Родина волинян в роки Другової світової врятувала 24 людських життя

Відкриття виставки фотодокументів, присвяченої тим, хто в роки Другової світової, коли німці масово винищували євреїв, рятували людські життя, ризикуючи власними, відбулось в історичному музеї ім. О. Дверницького у Володимирі-Волинському. Для прикладу, родина волинян врятувала від смерті 24 людських життя. Про це інформує Слово Волині.

Таких на Володимирщині усього 80 чоловік. Завдяки їхньому милосердю та небайдужості вдалось зберегти життя 115 євреїв. Усього залишились в живих з багатотисячної єврейської громади Володимирщини близько 150 чоловік.

У виставковій експозиції, матеріали для якої надав голова місцевої єврейської громади Володимир Музиченко, – сучасні та історичні світлини архітектурних пам’яток Володимира, котрі пов’язані з єврейською культурою, книги, документи, що стосуються історії та трагедії євреїв, а також фотографії Праведників світу. Більшості з них вже немає в живих, однак, їхні діти та внуки бережуть медалі та дипломи своїх батьків, як пам'ять про їхній великий подвиг.

Коротку історію дивовижного порятунку євреїв розповіла дружина Праведника світу Миколи Ваврисевича пані Марія, адже 90-річний чоловік через хворобу сам не зміг прийти на захід. В роки фашистської окупації родина Ваврисевичів врятувала від смерті 24 людських життя. Їхній будинок був майже біля самої річки Луга і щодня свекруха Марії Ваврисевич проходила повз гетто і на власні очі бачила страждання єврейського народу. «Одного разу мама йшла з собору додому і коли проходила повз гетто, її гукнула жінка, яка стояла за колючим дротом з трьома донечками. Вона попросила врятувати одну з своїх дітей, аби вона була живим пам’ятником над їхньою спільною могилою. Порадившись з чоловіком, мама забрала в єврейки середню дочку 9-річну Сусанну, яка була найбільше схожа на українку. Її назвали Фанею та казали усім, що це їхня племінниця. Вона жила в них відкрито, не ховаючись», - розповіла пані Марія, а в присутніх від цієї розповіді на очах з’являлись сльози.

Не могли відмовити Ваврисевичі у допомозі і решті євреів, які втікали з гетто і спочатку знайшли прилисток в їхньому сараї, а згодом вирили під будинком цілий схрон, в який можна було потрапити через потаємний вхід у шафі. До кінця війни у цьому схроні мешкало 11 осіб. Лише через 50 років брати Ваврисевичі Микола та Михайло зустрілись в Ізраїлі зі своєю названою сестрою Фанею.

Для Володимира Музиченка, автора книги «Володимир єврейський», Голокост також особиста трагедія, адже його мама та дідусь єдині з усієї родини, кому вдалось вижити. Решту членів сім’ї фашисти розстріляли в Рафалівському гетто, що на Рівненщині. Дочка тих людей, які врятували маму Володимира Музиченка, нині мешкає на Луганщині і зараз регулярно отримує від єврейської громади необхідну допомогу.

Для того, щоб краще відчути дух єврейської культури для присутніх на заході прозвучав національний гімн Ізраїлю у виконанні Олександра Стемковського. Розчулила присутніх у виставковій залі музично-театральна композиція учнів міської гімназії. Наприкінці офіційного відкриття усіх гостей пригощали національним єврейським хлібом, що має назву «маца».



Тетяна ІЗОТОВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---