Таємна мова волинських ремісників

Цікавим феноменом повсякдення наших предків ще донедавна була спеціальна, штучна мова. Вона побутувала у певному соціумі, відома тільки тим, хто входив до визначених соціально-професійних груп. Означена низка зашифрованих слів і словосполучень іменується терміном арго.

Секретна говірка була необхідною для втаємничення тих знань, що були надбанням конкретної спільноти. Ще однією причиною появи мовних шифрів могла бути й порівняно невисока загальна фахова кваліфікація певної частини людей, які ходили на заробітки.

Умови життя і праці змушували шукати такі засоби спілкування між собою, що дозволили б у присутності господарів зберегти у таємниці певні моменти свого побуту: домовлятися про вихід з ситуації у разі невдало виконаної роботи, говорити про вищу платню тощо.Кушнір, ХVI століття. Hausbuch der Mendelschen Zwölfbrüderstiftung, Band 1. Nürnberg 1426-1549. Stadtbibliothek Nürnberg

Такими передусім були ремісники. Як зауважує дослідник народної лексики Волинського Полісся, доктор філології, професор Григір Аркушин, є відомості про волинсько-поліські штучні мови. Серед них – шнайдерська (мова кожухарів), кравецька, каліпненська (лірницька), лабурська.Ножиці – типове зображення на емблемах (ціхах) кравецьких цехів

Читати ще: Про луцьких ремісників ХVII століття, або Звідки походить слово «запартачити»

Ось як розповідала про цю мову корінна жителька села Нова Вижва на Старовижівщині В. Тищук 1930 року народження: «Ну то така мова була помішана, там і німецька, і польська, і яка хочте. Но, вони як говорили між собою вже тиї шнайдери-нововижівці, то особливо з Нової Вижви люди були таке, шо то їх ніхто не пуйме. Воне там свою мову мале і вони їх нашої і їхньої мови навить не розуміли отут сусідні села. От хутівл (хутір) в нас півтора кілометра, но вони не знали нашої, нашої мови».Волиняни на світлині Федора Вовка, ХІХ століття

Серед зашифрованих слів арго кушнірів нині відомі такі: геітка (гейштка) – хліб, гейт (гей) – сіно, ск’епа – піч, пеігурити – косити, пейґирити – вмирати, глушити – спати, голтс – голова, махус – жіночий статевий орган, серпити – красти, тринькати – пити. Деякі слова, вимовляючись з певними фонетичними відмінностями, могли мати дещо інше значення.

Оксана ШТАНЬКО

За матеріалами монографії Г. Л. Аркушина «Народна лексика Західного Полісся»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---