Переселенці на Волині інтегруються з місцевими мешканцями

Інтегруючись з місцевим населенням, переселенці зі сходу та Криму зауважують, що досі багато соціальних та юридичних питань залишаються не вирішеними.

Про це йшлося під час круглого столу щодо інтеграції переселенців у місцеві громади, який відбувся 7 листопада у готелі «Україна» в Луцьку.

НА ЗМІНУ АДАПТАЦІЇ ПРИЙШОВ ПРОЦЕС ІНТЕГРАЦІЇ

Член «Альянсу громадських організацій переселенців в Україні» Аза Голощапова розповіла, що, проаналізувавши умови прожиття внутрішньо переміщених осіб, змогла узагальнити проблеми, з якими найбільше стикаються на Волині.

«Після того, як довелося покинути свої домівки, – відбувався процес адаптації. Впродовж цього періоду ми оглядалися довкола та думали про майбутнє. Цей процес тривав 6-12 місяців, нині ж відбувається інтеграція, коли «нові» волиняни і місцева громада поєднує свої ресурси. У плані фаховості ми маємо великий потенціал і хочемо його ефективно реалізовувати на користь суспільства. Щодо проблем, то наш аналіз показав, що оренда житла займає від 25% до 80% сімейного бюджету, а орендують помешкання всі. Ще 4% мали проблеми освітнього характеру й 20% мають проблеми з документами, бо кожного дня нам потрібно доводити, що ми – українці і громадяни нашої Батьківщини», - розповідає Аза Голощапова.Та додає, що приблизно 30% сімей переселенців мають дітей з особливими потребами, 40% мають пенсіонерів, у 90% - діти до 18 років.

«На державному рівні програма підтримки переселенців повністю провалена, досі лишається багато неузгоджених юридичних моментів, а найбільше проблем - із Міністерством соцполітики. Попри це, на місцевому рівні ми відчуваємо підтримку, зокрема 10% сімей отримали безплатне санаторно-курортне лікування, 60% хоча б раз отримували допомогу від релігійних та громадських організацій. Окрім цього, у грудні ми безплатно отримали відремонтований офіс для зайняття громадською діяльністю», - говорить Аза Голощапова.

Учасники круглого столу зауважили, що переважна більшість із тих, хто покинув свої домівки через війну на сході держави, уже не планують повертатися, коли окуповані території будуть звільнені.

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ ВДЯЧНІ ВОЛИНЯНАМ ЗА ГОСТИННІСТЬ

Уже четвертий рік живе в Луцьку Марина Ткачова. Жінка розповідає, що найважчими були перші міясці.

«Зважитися на такий крок було вкрай важко. Адже довелося усе своє життя покинути і розпочати нове. Коли тільки сюди приїхали, то знали лише одну людину на все місто. Нам одразу допомогли зняти помешкання, адаптуватися. Через певний час ми зрозуміли, що тут ми не на місяць. Зараз самостійно орендуємо квартиру, працюємо і маємо в Луцьку чимало знайомих. Також займаюся і громадською діяльністю, реалізую цікаві проекти для молоді, для розвитку туристичного потенціалу Луцька. Я бачу, що влада ставиться з розумінням та протягує руку допомоги, коли ти активно працюєш, коли ти ініціативний», - розповідає пані Марина.Учасники круглого столу подякували волинянам, що у найскрутніший час ті були поруч.

Підприємець-переселенка Вікторія Оробейко змогла відродити одне із занедбаних підприємств на Волині та намагається його розвивати.

«Я точно знаю, що не повернуся, бо нікуди. Тому розумію, що жити буду тут. Спочатку нашою проблемою був пошук житла та роботи. Зараз проблеми - глобальніші. Ми тут працюємо, платимо податки, долучаємося до розвитку громади. Однак назву нашої фірми «Донецьк морепродукти+» через юридичні тонкощі змінити не можу і під час участі в тендерах маю упереджене ставлення. Звісно, я можу й тут зареєструватися, але у мене там бабуся і після зміни документів я ніколи вже не зможу з нею зустрітися, бо перетнути там кордон складно, а як виїдеш із волинською припискою, то можеш і не повернутися. Тому на законодавчому рівні необхідно багато питань ще врегульовувати, щоб ми відчували себе повноцінними громадянами України, а не обмеженими в правах. На місцевому рівні ми маємо підтримку, за що і вдячні», - розповідає Вікторія Воробейко.ПІДТРИМКА НА ВОЛИНІ

Заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Олена Комар відзвітувала, що з 2014 року Волинь прийняла близько 6 тисячі осіб зі східних територій України та Криму.

«Зараз на Волині проживають 2947 переселенців. Одноразової допомоги надали на загальну суму 10,4 мільйона гривень. Окрім цього, 26 земельних ділянок дали під індивідуальне будівництво і ще 24 на ведення особистої сільськогосподарської діяльності. Також ми готові 200 людей поселити у сільській місцевості, але з міст у безплатні сільські домівки люди переїжджати не хочуть», - розповіла Олена Комар.

НЕ ВСІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ ГОТОВІ ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ

Директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика (Київ) Світлана Єременко зауважила, що переселенці мали б більше можливостей вирішуваии проблеми, якби були активнішими.

«Ми побачили, що в окремих регіонах дуже слабкі громадські організації переселенців, вони або не згуртовані, або не особливо активні. Для прикладу, у Кропивницькому є багато міжнародних організації, які пропонують допомогу щодо навчання, започаткування власного бізнесу, однак не завжди самі переселенці проявляють ініціативу. У Житомирській області теж мало ініціативних людей. Хоча, загалом, ситуація значно покращилася, адже зникло напруження між місцевими громадами та переселенцями, збільшилася довіра одних до інших», - розповідає Світлана Єременко.

На це радник Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб Оксана Яковець наголосила учасникам круглого столу, що для того, аби влада більше уваги приділяла переселенцям, громадськість повинна проявляти більшу активність і виходити до представників влади з конкретними пропозиціями.

Насамкінець, присутнім презентували другу книгу «Знедолені? Нездолані!», яка вміщує життєві історії внутрішньо переміщених українців у боротьбі за своє майбутнє.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---