Поранені військові в Луцьку проходять реабілітацію чаєм

Психічного або морального розвантаження військові потребують не менше, ніж фізичних вправ. І звичайні знайомства та спілкування – чи не найкращий помічник. Днями в Луцьку організували чайну церемонію для військовослужбовців, які лікуються й проходять реабілітацію в обласній клінічній лікарні.

Ароматне застілля для військових. Тільки чаї – і більше нічого. Роберт приготував три китайські сорти чаю, про які досі ніхто з воїнів не чув, ідеться в сюжеті 12 каналу.

«Ідемо від легших чаїв і закінчуємо важчими. Ми будемо невеличкими порціями окропу пропарювати чайний листок буквально 5-10 секунд», – розповідає Роберт.

І на кожну нову заварку – збільшення температури. Тоді один і той самий вид буде мати абсолютно інший смак. Перший називається «Світлий олун», тобто дракон. Це кущовий чай, який росте на ґрунті після виверження вулкана.

Перед першою заваркою пропонує хлопцям витягнути чайну карту й прочитати побажання. Така традиція чайної церемонії.

«Перша заварка починається з промивання чаю окропом від пилу. Так само окропом ми прогріваємо весь посуд перед чаюванням», – коментує Роберт.

Йому цікаво, хто який смак відчуває. Хлопці починають ділитися враженнями, дискутувати.

Роберт називає себе чайним майстром і про цей напій із різних сортів може розповідати годинами.

Другий сорт – «Ціменьхун». Це сорт червоного чаю. На цьому чаї й хлібові, розповідає Роберт, Англія протрималася Другу світову війну. Уже після двох-трьох заварок червоний чай набуває терпкого гіркуватого смаку.

Третій – «Шупуер». Цей чай росте на деревах, яким понад 100 років.Військові тим часом активніше спілкуються, за столом – весела атмосфера.

«Я колись працював барменом і перепробував багато хороших чаїв, кави і всього іншого. Але чайна церемонія, яку я пройшов, для мене є дуже великим пізнанням. Після поранення воно зовсім інакше все сприймається. Можливо, я раніше відмовився б і пішов краще на пиво», – зізнається військовослужбовець Леонід.

Одна річ – фізична реабілітація, без якої не обійтися, а інша – моральна, яка є не менш важливою, каже ерготерапевтка Оксана Мордик. На таких церемоніях поранених розважають і відволікають від важких думок.

«Ми працюємо, допомагаємо хлопцям фізично. А тут зовсім інше. Тут психологічно. Хлопці відволіклися від усього, вони розслабилися, вони відкрилися і на певний період часу забули про свої проблеми, про біль, про хвилювання, про все те, що пройшли», – додає Оксана Мордик.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---