Матір вбитого у Луцьку бійця добилася справедливості через суд

Суд зобов’язав департамент соціальної політики Луцької міськради видати посвідчення члена родини загиблого (померлого) учасника бойових дій Тетяні Луць, яка поховала власного сина.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на адвоката Юлію Спіріну.

Лучанина Дмитра Луця мобілізували до війська 11 квітня 2014 року. Служив він у 51-й окремій механізованій бригаді. Протягом червня-серпня 2014 р. 31-річний лучанин пройшов пекло в боях у зоні АТО.

«Неодноразово лікувався у госпіталях в неврологічних відділеннях, мав щоразу діагноз «Стан після перенесеної гострої реакції на стрес» із зазначенням: «Захворювання,

пов’язане з проходженням служби», – стверджує Юлія Спіріна.

З її слів, натомість, командування не виконало свої обов’язків перед Дмитром – не подало його документів для отримання статусу учасника бойових дій. Тому після виходу із госпіталів, та вже й після демобілізації Дмитро самостійно став збирати необхідні документи.

Чоловік подав усі документи до військкомату, але не встиг отримати посвідчення учасника бойових дій.

На початку квітня 2015 року його знайшли мертвим у парку зі встромленим ножем у серці.

Рідні не повірили у версію самогубства, яку розглядала міліція. «2 квітня він демобілізувався, запланував робити вдома ремонт, придбав меблі, комп’ютер – абсолютно адекватна, здорова людина з планами на життя», - пригадує його брат Олександр Луць.

Того ранку Дмитро встав о 6 ранку, запланував поїздку у військову частину, аби отримати посвідчення учасника бойових дій. На проспекті Перемоги, біля 5-ої школи чоловік сів і поїхав у Володимир-Волинський, однак вже о 9:30 з’явилася інформація про його смерть. «Цей парк зовсім в іншій стороні, як він туди потрапив – невідомо!», - додає Олександр.

Ніж наскрізь пройшов крізь груди. Більше того, зі слів брата, кухонний ніж, який став причиною смерті, загиблому не належав.

Вже у 2017 році мама воїна стала збирати документи, звернулась із ними до департаменту соцполітики Луцької міської ради для відновлення пам’яті про сина.

«Її обнадіяли: «О, вже прийдете за посвідченням», та за кілька тижнів прислали лист-відмову. Цю відмову ми оскаржили до суду», – зазначила Юлія Спіріна.

Зрештою, Луцький міськрайонний суд зобов’язав департамент соцполітики Луцької міської ради видати посвідчення «Член сім’ї загиблого (померлого) учасника бойових дій» Тетяні Луць.

Луцькі волонтери відверто зраділи такому вердикту Феміди.

Волонтерка Інна Голдованська пригадує: «Листопад 2016-го. Робочий день в координаційному центрі (волонтерське об’єднання, – IA ZIK). Звично приймаємо людей, відповідаємо на дзвінки. Телефонує жінка і починає говорити: вона мати учасника АТО, її сина призвали, але якщо на фронті її любов вберегла Дмитра від кулі, то у мирному Луцьку від холодного леза – не захистила. Я вирішила відвідати пані Тетяну Луць і залучити до цієї розмови Валерію Лесюк, яка часто говорила з батьками, що втратили дітей від онкохвороб, та керівника Луцької міської Спілки воїнів АТО Олега Кобилинського. Ми разом вислухали сповідь матері і її тугу за тим, що вона залишилась без сина, який трагічно загинув внаслідок війни, але ніхто про нього не згадує. Я думаю, на той момент, коли ми слухали і відчували її біль, не статус був важливим, а пам’ять людська про сина-учасника АТО».

«Втішена тим, що вдалося допомогти мамі відновити пам’ять про сина, цього одного вона лише прагнула. Дмитро на війні захищав наш спокій, а тепер нам вдалося захистити його ім’я, вдалося втішити згорьовану матір», – додала Валерія Лесюк.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---