Сюжет із повсякдення лучан 400 років тому
Про цей цікавий побутово-курйозний випадок з повсякдення Луцька розповідають акти війтівсько-лавничої документації 1638-1640 років. Міські книги писали у ратуші. За певних обставин ‒ у будинках війтів, бурмистрів чи інших урядників.
Наприкінці серпня 1640 року луцькі міщани активно готувалися до початку осіннього Святосеменівського ярмарку. Право ярмаркувати міська громада отримала разом із привілеєм на самоврядування у 1497 році.
Лучани упорядковували крамниці, довозили до Ринкутовари для торгу. Свою крамну буду спорудили йурядники маґістрату (міського самоврядного уряду). Посеред Ринку ця ятка була однією з найбільших.Луцька ратуша ХVI століття. Художня реконструкція Олександра Дишка
Якимсь гнівом (ранцором) на колег-урядників у тому часі пройнявся луцький райця Ян Гепнер. Як свідчив судовий позов його колег, чоловік задумав зруйнувати ратушну власність.
Читати ще: Кілька сюжетів з повсякдення Волині чотириста років тому
Доктор медицини, знаний аптекар і торговець Ян Гепнер свого часу приїхав до Луцька. Одружився тут з Катериною Запацькою, почав кар’єру в Луцькому маґістраті.Привілей короля Стефана Баторія на підтвердження двох привілеїв Великого князя Литовського Олександра щодо переведення Луцька з руського (волинського) права на маґдебурзьке, заснування у місті війтівства і підтвердження міщанам усіх попередніх привілеїв та вольностей. 1576 р., 22 жовтня
Незгоди з колегами-урядниками втілилися у конкретних діях слуг пана Гепнера. Нічної пори, коли на Ринку лишився лише сторож Дмитро Трубач, двоє аптекарчиків почали розбирати маґістратську торговельну ятку. Чоловіки носили дерево до Стиру Вірменською вулицею.О. Дишко. Площа Ринок у Луцьку XVI-XVIII століття,2017 рікЗасідання міського уряду ХVI століття ізкниги Statuta y metrika przywileiow koronnych Станіслава Сарніцького
Це помітила когорта братчиків-шевців. Один із ремісників запитав, чому вони це роблять.Аптекарчики (слуги й учні аптекаря) були напідпитку. Попри це, сказали до шевців «добрий вечір!» Не зважаючи на обурення луцьких міщан, продовжили носити до води елементи розібраного ратушного склепу.Олександр Дишко. Острів Луцьк, 2010 рікШвець-чоботар,1535 рік, Джерело Hausbuchder Mendelschen Zwölfbrüderstiftung, Band 1. Nürnberg 1426-1549. Stadtbibliothek Nürnberg
Їхнім діям спробував перешкодити ринковий сторож. У відповідь Ян Гепнер, озброївшись кордом (коротким мечем), недвозначно промовив: «Чоловіче, як довідаєшся, що тобі не належить, то згинеш марно!»Ринкова вулиця у Луцьку кінця ХVIII століття на картині Казимира Войняковського
Читати ще: Кілька штрихів до міського повсякдення лучан 400 років тому
Тому Луцький маґістрат у вересні 1640 року не зміг отримати жодного прибутку від торгівлі на Святосеменівському ярмарку. Розібрана ятка потонула у Стиру.
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Наприкінці серпня 1640 року луцькі міщани активно готувалися до початку осіннього Святосеменівського ярмарку. Право ярмаркувати міська громада отримала разом із привілеєм на самоврядування у 1497 році.
Лучани упорядковували крамниці, довозили до Ринкутовари для торгу. Свою крамну буду спорудили йурядники маґістрату (міського самоврядного уряду). Посеред Ринку ця ятка була однією з найбільших.Луцька ратуша ХVI століття. Художня реконструкція Олександра Дишка
Якимсь гнівом (ранцором) на колег-урядників у тому часі пройнявся луцький райця Ян Гепнер. Як свідчив судовий позов його колег, чоловік задумав зруйнувати ратушну власність.
Читати ще: Кілька сюжетів з повсякдення Волині чотириста років тому
Доктор медицини, знаний аптекар і торговець Ян Гепнер свого часу приїхав до Луцька. Одружився тут з Катериною Запацькою, почав кар’єру в Луцькому маґістраті.Привілей короля Стефана Баторія на підтвердження двох привілеїв Великого князя Литовського Олександра щодо переведення Луцька з руського (волинського) права на маґдебурзьке, заснування у місті війтівства і підтвердження міщанам усіх попередніх привілеїв та вольностей. 1576 р., 22 жовтня
Незгоди з колегами-урядниками втілилися у конкретних діях слуг пана Гепнера. Нічної пори, коли на Ринку лишився лише сторож Дмитро Трубач, двоє аптекарчиків почали розбирати маґістратську торговельну ятку. Чоловіки носили дерево до Стиру Вірменською вулицею.О. Дишко. Площа Ринок у Луцьку XVI-XVIII століття,2017 рікЗасідання міського уряду ХVI століття ізкниги Statuta y metrika przywileiow koronnych Станіслава Сарніцького
Це помітила когорта братчиків-шевців. Один із ремісників запитав, чому вони це роблять.Аптекарчики (слуги й учні аптекаря) були напідпитку. Попри це, сказали до шевців «добрий вечір!» Не зважаючи на обурення луцьких міщан, продовжили носити до води елементи розібраного ратушного склепу.Олександр Дишко. Острів Луцьк, 2010 рікШвець-чоботар,1535 рік, Джерело Hausbuchder Mendelschen Zwölfbrüderstiftung, Band 1. Nürnberg 1426-1549. Stadtbibliothek Nürnberg
Їхнім діям спробував перешкодити ринковий сторож. У відповідь Ян Гепнер, озброївшись кордом (коротким мечем), недвозначно промовив: «Чоловіче, як довідаєшся, що тобі не належить, то згинеш марно!»Ринкова вулиця у Луцьку кінця ХVIII століття на картині Казимира Войняковського
Читати ще: Кілька штрихів до міського повсякдення лучан 400 років тому
Тому Луцький маґістрат у вересні 1640 року не зміг отримати жодного прибутку від торгівлі на Святосеменівському ярмарку. Розібрана ятка потонула у Стиру.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
ЗМІ
Показати IP
29 Березня 2025 19:16
Оксана, дякую за те, що просвітлюєш нас, убогих. Пиши більше і частіше.
На Маневиччині виявили сказ у корови
Сьогодні 12:36
Сьогодні 12:36
Безкоштовні «3000 км Україною»: хто може скористатися, як купити квиток і куди поїхати
Сьогодні 12:03
Сьогодні 12:03
Горохівщина провела в останній шлях Героя Василя Цвілюка
Сьогодні 10:57
Сьогодні 10:57








Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.