Прощання та остання дорога додому загиблого на війні лучанина Віктора Лахая. Фото

Дорога до Луцька у супроводі колони з десятків авто та прощання у центрі міста – загиблого внаслідок обстрілів на сході бійця 14-ї ОМБР лучанина Віктора Лахая провели в останню путь на малій батьківщині.

Після зустрічі героя зранку 28 листопада його тіло повезли до обласного центру Волині, де і відбулося прощання.

Утворивши колону з кількох десятків авто, волонтери та військові побратими Віктора Лахая вирушили до Луцька, де тіло загиблого героя провезли вулицею Рівненською та проспектом Волі. Рух колони супроводжувався сигналами автомобілів, а водії зупинялися, аби вийти та віддати останню шану загиблому на війні.Прощання із загиблим воїном розпочалося близько 10.00 у верхньому храмі Свято-Троїцького кафедрального собору, а вже згодом домовину з тілом перенесли на Театральний майдан, де відбулася громадська панахида.Як зазначив владика Луцький та Волинський митрополит Михаїл, сьогодні до нашого героя ми незвично звертамося – новопредставлений, убієнний воїн Віктор.

«Війна – це завжди трагедія, біль, втрати. Але війна – це й той момент, коли людина усвідомлює, що таке життя і що таке смерть, що таке радість, а що таке скорбота. Віктор віддав найцінніше за нас – своє життя, як справжній воїн, як справжній чоловік, в серці якого батьки заклали велику любов до своїх ближніх та батьківщини. Зараз звучить такий термін, як «пішов за контрактом», якийсь він такий неправильний…пішов із любов’ю захищати батьківщину, який тут може бути контракт, із смертю? Він присвятив своє життя заради миру в Україні та свободу для своїх ближніх», - наголосив Михаїл.Своєю чергою, виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт розповів, що сьогодні знову на Театральному майдан лучан зібрала сумна звістка – знову наш земляк, лучанин, ще один герой полинув на небо, захищаючи Україну.

«Російсько-українська війна принесла багато горя Україні, вона примусила дивитися нас на життя та політику зовсім іншими очима. Цей урок, який ми отримали, - дуже болючий, він несе жертви. І сьогодні ми хочемо віддати останню шану нашому земляку, справжньому чоловікові та воїну Віктору Лахаю», - сказав Григорій Пустовіт та закликав усіх присутніх вшанувати загиблого хвилиною мовчання.Головний редактор «Вісник і К» Євген Хотимчук пригадав, як Віктор на початку двохтисячних років займався розповсюдженням газети: «Ви знаєте, коли ми щойно йшли від храму, і звучала пісня «Пливе кача», то в мене серце стискалося від болю. Господи, коли ж закінчиться та печальна музика, та печальна війна? Так і хочеться сказати: «Вітя, встань подивися, як сяють останні промені осіннього сонця». Дякую вам, люди, що прийшли провести Віктора.

Ніби простий хлопчина, худенький…десь на початку двохтисячних років він займався розповсюдженням газети, шустрий такий, швиденький. Він справжній герой, з величезною душею. Коли він дізнався, що його товариша везуть в лікарню, то він свою першу зарплату кинув у «швидку», хоча сам не мав на маршрутку».Опісля виконання Державного Гімну України тіло Вітора Лахая у супроводі сотень лучан провезли проспектом Волі. Лучани ставали на коліна та не стримували сліз, коли бачили траурну процесію.Віктор Лахай народився в селі Велика Глуша Любешівського району. Жив у Луцьку. 25 листопада у Віктора був день народження. У нього залишилися батьки та троє сестр. Поховають Віктора Лахая на міському кладовищі у селі Гаразджа.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---