Що таке люстрація, і кому це потрібно

Якось Вацлава Гавела – першого президента Чеської Республіки – запитали: «Навіщо Ви проводите люстрацію і даєте молодим владу в руки – вони ж нічого не вміють»?Він відповів: «Краще п’ять років помилок, ніж п’ятдесят років саботажу»…

Слово «люстрація» походить від латинського слова «lustratio» – «очищення засобами жертвоприношень». Люстрація для суспільства – це процес очищення влади від конкретних організацій та осіб, причетних до злочинів проти народу. Суспільство, яке хоче захисту від повернення до диктатури, запроваджує процедуру люстрації.

На жаль, Україна не провела очищення влади після здобуття незалежності, не зробила висновків зі свого колоніального минулого, не надала йому справедливої оцінки, не засудила злочини проти українського народу та осіб, причетних до цього. З огляду на це, процес люстрації більш ніж на часі.

Завдяки люстрації нова влада набуває легітимності. Прийняття на ту чи іншу владну посаду відбувається згідно чітких правил і вимог до претендентів, а сам процес люстрації в жодному випадку не є каральною операцією чи помстою, а моральним очищенням.

Досвід багатьох країн засвідчує позитивні результати люстраційних процесів. Ось кілька прикладів:

ЧЕХІЯ. У 1991 році розпочався процес люстрації через законодавче поле, зокрема – прийняття Закону «Про незаконність комуністичного режиму» (1993 р.), де Комуністична партія Чехословаччини була організацією злочинною і гідною осуду, так само як і інші організації, засновані на її ідеології. Діяльність цих інституцій була спрямована на позбавлення людей їх прав і придушення демократії. Під дію закону потрапили 140 тисяч осіб, які співпрацювали з комуністичним режимом в 1948-1989 роках. Закон про декомунізацію з 1996 роко став безстроковим.

ПОЛЬЩА. Коли влада від комуністів перейшла до опозиції – «Солідарності», – уряд гарантував недоторканність колишнім комуністам. Але суспільство наполягло на прийнятті у 1997 році Закону «Про люстрацію» аби перевірити зв’язки вищих посадових осіб з органами безпеки в комуністичний період. Закон був застосований до міністрів, депутатів, сенаторів, суддів і чиновників, колишніх співробітників чи агентів органів держбезпеки ПНР, тощо.

УГОРЩИНА. Закон Зетені–Такача від 1992 року встановив для осіб, які в грудні 1944 - травні 1990 р. вчинили зраду Батьківщині, кримінальну відповідальність без строку давності аж до довічного ув'язнення. Це був перший етап люстрації (1992-1994). Другий етап люстрації (1994-2001) мав на меті лише досягнення високого рівня інформування громадськості про діяльність публічної влади. Санкцією в цей період стало лише розголошення відомостей про діяльність в органах держбезпеки. 30 травня 2005 р. парламент відкрив широкий доступ до секретних раніше документам про агентів спецслужб. Люстрація в Угорщині втратила репресивний характер.

КРАЇНИ БАЛТІЇ. Тут питання про люстрацію вперше було поставлене в 1990 році Конгресом незаконно репресованих Естонії, Латвії та Литви. В Естонії був прийнятий Закон про позасудові масові репресії в Радянській Естонії в 1940-1950 роках, згідно з яким прокуратурі Естонської РСР доручили розглянути питання про порушення кримінальних справ та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у масових вбивствах та інших злочинах проти людяності. Латвійський Закон про вибори від 1992 року вимагав від усіх кандидатів у депутати парламенту письмову заяву про наявність або відсутність у них зв'язків з радянськими або іншими секретними службами. Закон про вибори Сейму з 1995 р. забороняє обрання осіб, які діяли в Компартії і ряді дружніх їй організацій після 13 січня 1991 р., а також працівників та агентів КДБ. Аналогічні заборони введені на натуралізацію Законом про громадянство в 1994 р. У Литві був прийнятий Закон про перевірку мандатів депутатів, підозрюваних у свідомій співпраці зі спеціальними службами СРСР або інших держав. Згідно з цим Законом для перевірки та розслідування фактів співпраці депутата зі спеціальними службами СРСР або інших держав повинна була створюватися спеціальна депутатська комісія відповідної ради, яка у разі потреби залучала посадових осіб прокуратури, внутрішніх справ і служби національної безпеки .

ГРУЗІЯ. У жовтні 2010 року парламент Грузії прийняв закон, що забороняє займати високі посади в державі особам, які служили в КДБ або перебували на керівних посадах в КПРС. Комісія з люстрації, створена відповідно до цього закону, займалася питаннями викорінення в Грузії комуністичної символіки, в тому числі в назвах вулиць і площ, а також ліквідацією монументів, що символізують тоталітарне минуле. 1 червня 2011 р. Парламент Грузії одноголосно прийняв закон про люстрацію, а також про заборону фашистської і комуністичної символіки. Цим законом встановлені посадові обмеження для колишніх співробітників спецслужб Радянського Союзу, а також колишніх посадових осіб Компартії та комсомолу. Ці люди не можуть працювати в органах виконавчої влади та у судових органах. Крім того, зазначені громадяни не зможуть займати посади керівників вищих навчальних закладів. Прийнята «Хартія свободи» включає в себе заборону радянської та фашистської символіки на території країни, забороняє також зайняття керівних посад колишніми партійними і комсомольськими функціонерами та співробітниками радянських спецслужб , не допускає використання в географічних назвах імен радянських і комуністичних діячів. Грузія – перша з неєвропейських країн, яка провела у себе дерадянізацію. Закон про люстрацію підписав президент Грузії Михайло Саакашвілі.

СІНГАПУР. Це країна, яка перемогла корупцію трохи більше ніж за 40 років і досягла економічних здобутків. Владна команда Лі Куан Ю поставила завдання знищення корупції та підвищення довіри і поваги до держави серед населення. У цій країні була проведена перевірка осіб на отримані доходи, що стало другим елементом антикорупційної програми, оскільки в Сінгапурі була фактично введена презумпція винності урядовців, будь-якого державного відомства чи державної громадської організації. У 1960 р. був прийнятий закон, який дозволяв вважати доказом хабара те, що обвинувачений жив не за статками або володів об'єктами власності, які він не міг придбати на свої доходи. Сюди ж стали відносити будь-яку винагороду, отриману чиновником від особи, що шукала з ним зв'язків для вирішення певних питань. У суді службовець повинен переконати суд, що винагороду не було отримано в рамках корупційної схеми. У разі, якщо провина чиновника доведена, його майно підлягає конфіскації, чиновник платить величезний штраф, сідає у в'язницю на значний термін. При цьому його родина вважається зганьбленою, і ніхто з членів сім’ї хорошу роботу в Сінгапурі знайти не зможе.

На Волині

24 лютого Правий сектор Волині, Самооборона, Автомайдан заявили про створення Громадського люстраційного комітету. До роботи над люстраційним процесом долучився і Громадський сектор Волині. Мета люстрації на Волині – захистити суспільство від повернення на відповідальні посади осіб, які працювали на режим Януковича або були втягнуті у корупційні зв’язки. Громадянин, котрий нині працює або претендує на посаду в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, має пройти люстраційну процедуру. Розглядати заяву громадянина має Комітет громадської люстрації. До цього органу мають увійти особи, яким спочатку самим треба пройти люстрацію. Затвердження складу Комітету має відбутися на народному Вічі Майдану або на відкритих громадських слуханнях. Триває організаційна робота над Положенням про Комітет громадської люстрації та механізмами впливу громади на люстраційну процедуру.

Інформація Громадського сектору Волині.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---