Наставництво для дітей Героїв: у Луцьку волонтери допомагають сім'ям бійців АТО
У Луцьку волонтери підтримують родини бійців АТО та допомагають дітям пережити втрату батька на війні. Програму започаткувала Львівська освітня фундація. Про це повідомляє Громадське радіо.
Програма наставництва для дітей героїв АТО залучає близько 20-ти волонтерів по свій Україні. Формат програми простий — один наставник — одна дитина. Таким чином організаторам вдалося зібрати людей з різних міст України, серед яких - Луцьк. У вересні активісти планують розпочати новий набір наставників, які захочуть розділити свій час з дитиною Героя.
Студентка Людмила Роспопа навчається в університеті, однак паралельно вирішила і долучитися до проекту колег зі Львова. Вона та ще одна волонтерка стали наставниками для дітей загиблого бійця з «Айдару» Андрія Атаманчука. Чоловік героїчно загинув на сході минулого літа.
«Я беру участь в програмі десь з квітня, а може ще й раніше. Якось час так швидко пролетів. А рамках проекту від Львівської освітньої фундації "Наставництво для дітей героїв" нам виділили кошти, щоб ми займалися з дітками, приділяли їм свій час. Суть програми полягає в тому, що діти, які втратили батька, мають людину-наставника, яка допомагає їм адаптуватися, допомагає їм знайти себе, а також проводить з ними вільний час», — каже Людмила.
Волонтери організовують для дітей різні заходи.
«В нас є конкретний план заходів. Ми керуємось цим планом. Останній раз ми святкували день народження Катрусі. Також ми ходили в кінотеатр, приходили в гуртожиток до мене. Плануючи заходи, ми беремо до уваги бажання дитини та узгоджуємо з батьками. Нещодавно разои купували речі до школм», — продовжує Людмила.
Волонтерка розповідає, що під час навчання бачилися з дітками частіше: «Під час навчального процесу в нас був стабільний графік. Ми зустрічаємось з дітьми двічі на тиждень. З ними займаюся я і ще волонтерка Ірина. Вона відповідає за Катрусю, а я - за Максима. Це діти Атаманчука. Ми зустрічалися тоді двічі на тиждень. Я з Максимом - у середу і вже разом з Іриною і Катрусею - у суботц. Впродовж літа ми з Іриною працюємо, тому коли є час, контактуємо з мамою, але двічі на тиждень намагаємось зустрічатися. Коли треба, ми можемо забрати дітей. Наприклад, коли мама телефонує і попросить».
Діти знають, що їхній батько герой.
«Був один такий момент, коли ми проходили по Театральному майдані. Там є стенд пам`яті Героїв. Діти побачили фотографію свого батька. Ми там кілька хвилин стояли мовчки, не знали, що робити. В такий момент напруги ми відчували, що було важко. І тоді ми вирішили запропонувати дітям написати листа татові. А потім цей лист запалити, щоб він з димом полетів у небо, де батько його прочитає. Дітки погодилися.. Однак, коли запропонували втілити це, вони відмовилися... Я думаю, що діти ще не готовіо, але ми періодично до повертаємось до цього».
«Хлопчик Максим дуже патріотична дитина. Він відчуває, що його батько - Герой, який здійснив великий подвиг. Хлопчик намагається якнайсильніше довести те, що він - син Героя. В нього є багато національної атрибутики. Дуже класний синьо-жовтий рюкзак, в який ми постійно кидаємо фарби, від чого той стає кольоровим. Щодо Каті, то в неї зараз перехідний вік. Вона трохи важче це все переживає, інколи ми навіть не розмовляємо. Але ми розуміємо, бо в кожного був перехідний вік і ми намагаємось знайти спільну мову, переписуємось в соціальних мережах до пізньої ночі», — пригадує нещодавнє спілкування студентка.
Матері набагато складніше, ніж дітям, каже Людмила: «Мені здається, що мамі набагато складніше. Вона дуже часто плаче. Ми намагаємось допомагати, чим можемо. Зараз, наприклад, хочемо отримати гроші на ремонт у їхньому будинку від освітньої фундації. Там, здається, є така програма. А за те, що ми займаємося з дітьми, вона нам дуже вдячна й іноді від цього нам аж самим трохи незручно, хоча ми це робимо з доброї волі, з чистим серцем. Нам приємно з ними проводити час».
Програма наставництва триває рік.
«Закінчується програма 31 грудня, але ми далі будемо спілкуватися з дітьми, будемо ходити з ними на прогулянки. Можливо не так часто, все залежить від того, чи буде в нас час, бо ми ж теж розвиваємось, працюємо», - каже волонтерка.
Мати Максима і Каті Наталія Атаманчук розповідає, що самій з дітьми дуже важко. І молодший Максим ще не до кінця розуміє, що його батько загинув.
«Тиждень перед тим, як Андрій планував їхати в АТО, він прийшов і попросив мене це повідомити сину. А я кажу, що як я дитині поясню, куди ти їдеш. Він тоді вже розумів, куди він їде і що з ним може трапитися. А потім через кілька місяців мені сусід повідомив, що він загинув. Про це дуже важко згадувати », — каже жінка.
Довіряти дітей волонтерам спочатку Наталія боялася: «Звісно, що я дівчат спочатку не знала і довіряти дітей боялася. Сподівалась, що все буде добре. Одного разу їх відпустила разом. Поті ще і ще. І зрозуміла, що все буде добре. І діти в хороший руках. Звикли один до одного і все. Люда постійно дзвонить до Катрусі. Щасливі».
У вересні за програмою наставництва для дитини героя «Львівська освітня фундація» планує стартувати на «Великій ідеї», тому активісти «Львівської освітньої фундації просять всіх підтримувати фінансово та волонтерувати разом з ними.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Програма наставництва для дітей героїв АТО залучає близько 20-ти волонтерів по свій Україні. Формат програми простий — один наставник — одна дитина. Таким чином організаторам вдалося зібрати людей з різних міст України, серед яких - Луцьк. У вересні активісти планують розпочати новий набір наставників, які захочуть розділити свій час з дитиною Героя.
Студентка Людмила Роспопа навчається в університеті, однак паралельно вирішила і долучитися до проекту колег зі Львова. Вона та ще одна волонтерка стали наставниками для дітей загиблого бійця з «Айдару» Андрія Атаманчука. Чоловік героїчно загинув на сході минулого літа.
«Я беру участь в програмі десь з квітня, а може ще й раніше. Якось час так швидко пролетів. А рамках проекту від Львівської освітньої фундації "Наставництво для дітей героїв" нам виділили кошти, щоб ми займалися з дітками, приділяли їм свій час. Суть програми полягає в тому, що діти, які втратили батька, мають людину-наставника, яка допомагає їм адаптуватися, допомагає їм знайти себе, а також проводить з ними вільний час», — каже Людмила.
Волонтери організовують для дітей різні заходи.
«В нас є конкретний план заходів. Ми керуємось цим планом. Останній раз ми святкували день народження Катрусі. Також ми ходили в кінотеатр, приходили в гуртожиток до мене. Плануючи заходи, ми беремо до уваги бажання дитини та узгоджуємо з батьками. Нещодавно разои купували речі до школм», — продовжує Людмила.
Волонтерка розповідає, що під час навчання бачилися з дітками частіше: «Під час навчального процесу в нас був стабільний графік. Ми зустрічаємось з дітьми двічі на тиждень. З ними займаюся я і ще волонтерка Ірина. Вона відповідає за Катрусю, а я - за Максима. Це діти Атаманчука. Ми зустрічалися тоді двічі на тиждень. Я з Максимом - у середу і вже разом з Іриною і Катрусею - у суботц. Впродовж літа ми з Іриною працюємо, тому коли є час, контактуємо з мамою, але двічі на тиждень намагаємось зустрічатися. Коли треба, ми можемо забрати дітей. Наприклад, коли мама телефонує і попросить».
Діти знають, що їхній батько герой.
«Був один такий момент, коли ми проходили по Театральному майдані. Там є стенд пам`яті Героїв. Діти побачили фотографію свого батька. Ми там кілька хвилин стояли мовчки, не знали, що робити. В такий момент напруги ми відчували, що було важко. І тоді ми вирішили запропонувати дітям написати листа татові. А потім цей лист запалити, щоб він з димом полетів у небо, де батько його прочитає. Дітки погодилися.. Однак, коли запропонували втілити це, вони відмовилися... Я думаю, що діти ще не готовіо, але ми періодично до повертаємось до цього».
«Хлопчик Максим дуже патріотична дитина. Він відчуває, що його батько - Герой, який здійснив великий подвиг. Хлопчик намагається якнайсильніше довести те, що він - син Героя. В нього є багато національної атрибутики. Дуже класний синьо-жовтий рюкзак, в який ми постійно кидаємо фарби, від чого той стає кольоровим. Щодо Каті, то в неї зараз перехідний вік. Вона трохи важче це все переживає, інколи ми навіть не розмовляємо. Але ми розуміємо, бо в кожного був перехідний вік і ми намагаємось знайти спільну мову, переписуємось в соціальних мережах до пізньої ночі», — пригадує нещодавнє спілкування студентка.
Матері набагато складніше, ніж дітям, каже Людмила: «Мені здається, що мамі набагато складніше. Вона дуже часто плаче. Ми намагаємось допомагати, чим можемо. Зараз, наприклад, хочемо отримати гроші на ремонт у їхньому будинку від освітньої фундації. Там, здається, є така програма. А за те, що ми займаємося з дітьми, вона нам дуже вдячна й іноді від цього нам аж самим трохи незручно, хоча ми це робимо з доброї волі, з чистим серцем. Нам приємно з ними проводити час».
Програма наставництва триває рік.
«Закінчується програма 31 грудня, але ми далі будемо спілкуватися з дітьми, будемо ходити з ними на прогулянки. Можливо не так часто, все залежить від того, чи буде в нас час, бо ми ж теж розвиваємось, працюємо», - каже волонтерка.
Мати Максима і Каті Наталія Атаманчук розповідає, що самій з дітьми дуже важко. І молодший Максим ще не до кінця розуміє, що його батько загинув.
«Тиждень перед тим, як Андрій планував їхати в АТО, він прийшов і попросив мене це повідомити сину. А я кажу, що як я дитині поясню, куди ти їдеш. Він тоді вже розумів, куди він їде і що з ним може трапитися. А потім через кілька місяців мені сусід повідомив, що він загинув. Про це дуже важко згадувати », — каже жінка.
Довіряти дітей волонтерам спочатку Наталія боялася: «Звісно, що я дівчат спочатку не знала і довіряти дітей боялася. Сподівалась, що все буде добре. Одного разу їх відпустила разом. Поті ще і ще. І зрозуміла, що все буде добре. І діти в хороший руках. Звикли один до одного і все. Люда постійно дзвонить до Катрусі. Щасливі».
У вересні за програмою наставництва для дитини героя «Львівська освітня фундація» планує стартувати на «Великій ідеї», тому активісти «Львівської освітньої фундації просять всіх підтримувати фінансово та волонтерувати разом з ними.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.