Нутриціолог із Луцька пояснила правила переходу на здоровий раціон
Передусім при переході на збалансоване харчування коуч-нутриціолог Ольга Іваніщук радить протягом трьох-чотирьох днів записувати все, що споживається, при цьому аналізуючи, чи був до того голод і яке відчуття насичення виникло після прийому їжі.
«Це дозволить зрозуміти, чи їмо ми тому, що звикли, чи відповідно до фізіологічного голоду», – пояснила вона.
Та додала, що варто теж порахувати калорійність, кількість білків, жирів і вуглеводів. «Є формули, за якими можна вирахувати, скільки людині в певному віці, з відповідною вагою та рівнем навантаження потрібно енергії. Звичайно, формули не є 100-відстотковим показником, але вони дають приблизні орієнтири.
Теж варто подивитися на те, що ми їмо. Для того, щоб зрозуміти, наприклад, що ми їмо дуже багато солодкого, не потрібно бути спеціалістом. Кожна людина це може визначити самостійно. Тоді можна поставити собі за ціль наступного тижня зменшити цю кількість солодкого удвічі, натомість додати щось інше. Потрібно розуміти, що від споживання солодкого людина отримує позитивні емоції, тому в цей тиждень треба, до прикладу, або піти на шопінг, або записатися на танці, адже відмова від того, що нам подобається, зокрема від смачної їжі, приноситиме негативні емоції.
Я постійно нагадую, що одночасна відмова від усього «поганого» з доданням усього «хорошого» не призведе до довгострокових змін. А збалансоване харчування – це все ж таки рутина, звичка, такий раціон потрібно пронести протягом усього життя. Тому потрібно поступово виробляти в собі навички дисципліни, розуміння того, що ми даємо своєму тілу, і дійсно, якщо ми забираємо щось одне, від чого отримували позитивні емоції, треба подумати над тим, як їх можна компенсувати. Це справді дуже важливо», – розповіла Ольга Іваніщук.
Читайте більше: «Навіть гречкою і знежиреним м’ясом можна наїсти ожиріння», – коуч-нутриціолог із Луцька. Інтерв’ю
Експертка з харчування акцентувала, що переходити на раціональне харчування потрібно поступово та усвідомлено.
«Будь-який зрив означає, що ми почали недоотримувати калорії чи надто знизили кількість вуглеводів. Якщо людині пояснити, як працює організм, який вплив має їжа на її здоров’я, тоді вона приймає рішення відмовитися від чогось самостійно, робить це поступово, і тоді може не зриватися», – зауважила вона.
Ольга розказала, що при переході на збалансоване харчування можна влаштувати день послаблення, аби психологічно відпочити: «Коли ми тільки робимо перехід на правильне харчування, таке робити потрібно, тому що важлива загальна динаміка. Якщо один раз у тиждень, у вихідний зранку, дозволяти собі якісь послаблення, на загальну динаміку в межах року це значно не впливатиме, психологічно натомість буде легше».
Окрім того, за словами нутриціолога, повністю відмовлятися від картоплі чи хліба не треба.
«Уявімо наше денне харчування як тарілку (є така концепція здорової тарілки), яку поділимо на три рівні частини. Одну третю складатимуть овочі та фрукти (картоплю ми туди не включаємо), інша третина – це зернові плюс картопля, туди може належати і хліб. Своєю чергою, третю частинку ділимо ще на дві – на молочні продукти та тваринні білки. Тобто не треба однозначно відмовлятися від картоплі та хліба, а потрібно розуміти, що певна кількість цих продуктів може бути присутня в раціоні.
Ми завжди дивимося на норми. Так, сало містить насичені жири, які мають становити не більше 30% від усіх жирів у раціоні. Основа – не насичені жири, а ті жири, які містяться в рослинах, рибі. Звичайно, якась частина насичених жирів дозволена, але ми завжди впираємося в поняття конкретної норми, зважаючи на те що ми їмо, і загальної норми енергетичної цінності, тобто калорійності, щоб не перевищувати свій енергетичний баланс», – вказала Ольга Іваніщук.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Це дозволить зрозуміти, чи їмо ми тому, що звикли, чи відповідно до фізіологічного голоду», – пояснила вона.
Та додала, що варто теж порахувати калорійність, кількість білків, жирів і вуглеводів. «Є формули, за якими можна вирахувати, скільки людині в певному віці, з відповідною вагою та рівнем навантаження потрібно енергії. Звичайно, формули не є 100-відстотковим показником, але вони дають приблизні орієнтири.
Теж варто подивитися на те, що ми їмо. Для того, щоб зрозуміти, наприклад, що ми їмо дуже багато солодкого, не потрібно бути спеціалістом. Кожна людина це може визначити самостійно. Тоді можна поставити собі за ціль наступного тижня зменшити цю кількість солодкого удвічі, натомість додати щось інше. Потрібно розуміти, що від споживання солодкого людина отримує позитивні емоції, тому в цей тиждень треба, до прикладу, або піти на шопінг, або записатися на танці, адже відмова від того, що нам подобається, зокрема від смачної їжі, приноситиме негативні емоції.
Я постійно нагадую, що одночасна відмова від усього «поганого» з доданням усього «хорошого» не призведе до довгострокових змін. А збалансоване харчування – це все ж таки рутина, звичка, такий раціон потрібно пронести протягом усього життя. Тому потрібно поступово виробляти в собі навички дисципліни, розуміння того, що ми даємо своєму тілу, і дійсно, якщо ми забираємо щось одне, від чого отримували позитивні емоції, треба подумати над тим, як їх можна компенсувати. Це справді дуже важливо», – розповіла Ольга Іваніщук.
Експертка з харчування акцентувала, що переходити на раціональне харчування потрібно поступово та усвідомлено.
«Будь-який зрив означає, що ми почали недоотримувати калорії чи надто знизили кількість вуглеводів. Якщо людині пояснити, як працює організм, який вплив має їжа на її здоров’я, тоді вона приймає рішення відмовитися від чогось самостійно, робить це поступово, і тоді може не зриватися», – зауважила вона.
Ольга розказала, що при переході на збалансоване харчування можна влаштувати день послаблення, аби психологічно відпочити: «Коли ми тільки робимо перехід на правильне харчування, таке робити потрібно, тому що важлива загальна динаміка. Якщо один раз у тиждень, у вихідний зранку, дозволяти собі якісь послаблення, на загальну динаміку в межах року це значно не впливатиме, психологічно натомість буде легше».
Окрім того, за словами нутриціолога, повністю відмовлятися від картоплі чи хліба не треба.
«Уявімо наше денне харчування як тарілку (є така концепція здорової тарілки), яку поділимо на три рівні частини. Одну третю складатимуть овочі та фрукти (картоплю ми туди не включаємо), інша третина – це зернові плюс картопля, туди може належати і хліб. Своєю чергою, третю частинку ділимо ще на дві – на молочні продукти та тваринні білки. Тобто не треба однозначно відмовлятися від картоплі та хліба, а потрібно розуміти, що певна кількість цих продуктів може бути присутня в раціоні.
Ми завжди дивимося на норми. Так, сало містить насичені жири, які мають становити не більше 30% від усіх жирів у раціоні. Основа – не насичені жири, а ті жири, які містяться в рослинах, рибі. Звичайно, якась частина насичених жирів дозволена, але ми завжди впираємося в поняття конкретної норми, зважаючи на те що ми їмо, і загальної норми енергетичної цінності, тобто калорійності, щоб не перевищувати свій енергетичний баланс», – вказала Ольга Іваніщук.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Європарламент підтримав продовження безмитної торгівлі з Україною з гарантіями для фермерів ЄС
Сьогодні 21:42
Сьогодні 21:42
У «Великодній майстерні» розпочалися майстеркласи з виготовлення святкової атрибутики
Сьогодні 21:21
Сьогодні 21:21
Луцька міськрада передала військовим квадрокоптери
Сьогодні 20:24
Сьогодні 20:24
Їдальню дитсадка в Луцьку планують оновити
Сьогодні 20:05
Сьогодні 20:05
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.