Останні веранди Луцька. Фоторепортаж

Веранди зникають. Просто на наших очах цей архітектурний елемент йде у небуття. За якийсь час, вочевидь, у місті їх просто не стане.

Тлумачний словник української мови визначає веранду так: «Прибудована до будинку, крита дахом галерея, тераса». Вважають, що саме слово через посередництво російської потрапило до нас з англійської мови. Жителі Туманного Альбіону запозичили його у португальців, які у свою чергу «прихопили» поняття в індійців. Воно має схоже звучання на багатьох європейських мовах: від англійської до білоруської і від верхньолужицької до македонської.Вперше про веранди починають згадувати у середині ХІХ століття. А пік їхнього розвитку припадає на першу половину – середину ХХ століття.

За Польщі для спорудження веранди потрібно було мати проєкт. З архівних документів Державного архіву Волинської області знаємо, що луцький архітектор Олексій Петров у 1934 році спроєктував для Гути Вайнрейхової веранду, яку мали звести за адресою Ягеллонська, 72 (нині це вулиця Лесі Українки).Звісно, веранди споруджували й пізніше. Але чим далі, тим менше. Уявляєте, у скількох сучасних будинках є веранди? Отож.

Читати ще: Гуща: село, що стало вулицею. Фото

Тож ми вирішили пройтися Луцьком і зафіксувати останні веранди міста.

Прогулявшись вулицями спочатку за допомогою віртуальної карти, намітили понад десяток веранд. Як виявилося, далеко не всі з них і досі можуть порадувати любителів старовини. Чимало будинків зазнали реконструкції і веранди змінилися до невпізнання або ж канули в Лету. Тому ще більш цінними видаються ті, що дожили до наших днів.Часто вже й самі власники не знають, якого віку їхня прибудова.

– Точно сказати, коли була споруджена веранда не можу, – розповіла мешканка одного з «верандових» будинків. – Хату збудували ще за бабусі, приблизно у 1975 році.Треба визнати, що більшість збережених веранд простенькі, але трапляються й витончені. Найдовершенішою є веранда у будинку на вулиці Товаровій. За нашими спостереженнями найбільше будинків з верандами збереглося у межах колишніх сіл Красне та Кічкарівка, які нині входять до складу міста.Ще одна знахідка чекала нас на вулиці Червоного Хреста. Власник будинку Георгій Семенюк розповів цілу історію.– Мій дід купив обійстя у 1906 році. За його словами, будинок споруджено у 1880-х роках. На момент купівлі веранда вже була, вона незмінна з тих часів і досі. Доглядаємо за нею. На фотокартках польських часів видно дерев’яне різьблення. Власне веранд було дві. Вони розташовувалися симетрично з двох боків будинку. Але одну з них зруйнували і господарі не захотіли відновлювати, – розповів Георгій Михайлович.

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---