На яких чотирьох китах формується сучасна освіта. ІНТЕРВ’Ю

Про те, як якісно посилити освітню політику знає одна із найбільш досвідчених фахівців педагогічної сфери Волині, заслужений працівник народної освіти України, у минулому багаторічний керівник Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, а нині ще й активна громадська діячка Ганна Маслай.
Ганно Семенівно, сьогодні в освіті роблять ставку на молодь та її творчий потенціал. Чи поділяєте Ви таку позицію?
Усе життя було, є і буде чотири найактуальніших питання: кого вчити, хто має вчити, як і для чого. Освіта має триєдине завдання: навчання, виховання і розвиток особистості. Якщо б їх втілювати як аксіому всім – від чиновників, до вчителів і до родини, – то був би результат. У концепції освіти ХХІ століття по лінії ЮНЕСКО чітко виписані чотири постулати. Перший – навчити дитину пізнавати. Другий – навчити вчитися, здобувати знання (зверніть увагу – не давати знання!), третій – навчити жити в соціумі (сім’ї, садочку, класі, вузі, в суспільстві), останній – навчити жити в повному розумінні. Навколо цього і варто будувати освіту.
Сьогодні всі говорять про потребу в ІТ-фахівцях, технічних спеціалістах. Можливо, ми занадто свого часу занурилися в гуманітарну сферу?
Освітня діяльність повинна бути системною. Беремо дошкілля: там відбувається реформування. Якщо раніше дитину просто віддавали у садочок, щоб «погляділи», то нині це навчальний заклад, центр розвитку пізнавальних якостей дитини. Початкова школа, базова і загальноосвітня зараз повинні бути профільними. Є відповідна концепція профорієнтації. Нею вирішується і проблема здоров’я дітей, які дуже потерпають від перенавантаження, і питання реалізації їх в самостійному житті. Дитина буде зорієнтована. Не всі можуть бути математиками чи конструкторами. Хоч ми багато втратили в освіті, коли почали говорити за гуманітарний цикл. Я не проти, але відкинули потрібні дисципліни і пішли за модою.
Не секрет, що, навіть, не всі волинські виші можуть претендувати на означення - науковий центр?
У нас надлишок кадрів, а тут ще й приватні вузи, зроблені «під себе». Якщо хтось знаючий проаналізує оцю так звану наукову діяльність усіх цих вузів, то… Називають кількість. Оце все має увійти в єдину систему: здорова дитина (а навколо неї батьки, вчитель, влада) має вийти після школи як сформована особистість, яка за профорієнтацією шукає своє реальне місце, працюватиме на власні та державні перспективи. Тоді, враховуючи вузи, матимемо замкнутий цикл. Поруч має бути позашкілля, а потім – післядипломна освіта, яку за кордоном називають неперервною. Отоді ми отримаємо конкурентоспроможне покоління, якому не давали знання, а яке навчили здобувати знання і використовувати їх з користю для держави.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---