Побори чи необхідність, або На що батьки здають гроші?

Батьки, діти яких у минулому році почали займатися у народному ансамблі сучасного танцю «Міраж» Палацу учнівської молоді Луцька, «здавали гроші». Річ сьогодні звична, якби не кілька «але». Батьків, схоже, «забули» попередити, що збір грошей – це благодійність (а отже, справа добровільна). Що працівники установи, де займаються діти, не мають права втручатися у процес «збору грошей». Що з грошей, зібраних батьками, платять за роботу працівникам, які, окрім того, отримують і офіційну зарплату. Й що з усіх збирають гроші на пошиття костюмів, хоча шиють костюми не всім.

Про необхідність здавати гроші говорила у вересні 2010 року на перших батьківських зборах керівник Народного ансамблю сучасного танцю «Міраж» Оксана Янюк. Мовляв, батьки повинні щомісячно сплачувати по 80 гривень. З них 60 гривень спрямовуються на потреби Палацу учнівської молоді, а ще 20 – на пошиття костюмів.

Батьки гроші здавали, адже хотіли, аби їх чада навчалися танцям без проблем. Але от у травні 2011 року між батьками та працівниками палацу з цього приводу вибухнув конфлікт…

На батьківських зборах вчитель хореографії Ірина Слабенко почала пояснювати батькам, що за запрошення на звітний концерт ансамблю, де мають виступати їхні діти, вони повинні заплатити по 10 гривень за одне. Мовляв, хто не заплатить – дитина того не вийде на сцену.

Вчитель пояснила, що ці гроші підуть на запис фонограми, оплату роботи працівників під час концерту, послуги відеозйомки й на прокат костюмів.

«Куди ці кошти йдуть? Вони йдуть на запис фонограми, йде голос артистів — зрозуміло, що вам жоден з артистів безплатно записуватися не буде, платиться артистам, платиться звукорежисеру, який складає програму, іде оплата за світло, іде оплата за звук... наступне... на сцені... як то називається? Працівник сцени, який відкриває-закриває куліси. Далі — людина, яка буде сидіти на підсвітці... Далі — ми замовляємо відеокамеру. В нас іде оплата костюмів, які ми позичаємо. Чому? Бо діти такого віку в нас ніколи не виступали. Ще емблема замовлялася на сцену — так само ці кошти йдуть. Яблуко, яке в танці, 500 гривень коштує. Тепер порахуйте...» - пояснювала на батьківських зборах Ірина Слабенко.

Хоча, як виявилося, згідно зі штатним розписом на 1 квітня 2011 року, наданим в управлінні освіти Луцької міської ради, у Палаці учнівської молоді працюють машиніст та освітлювач сцени, а також кіномеханік. Вони отримують зарплату – 960 гривень. Машиніст сцени працює на 0,5 ставки, його зарплата – 480 гривень.

Палац учнівської молоді – комунальний заклад, з держбюджету фінансуються дві статті: оплата комунальних послуг і зарплата працівникам.

Як тоді назвати ті гроші, які збиралася платити працівникам із зібраних батьками коштів? Необліковані прибутки з кишені батьків?

Адже, зі слів самої Слабенко, 10 гривень за запрошення – це ще зовсім мало. От вихованці ансамблю бального танцю платять значно більше – 50 гривень на звітний концерт і ще 50 гривень «благодійних»…

Міліція порушень не побачила

Одна з мам вихованців ансамблю після таких розмов звернулася у Луцький міськвідділ УМВС. Вона стверджувала, що дії працівників Палацу учнівської молоді, на її думку, неправомірні, й просила розібратися, чи немає порушення закону у зборах грошей з батьків?

Міліція опитала директора Палацу учнівської молоді Степана Сидорука, керівника ансамблю Оксану Янюк, голову батьківського комітету ансамблю Тетяну Барановську. Оскільки усі в один голос стверджували, що працівники палацу жодного стосунку до збору грошей не мають, а гроші збираються батьківським комітетом і зберігаються на спеціальному рахунку – складу злочину міліція не побачила.

Так, даючи пояснення працівникам ДСБЕЗ, директор Палацу учнівської молоді Степан Сидорук повідомив, що «в окремих колективах існує система збору благодійних внесків від батьків учнів цього навчального закладу. Збір коштів проводиться батьківським комітетом творчих колективів палацу. Зібрані кошти вносяться на спеціальний рахунок в управління освіти Луцької міської ради – у зв’язку з тим, що у Палаці учнівської молоді власної бухгалтерії немає. Крім цього, педагоги відношення до зборів грошових коштів не мають».


«Благодійних» внесків ніхто не контролює

«Коли з людини вимагають кошти, має бути чітко вказано, куди і на що вони призначені. Якщо це плата за навчання — то це плата за навчання. Якщо це благодійні кошти, це повинен контролювати батьківський комітет, і він має звітувати перед батьками, куди кошти пішли. В нормальних закладах батьківські комітети так і роблять», - пояснює адвокат юридичного агентства «Укрюрпослуги» Любомир Назаревич.

Юрист каже, що якщо в журналі обліку коштів є порожні графи — це підстава, щоби правоохоронні органи зацікавилися роботою людини, яка вела цей облік.

Начальник міського управління освіти Олег Гребенюк розповів, що згідно з рішенням піклувальної ради від 21 січня 2011 року, в окремих колективах дозволено збирати благодійні кошти.

Проте батьки вихованців 11 групи стверджують, що гроші збирали ще з вересня 2010 року. Виходить, збирали кошти й тоді, коли такого рішення ще не було.

Копії фінансової звітності позашкільних закладів освіти за три роки, що їх надав виконавчий комітет Луцької міської ради, засвідчують, що у 2009 і 2010 роках кошти від благодійних внесків, грантів та дарунків не надходили, а в першому кварталі цього року їх надійшло 128 тисяч 707 гривень 46 копійок.

Окремо фінансова звітність щодо Палацу учнівської молоді до органу державного казначейства не здається. Тобто потоки «благодійних» коштів у випадку з Палацом учнівської молоді не відстежуються і не обліковуються.

Ходи – не ходи, а платити треба

Півроку тому лучанці Валентині Матвіїшиній довелося забрати свою доньку з цього ансамблю. Її дівчинка місяць не відвідувала заняття через хворобу, але вчитель хореографії Ірина Слабенко наполягала на тому, що за пропущений період все одно треба платити:

«Я сказала, що не платитиму. Мені повідомили, що це неможливо, що будуть зі мною розбиратися. Гроші платили вчительці, але в відомості сума не була записана», - розповіла лучанка.

Зі слів ще однієї мами вихованця ансамблю - Наталії Щербіної - щомісяця вона здавала по 80 гривень вчителю хореографії Ірині Слабенко, яка вела спеціальний список.

Гроші у Щербіної вимагали й тоді, коли син два місяці не відвідував заняття через хворобу. Тільки коли пані Наталія надала медичні довідки, їй «дозволили» не платити.

Але в кінці навчального року Ірина Слабенко звинуватила маму у тому, що вона «зробила» ці довідки. Крім того, повідомила, що її син нічого не вміє.

«В кінці навчального року ти дізнаєшся, що дитина, відходивши рік, нічого не вміє... Я кілька разів підходила до Ірини Михайлівни (Слабенко – «ВН») впродовж року, запитувала, вона казала, що все добре. Можна ж було за кілька місяців до звітного концерту сказати, щоб не ходили, що дитина нічого не вміє. А так це було нагле збирання грошей», - вважає Наталія Щербіна.

Голова батьківського комітету 11 групи Тетяна Барановська розповіла міліції, що «батьки, діти яких навчаються у ПУМ і не бажають платити, благодійних внесків не сплачують. Також 20 гривень батьківський комітет збирає для потреб колективу, котрі використовуються на розсуд батьків».

Крім цього, Барановська повідомила, що педагоги не вимагають жодних додаткових зборів та відношення до збору коштів не мають.

Хоча батьки стверджують, що пані Барановська жодного разу не прозвітувала про те, куди спрямовувалися щомісячних 20 гривень. Вона збирала гроші «на мило і рушники», «на подарунки вчителям», «на квіти для звітного концерту», «за запрошення». Чи не забагато для гуртка комунального закладу, в якому заняття відбуваються всього дві години на тиждень?

Крім того, у розпалі конфлікту з батьками вчитель хореографії Ірина Слабенко говорила: «Якщо хтось і не оплачує, я виходжу в коридор і кажу: «У вас не оплачено». Йдіть на Електроапаратний — і платіть 150 гривень»….

Ірина КУНИНЕЦЬ, «Волинь-Таймс»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---