Нова міграційна політика Польщі: чого чекати українцям
Уряд Польщі планує розробити й затвердити засади нової міграційної політики впродовж пів року.
Про це Укрінформу повідомив заступник директора департаменту міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Мірослав Пшевозьнік.
«Зараз триває робота над новою версією міграційної політики, її засади матимемо через 3-4 місяці, їх ще має затвердити уряд. Загалом це триватиме до пів року», – зазначив представник міністерства.
Він поінформував, що міграційна політика зараз ґрунтується на чотирьох підставах.
«Першою підставою є захист польського ринку праці, адже кожна країна захищає свій ринок і своїх працівників», – наголосив Пшевозьнік.
У цьому контексті він зауважив, що зараз у Польщі рівень безробіття становить 5,2%. У країні налічується 850 тис. безробітних, хоча значна кількість серед них – це студенти, які не підпадають під класичне визначення безробітного.
Друга підстава – взаємозамінність працівників, особливо у дефіцитних спеціальностях.
Третя підстава – циркулярність перебування іноземних трудових мігрантів.
«Не може бути мови про тривалі терміни працевлаштування в Польщі – лише обмежені», – пояснив Пшевозьнік.
При цьому він наголосив, що для тривалішого працевлаштування іноземців не буде перешкод за умови отримання ними документів на постійне проживання в РП.
Четвертою підставою міграційної політики представник міністерства назвав заповнення прогалин у тих регіонах, де бракує робочих рук.
У цьому контексті він зауважив, що раніше більшість українців, які приїжджали на роботу до Польщі, концентрувалися в основному в Мазовецькому воєводстві (адміністративний центр – Варшава) – 70%. Зараз пропорції змінилися: у Варшаві та околицях працюють лише 35% українських заробітчан.
Пшевозьнік також повідомив, що торік у Польщі видано 130 тис. дозволів на сезонну працю (садівництво, лісництво, рибальство), що на 5 тис. більше, ніж у 2018 році. 98% таких дозволів отримали громадяни України.
Загалом торік Польща видала 1,6 млн дозволів про наміри працевлаштування (до пів року), що на 100 тис. більше, ніж у 2018-му. До 91% з них припадає на українців. Щоправда, зауважив чиновник, немає статистичних даних, які показували б, скільки з цих дозволів було реально використано.
Водночас дозволів на працю на триваліші періоди – до трьох років на підставі віз – видано на 80 тис. більше. 74% таких документів отримали українці.
«Ми не очікуємо, що кількість працівників з України цього року зменшиться: буде зростання, щоправда, незначне», – констатував Пшевозьнік.
Він уточнив, що пік зростання видачі дозволів на працевлаштування – в кільканадцять разів – спостерігався упродовж 2014-2018 років.
Представник міністерства зазначив, що в останні роки Польща стає конкурентнішою щодо країн Заходу Європи за рівнем зарплат. Так, цього року мінімальна оплата години праці становить 17 злотих брутто (понад 110 грн), а мінімальна зарплата – 2,6 тис. злотих брутто (майже 17 тис. грн). До 2024 року, за прогнозами уряду, мінімальна зарплата може зрости до 4 тис. злотих брутто (26 тис. грн).
Пшевозьнік додав, що за оцінками Нацбанку Польщі у країні зараз перебувають 900 тис. трудових мігрантів з України, а за розрахунками міністерства, яке він представляє, – від 800 тис. до 1 млн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це Укрінформу повідомив заступник директора департаменту міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Мірослав Пшевозьнік.
«Зараз триває робота над новою версією міграційної політики, її засади матимемо через 3-4 місяці, їх ще має затвердити уряд. Загалом це триватиме до пів року», – зазначив представник міністерства.
Він поінформував, що міграційна політика зараз ґрунтується на чотирьох підставах.
«Першою підставою є захист польського ринку праці, адже кожна країна захищає свій ринок і своїх працівників», – наголосив Пшевозьнік.
У цьому контексті він зауважив, що зараз у Польщі рівень безробіття становить 5,2%. У країні налічується 850 тис. безробітних, хоча значна кількість серед них – це студенти, які не підпадають під класичне визначення безробітного.
Друга підстава – взаємозамінність працівників, особливо у дефіцитних спеціальностях.
Третя підстава – циркулярність перебування іноземних трудових мігрантів.
«Не може бути мови про тривалі терміни працевлаштування в Польщі – лише обмежені», – пояснив Пшевозьнік.
При цьому він наголосив, що для тривалішого працевлаштування іноземців не буде перешкод за умови отримання ними документів на постійне проживання в РП.
Четвертою підставою міграційної політики представник міністерства назвав заповнення прогалин у тих регіонах, де бракує робочих рук.
У цьому контексті він зауважив, що раніше більшість українців, які приїжджали на роботу до Польщі, концентрувалися в основному в Мазовецькому воєводстві (адміністративний центр – Варшава) – 70%. Зараз пропорції змінилися: у Варшаві та околицях працюють лише 35% українських заробітчан.
Пшевозьнік також повідомив, що торік у Польщі видано 130 тис. дозволів на сезонну працю (садівництво, лісництво, рибальство), що на 5 тис. більше, ніж у 2018 році. 98% таких дозволів отримали громадяни України.
Загалом торік Польща видала 1,6 млн дозволів про наміри працевлаштування (до пів року), що на 100 тис. більше, ніж у 2018-му. До 91% з них припадає на українців. Щоправда, зауважив чиновник, немає статистичних даних, які показували б, скільки з цих дозволів було реально використано.
Водночас дозволів на працю на триваліші періоди – до трьох років на підставі віз – видано на 80 тис. більше. 74% таких документів отримали українці.
«Ми не очікуємо, що кількість працівників з України цього року зменшиться: буде зростання, щоправда, незначне», – констатував Пшевозьнік.
Він уточнив, що пік зростання видачі дозволів на працевлаштування – в кільканадцять разів – спостерігався упродовж 2014-2018 років.
Представник міністерства зазначив, що в останні роки Польща стає конкурентнішою щодо країн Заходу Європи за рівнем зарплат. Так, цього року мінімальна оплата години праці становить 17 злотих брутто (понад 110 грн), а мінімальна зарплата – 2,6 тис. злотих брутто (майже 17 тис. грн). До 2024 року, за прогнозами уряду, мінімальна зарплата може зрости до 4 тис. злотих брутто (26 тис. грн).
Пшевозьнік додав, що за оцінками Нацбанку Польщі у країні зараз перебувають 900 тис. трудових мігрантів з України, а за розрахунками міністерства, яке він представляє, – від 800 тис. до 1 млн.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
«Святий Грааль» Pokémon: інфлюенсер та рестлер Логан Пол встановив рекорд, продавши рідкісну картку з Пікачу за $16,5 млн
Сьогодні 00:15
Сьогодні 00:15
Ядерна війна, роботи та життя під водою: як уявляли наші дні діти 60 років тому
17 Лютого 2026 23:39
17 Лютого 2026 23:39
Найдовший концерт у світі почався у 2001 році і триває досі. Як це відбувається
17 Лютого 2026 23:20
17 Лютого 2026 23:20
Волинянина судять за зґвалтування 13-річної дівчинки
17 Лютого 2026 23:01
17 Лютого 2026 23:01
Путін організував експансію РПЦ в Африці, – ЗМІ
17 Лютого 2026 22:40
17 Лютого 2026 22:40
У водоймах нацпарку на Волині зафіксували червонокнижну міногу
17 Лютого 2026 22:21
17 Лютого 2026 22:21
Німеччина готується до заборони соцмереж для дітей віком до 16 років
17 Лютого 2026 22:00
17 Лютого 2026 22:00
Волинянину повідомили про підозру у торгівлі контрафактним пальним
17 Лютого 2026 21:41
17 Лютого 2026 21:41
Знали як добру і працьовиту людину: на Волині попрощались з воїном Володимиром Лавренюком
17 Лютого 2026 21:22
17 Лютого 2026 21:22
Зустріч у Женеві: про що говорили Україна, США та РФ у перший день перемовин
17 Лютого 2026 21:03
17 Лютого 2026 21:03

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.