Приборкувач вогню й металу: 19-річний волинянин виготовляє посуд з алюмінію

Миколі Бляшику з села Верхи Камінь-Каширського району лише дев’ятнадцять, але він уже знає, як приборкати вогонь і метал. Молодий майстер-ливарник виготовляє алюмінієвий посуд високої якості, продовжуючи традицію пращурів.

І робить це юнак за перевіреними часом технологіями, що їх створили верхівські умільці, пише газета «Полісся».

Коли піч розігріта, метал досяг потрібної температури, все решта також підготовлено належним чином, Микола дає старт загадковій містерії. Він востаннє заглядає до ливарного ковша, де алюміній аж червоніє. Прибирає з поверхні залишки шлаку. Далі заливає метал у дерев’яні форми, наповнені піском. Терпеливо чекає на результат. Нарешті перед його очима постає виріб. Та на тому ще не фініш. Насамкінець майстер надає відлитим речам закінченого вигляду – шліфує та полірує їх.

Читати ще: У Донецьку залишила все, що нажила, а на Волині знайшла кохання і справу до душі: історія рукодільниці з Камінь-Каширщини

«Лити алюміній і згодом обробляти – справа непроста. Щось проґавиш – робота нанівець. Не можна допускати протягів у приміщенні, де працюєш, адже метал швидше охолоджуватиметься. Якщо достатньо не втрамбуєш пісок, погано зволожиш – отримаєш брак. Різних нюансів вистачає. Складний процес лиття й тим, що доводиться витрачати багато дров, суто соснових. На відлиття десятка виробів йде не менш як двадцять оберемків.

Ще важливо знайти підходящий пісок (будь-який не годиться). Такий є тільки в одному місці – в урочищі Цегельня неподалік села. Нарешті треба добре підібрати сам матеріал (алюміній), від того залежить, чи отримуєш на виході міцне лиття, яке прослужить довго, можливо, навіть п’ятдесят років, просте в користуванні, догляді», – пояснює ливарницькі секрети Микола Бляшик.

Раніше ливарникам із Верхів, додає співрозмовник, було важче дістати алюміній. Часом, щоби зекономити, вони добували матеріал на Поворському авіаційному військовому полігоні, ризикуючи безпекою і здоров’ям.

Читати ще: Берегиня поліського духу: волинянка відроджує давні традиції та пече пампушки за старовинним рецептом

Миколі відомо про це, бо в його родині, крім нього, ливарників ще троє: дідусь, тато та матір. У дитинстві він любив спостерігати за тим, як трудяться батьки, пробував лити щось нескладне. На той час не сприймав те заняття серйозно, радше вважав цікавою грою. Та тепер зрозумів, що їхня справа – і його справа.

«Нас, народних ливарників, та наше мистецтво не час забувати. Ми здатні конкурувати із заводською продукцією, перевершувати якістю. Люди в тому переконуються, цікавляться, купують моє лиття. Навіть мав замовлення з монастиря. Хочеться зберегти наше рідне, верхівське ремесло, яке, на жаль, почало занепадати», – підсумовує Микола і водночас вірить, що йому вдасться дати справі нове життя.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---