Штани, футболки, фліски: в Луцьку волонтери у квартирі шиють одяг для військових

У Луцьку група волонтерів шиє одяг для військовослужбовців. Свою ініціативу вони називають «Волинські швачки». Заснувала її 68-річна лучанка Валентина Слободчук, яка в березні 2022 року, коли син пішов у військо, перетворила власну квартиру на швейну майстерню.

Як розповіла Суспільному засновниця, до роботи долучилися охочі з Луцька та області. Нині в організації працює 14 волонтерів.

«За цей час ми нашили 35 тисяч трусів, потім почали шити штани, футболки, фліски – усе, що потрібно фронту. Я ще називаю нашу групу «Швидка допомога». Бо ми робимо те, що необхідно саме зараз. Тепер шиємо речі для шпиталів і стабілізаційних пунктів», – розповіла Валентина Слободчук.Матеріали для пошиття, каже волонтерка, купують за кошти благодійників. Робота триває щодня, без вихідних.

Читати ще: «Швейна рота» з Луцька з початку повномасштабної війни відшила тисячі комплектів одягу для військових

«Я сама не маю освіти швачки, але навчилася. Моя квартира стала серцем цієї організації «Волинські швачки». Втомилася, але буду чекати перемоги», – додає вона.Серед волонтерок – 70-річна Галина Сушко. Жінка каже, що виробництво одягу у них практично безвідходне – із залишків тканини шиють спідню білизну.«Різні кусочки не викидайте, вони пригодяться. Труси весь час треба, штани і футболки треба, а деякі процеси тільки я можу зробити, бо люди не швачки», – каже Галина.

До швейної майстерні приходять допомагати і чоловіки. Серед них – актор Волинського театру ляльок Олег Даниленко, син якого нині на фронті.

Читати ще: Волинські бабусі-волонтерки плетуть килимки для військових

«Малюємо, кроїмо, ріжемо ліками і по лікалах збираємо частини майбутніх виробів. Нашим синам в окопах набагато важче», – говорить волонтер.

До команди також долучився пенсіонер Сергій Мурзаєв, інженер зварювального виробництва за освітою. Викрійки він навчився робити вже тут.«Воно трохи важке, коли рулони півтора метра і це все розложити, зловити правильно лицем до середини і розправити. Ножицями мінімум 10 слоїв треба взяти, щоб вони нормально різали», – каже чоловік.

Серед волонтерів є й харків’янка Катерина Романцова, яка переїхала до Луцька з родиною після початку повномасштабної війни. Вона шиє білизну вдома й приносить готові вироби до майстерні.

«Додому хочеться, звичайно. Ми поки тут і треба тут щось робити, що можемо. Ми вже у тому віці, що треба щось робити для хлопців. Я вміла шити, рівненько і нерівненько, щоб красиво було», – розповіла жінка.

Зі слів волонтерки Валентини Слободчук, одяг люди шиють і вдома. Скільки одягу відправили бійцям, каже, не рахували.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---