Нові гроші та картки і відкритий доступ до рахунків клієнтів: що змінить закон про платіжні послуги

Верховна Рада прийняла закон «Про платіжні послуги», який несе багато нововведень для споживачів. Як стверджують автори законопроекту, всі зміни покликані адаптувати законодавство України до законодавства ЄС та формують підстави для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою Євросоюзу.

Сайт Сегодня розповідає, що таке платіжні послуги і яких змін варто очікувати найближчим часом.

Що таке платіжні послуги

Сьогодні є окремі правила для переказу грошей, окремі – для операцій купівлі-продажу валют та інших. Тепер всі операції з грошима будуть називатися платіжними послугами та для них встановлюються загальні правила.

До фінансових платіжних послуг відносяться:

- послуги щодо зарахування готівки на рахунки користувачів, відкриття та обслуговування рахунків;

- послуги зі зняття готівки з рахунку;

- послуги з переведення власних грошей користувача з рахунку на рахунок;

- переказ грошей без відкриття рахунку;

- видача кредиту і платежі по ньому;

- емісія платіжних інструментів (наприклад, карток);

- випуск електронних грошей і операції з ними.

Ініціювання платіжної операції та надання даних із рахунків віднесені до нефінансових платіжних послуг.

Платежі за квитки, за комунальні послуги, оплата проїзду і т. п. – а точніше, послуги по зарахуванню таких платежів і видачі підтверджуючих документів – відносяться до обмежених платіжних послуг. І за ці послуги, як і за всі інші платіжні послуги, можуть стягуватися гроші. Однак законом встановлено обмеження: не більше 20% мінімальної зарплати (нині це 1 200 грн) за одну платіжну операцію і не більше 100% мінімальної зарплати (нині це 6 000 грн) на місяць.

А ось передача грошей із рук у руки взагалі не вважається платіжної операцією. Крім того, закон про платіжні послуги не поширюється на збір пожертвувань, на покупку і продаж ОВДП та інших цінних паперів.

Хто отримає право надавати платіжні послуги

Тепер надавати платіжні послуги дозволено банкам, спеціальним платіжним установам (вітчизняним та філіям зарубіжних) і установам електронних грошей, установам із надання нефінансових послуг. А крім того – до операторів поштового зв’язку, Нацбанку і органам державної та місцевої влади.

Банки мають право на всі фінансові послуги. Решта учасників ринку – тільки на ті, на які візьмуть ліцензії. Всі вони будуть внесені до Реєстру платіжної інфраструктури, вести який буде Нацбанк.

Що зміниться для українців

Платіжні карти тепер зможуть випускати не тільки банки, але і інші структури, що надають фінансові послуги: пошти, підрозділи торгових мереж, навіть кредитні спілки та ломбарди, якщо, звісно, захочуть.

З’являться нові компанії, які будуть пропонувати платіжні послуги: зняття готівки, перекази грошей, ті ж платіжні карти, кредити, електронні гроші тощо. Зокрема, з’являться окремі установи з випуску електронних грошей, нові платіжні установи та інші.

З одного боку, ринок платіжних послуг розшириться і конкуренція зросте, що може привести до зниження тарифів на послуги (наприклад, відсотків за переказ грошей). Але з іншого боку, нові гравці на цьому ринку не зможуть похвалитися своєю фінансовою історією і навряд чи будуть в очах споживачів такими ж надійними, як банки. Вони також не застраховані від банкрутств і втрати ліцензій за порушення правил, встановлених НБУ. Тобто, з одного боку, споживачі можуть отримати кращі умови, ніж тепер, а з іншого – нові ризики.

Наприклад, в якості запобіжного впливу на порушників правил НБУ буде припиняти дію ліцензій. Тобто споживачі можуть зіткнутися з тим, що обраний ними спосіб платежу виявиться заблокованим.

Як захищатимуть права споживачів

Що стосується захисту споживачів, в новому законі більш суворі вимоги пред’являються до всіх постачальників платіжних послуг щодо інформування клієнтів та виконання зобов’язань перед ними. Зокрема, тепер надавачі послуг зобов’язані чітко вказувати всі свої комісії і додаткові платежі, можливі покарання (штрафи) для недобросовісних клієнтів і терміни виконання своїх послуг. Наприклад, за недотримання зазначених термінів платіжної операції надавачі платіжної послуги повинні будуть заплатити споживачеві штраф в розмірі 1% від суми платежу.

А якщо надавач послуги помилково переказав або зарахував гроші не на той рахунок (виконав помилкову платіжну операцію), він повинен буде за свій рахунок покрити витрати споживача, та ще й заплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день, який пройшов із дня помилкової операції до виправлення помилки (тобто, на сьогодні, пеня становить 15% в день від суми платежу).

Значна частина нового закону присвячена вимогам по кіберзахисту, охорони персональних даних та грошей користувачів. Посилюються і покарання за шахрайство з даними або з грошима.

За порушення правил, встановлених НБУ, буде штраф від 3 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 000 до 170 000 грн).

В НБУ також сподіваються, що більш чітке структурування та єдині правила для всього ринку платіжних послуг дозволять розробникам фінтехпродуктів пропонувати споживачам більше нових рішень. В НБУ навіть планують створити «регуляторну пісочницю» – платформу для тестування нових послуг, технологій і інструментів на платіжному ринку.

З’являться нові гроші

Гривня, як і раніше, залишається грошовою одиницею України і може існувати в двох формах: готівковій (у вигляді банкнот і монет) і безготівковій (у вигляді записів на рахунках).

Закон про платіжні послуги вводить абсолютно новий вид грошей – цифрові гроші. Це також буде різновид електронних грошей, але випускати цифрові гроші буде виключно Нацбанк. Цифрові гроші НБУ стануть третім видом існування гривні – електронної, або цифрової. В НБУ її ще раніше назвали e-гривня.

Правила поводження цифрової гривні, порядок їхнього зберігання та погашення повинен розробити НБУ. Він же буде регулювати, скільки цифрових гривень випускати в обіг (так само, як нині регулює випуск готівки гривень).

Що стосується інших видів електронних грошей, то закон про платіжні послуги розширює перелік тих установ, які мають право їх випускати. Зокрема, власні електронні гроші зможуть випускати банки, спеціальні установи електронних грошей, філії іноземних платіжних систем, оператори поштового зв’язку і навіть органи державної влади та місцевого самоврядування.

Через півтора року з’явиться Open Banking – що це значить?

Закон про платіжні послуги створює правові підстави для впровадження в Україні системи Open Banking. Це всесвітній тренд, який передбачає, що на вимогу клієнта банки та інші надавачі фінансових послуг повинні будуть відкривати дані про рахунки клієнта (більш правильно, але менш зрозуміло – відкрити API) для інших учасників фінансового ринку. У НБУ планують перейти на Open Banking до 2023 року.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---