Сьогодні святкують Горіховий Спас
Услід за Медовим і Яблучним Спасом іде Горіховий Спас. Це народна назва православного свята перенесення з міста Едесси до Константинополя нерукотворного образу Спасителя, який відбився на рушнику після того, як Спаситель витер своє обличчя.
За давнім переказом, заснованому на документі, знайденому в IV столітті Євсевієм Кесарійським в Едессінскому архіві, володар месопотамського міста Едеси Авгарь страждав проказою. Бажаючи позбутися від невиліковної хвороби і знаючи про цілющі здібності Ісуса Христа, послав до Спасителя живописця Ананію з листом, в якому просив Господа прийти і зцілити його. Господь обіцяв послати до князя одного зі своїх учнів, а всі спроби Ананії написати образ Ісуса Христа залишилися безуспішними. Тоді Господь попросив подати йому рушник і витер своє обличчя. На рушнику відбився його лик. За воскресіння Христа, апостолом Фомою був посланий один з 70 учнів Христа Фаддей, який за допомогою Нерукотворного образу Спасителя зцілив царя від тяжкої недуги і розповсюдив там християнство.
Образ Ісуса Христа, прикріплений царем Авгарем над головними воротами міста, викрали мусульмани, і лише дев'ять століть потому його викупив візантійський імператор Михайло III. У 944 році, за царювання Костянтина Багрянородного, Едесский образ перенесли до Константинополя, тоді ж і було встановлено святкування на честь цього. Пізніше з зображення Христа написали безліч ікон, які носили назви "Спас на полотні", "Спас Нерукотворний". У народі Третій Спас називали "Спас на полотні", бо в це свято відбувалися ярмарки, на яких торгували полотнами. До цього дня в деяких місцях приурочувалися дожинки та обряди, пов'язані з останнім іменинним снопом, тому й називали Третій Спас - "Хлібним".
У день Третього Спаса або селяни проводили "досівки", тобто сіяли озиму жито. Після спільної молитви домашньої господині проводжали чоловіків на поля з хлібом і сіллю; при цьому на віз клали три снопа, а зверху містилася призначене для посіву жито в мішках. На полі засівальників зустрічали хлопці з гречаною кашею. Після посіву озимого хліба пиріг і каша з'їдалися всією родиною.
Називали Третій Спас і горіховим, так як до цього дня поспівали лісові горіхи й починався їхній збір. У призначений день в лісі розстилали килими, від яких всі жінки розходилися для збору горіхів, останні складалися в фартухи, а пізніше висипалися на розстелені килими. Робота зі збору горіхів могла тривати й кілька днів.
Також чистили до осені цілющі джерела, пили підземну водицю, обходили колодязі колами, як би замикаючи теплу пору.
На Третій Спас примічають відліт птахів, особливо ластівок і журавлів. Вважають, що й ластівки відлітають у три Спаса.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
За давнім переказом, заснованому на документі, знайденому в IV столітті Євсевієм Кесарійським в Едессінскому архіві, володар месопотамського міста Едеси Авгарь страждав проказою. Бажаючи позбутися від невиліковної хвороби і знаючи про цілющі здібності Ісуса Христа, послав до Спасителя живописця Ананію з листом, в якому просив Господа прийти і зцілити його. Господь обіцяв послати до князя одного зі своїх учнів, а всі спроби Ананії написати образ Ісуса Христа залишилися безуспішними. Тоді Господь попросив подати йому рушник і витер своє обличчя. На рушнику відбився його лик. За воскресіння Христа, апостолом Фомою був посланий один з 70 учнів Христа Фаддей, який за допомогою Нерукотворного образу Спасителя зцілив царя від тяжкої недуги і розповсюдив там християнство.
Образ Ісуса Христа, прикріплений царем Авгарем над головними воротами міста, викрали мусульмани, і лише дев'ять століть потому його викупив візантійський імператор Михайло III. У 944 році, за царювання Костянтина Багрянородного, Едесский образ перенесли до Константинополя, тоді ж і було встановлено святкування на честь цього. Пізніше з зображення Христа написали безліч ікон, які носили назви "Спас на полотні", "Спас Нерукотворний". У народі Третій Спас називали "Спас на полотні", бо в це свято відбувалися ярмарки, на яких торгували полотнами. До цього дня в деяких місцях приурочувалися дожинки та обряди, пов'язані з останнім іменинним снопом, тому й називали Третій Спас - "Хлібним".
У день Третього Спаса або селяни проводили "досівки", тобто сіяли озиму жито. Після спільної молитви домашньої господині проводжали чоловіків на поля з хлібом і сіллю; при цьому на віз клали три снопа, а зверху містилася призначене для посіву жито в мішках. На полі засівальників зустрічали хлопці з гречаною кашею. Після посіву озимого хліба пиріг і каша з'їдалися всією родиною.
Називали Третій Спас і горіховим, так як до цього дня поспівали лісові горіхи й починався їхній збір. У призначений день в лісі розстилали килими, від яких всі жінки розходилися для збору горіхів, останні складалися в фартухи, а пізніше висипалися на розстелені килими. Робота зі збору горіхів могла тривати й кілька днів.
Також чистили до осені цілющі джерела, пили підземну водицю, обходили колодязі колами, як би замикаючи теплу пору.
На Третій Спас примічають відліт птахів, особливо ластівок і журавлів. Вважають, що й ластівки відлітають у три Спаса.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.