Остап Шутко зізнався в коханні Луцьку

Луцьк відвідав один із найвідоміших музикантів нашого часу, лауреат міжнародних конкурсів у Литві, Німеччині, Польщі, Іспанії, України Остап Шутко. Він же є організатором багатьох музичних заходів. До Луцька Остап Шутко завітав з концертною програмою класичної музики «Луцьк-Львів. Музичні паралелі».

- Остапе, у Луцьку Ви буваєте часто. Чим зумовлена така частота приїздів?

- Луцьк люблю. Тут особлива любов в тому сенсі, що оркестр «Кантабіле» і Товій Михайлович Рівець, з яким ми записали диск «Allusion» – це той продукт, яким я горджуся. Усі диски цінні для мене, як діти. Але я розумію, що багато з цих дисків все-таки розраховані на професіоналів. А цей диск – на широку публіку. Я вже маю відгуки багатьох людей, які слухають його в машині, вдома і їм подобається. І мені їхні слова дуже цінні тому, що це не музиканти. Мені здається, що в такий спосіб я популяризую скрипку, музику. Власне, в цьому полягає місія музиканта. У Луцьку ми записали цей диск. Тому він став для мене «по-особливому особливим» містом.

- Ви часто гастролюєте. Як вважаєте, кого з українських композиторів люблять за кордоном?

- Я нещодавно записав Різдвяний диск, у якому є «Щедрик» Леонтовича. Мені здається, що саме ця композиція є візитівкою України. Хоча, мабуть, в багатьох країнах світу, де я граю, не знають, що це українська музика. Але це є музика, яку знають усі.

- Коли люди приходять, вони підтримують українську музику, і це, на вашу думку, краще, ніж сидіти і боятися війни?

- Для нас, музикантів, цей період дуже важкий. Адже більшість концертів відмінили. Я мав їхати в Москву(посміхається). Мабуть, вже не відомо, коли поїду. Хто бандерівців захоче бачити в Москві? Звичайно, що ці три місяці – важкі. Але музиканти – ми не люди військові, не такі фізично сильні. На кожну ситуацію є потрібні люди. Мені так здається. Наша місія, доки ще не ввійшли в ту фазу, що всі потрібні на полі бою, все-таки грати. Грати музику, яка дає людям надію, впевненість в житті. Я завжди згадую епізод: під час Другої світової війни в блокадному Ленінграді виконували знамениту ленінградську симфонію Шостаковича. Німці після війни розповідали: коли вони почули трансляцію, зрозуміли, що ніколи не виграють в цій війні. Тобто, вони в музиці почули отой незламний дух.

Коли ми граємо, люди приходять на концерти, роблять добре не лише для душі, а й підживлюють українську економіку. Навіть той флешмоб на Привозі, який влаштували музиканти, мої друзі з Одеського національного філармонічного оркестру, Хобарт Ерл, їх американський диригент. Мені здається, що ми, музиканти, повинні показати в музиці той незламний дух українського народу, і що нам ворог ніякий не страшний.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---