив думку, що нинішня земельна реформа проводиться в інтересах агрохолдингів, які засновані на іноземних інвестиціях та українців, які «сидять» в «офшорах». Він також дорікнув профільному комітету ВРУ в тому, що «земельні» законопроєкти розглядалися в закритому режимі. Фермер вважає, що в країні спочатку потрібно навести лад з інвентеризацією землі, а вже потім запроваджувати ринок, і на початках тільки для фізичних осіб, які є громадянами України.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук висловив аналогічну риторику та нагадав, що Волиньрада прийняла звернення до президента України, голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України щодо ринку землі сільськогосподарського призначення, а також проти запровадження ринку землі висловилися волинські аграрії та народні депутати України на засіданні спільного «круглого столу».

Досить емоційно-радикальним до столичних владців був виступ колишнього десидента Дмитра Себія, який закликав не допустити продажу землі. Критично налаштовані до теми ринку землі депутат облради Андрій Турак, який є керівником сільськогосподарського підприємства та його колега Петро Камельчук.

Разом з тим, не на стільки категоричним був виступ фермера з Ківерцівщини Василя Хоровця. Він каже, що його колеги не проти ринку землі, але вони виступають за те, щоб іноземці були на 10 років позбавлені права купувати українську землю, або й зовсім не мали такого права. Фермер підтримує позицію, що на початках потрібно дати права купувати землю фізичним особам. Заступник міністра Тарас Висоцький переконував, що ця пропозиція неефективна, бо з фізоособами не вийде інвестувати в землю. «Це буде перерозподіл землевласників, а економічного ефекту від таких дій не дочекаємося», – впевнений пан Висоцький.

З грунтовними пропозиціями до столичних властей звернувся голова Асоціації фермерів Волині Руслан Хомич. Його позиція – ринку землі на нинішньому етапі запускати не можна, бо жоден із пунктів діючого мораторію на продаж землі не виконаний, а, найголовніше, не впорядковані кадастрові карти. Він запропонував надати широкі права для громад в користуванні землею та завершити процес передачі земель ОТГ. Ще одна пропозиція – на рівні Конституції України визнати родинне фермерське господарювання основою розвитку українського агросектору.

Інший фермер Олег Галас говорив про потреби в запобіжниках для виграшу латифундії при запровадженні ринку землі.

Під час сьогоднішнього форуму чимало нарікань звучало в сторону регіонального відділення Держгекадастру. Народний депутат Ірина Констанкевич заявила, що з вини цієї структури 10 ОТГ Волині не можуть отримати землю. Вона також говорила про тіньовий обіг землі на Волині, який відбувається не без участі Держгеокадастру та закликала заступника міністра Тараса Висоцького підняти це питання на рівні уряду, а висновки спрямувати до правоохоронних органів.Голова обласної ради Ірина Вахович, вислухавши обидві сторони дискусії, зауважила:

«Українські землі є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та одночасно є стратегічним ринковим активом забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки. Проаналізуємо, яким чином земля розвиває економіку нашої області. Якщо розглядати структуру імпорту та експорту Волинської області, то ми бачимо, що ми завозимо більше м’яса, ніж експортуємо. Це стосується і всієї України. Фактично вся продукція тваринництва в нас імпортується. Для аграрної держави має бути очевидним – щось не так. Друге застереження – екологія та охорона родючості земель. Сьогодні на форумі про це не говорили. Але виходить так, що наше національне природне багатство – земля, яка мала би приносити прибутки в національну економіку, сьогодні використовується безконтрольно в частині застосування хімікатів. Про власність... Країна сама допустила до такого стану, що маємо домінування агрохолдингів. Їхньому процвітанню сприяло зловживання на початковому етапі розпаювання, потім з’явилося право емфітевзису і холдинги фактично викупили право на користування землею на 50 років. Середньому класу, тобто фермерам, в таких умовах розвиватися дуже складно. Вважаю, що в сьогоднішній зустрічі, якщо відкинути емоційну сторону, прозвучало чимало конструктивних пропозицій та застережень, до яких варто прислухатися. Тема складна для відвертої розмови. Агрохолдинги бояться, що в них не вистачить ресурсу для того, щоб викупити всю землю, якою вони користуються. Дрібні фермери переживають, що взагалі не мають коштів для того, щоб бути учасниками ринку, а вони вклали свій капітал в розвиток цієї землі. В тому числі й деградованої. Ми сьогодні почули чіткий меседж про переважне право оренди, але якщо ми ведемо мову про ринкову економіку, то вона повинна захищати власників. Тобто проблеми є економічні, екологічні та соціальні».Голова обласної ради застерігає, аби не допустити непоправних помилок при створенні правил та норм запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення потрібно здійснити низку заходів:

– провести інвентаризацію усіх земель;

– завершити процедуру передачі земель за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам;

– посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення про механізм запровадження вільного ринку землі та його переваги;

– визначити чіткі критерії щодо покупців землі та пріоритетності набуття прав;

– заборонити продаж землі сільськогосподарського призначення іноземним громадянам;

– розробити систему цільового пільгового кредитування для покупців землі;

– сформувати спеціальну інституцію, яка буде вести системний облік та контроль операцій з купівлі-продажу та цільового використання землі (в т.ч. формування єдиної державної бази даних);

– встановити раціональну верхню межу приватного землекористування з метою забезпечення розвитку сімейних фермерських господарств;

– забезпечити еколого-технологічний моніторинг використання земель та розробити систему санкцій за порушення норм і правил;

– ввести кількарічну заборону на зміну цільового призначення землі після її придбання;

– розробити цільові програми підтримки малого і середнього фермерства і гарантувати їх фінансове забезпечення.

«Я наполягаю, що варто здійснити належну підготовку до запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення, передбачивши усі загрози, небезпеки та ризики. Переконана, що лише національний діалог, консенсус влади суспільства стануть запорукою успіху земельної реформи в Україні», – додала наостанок голова обласної ради.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---