Таємниці, які криються в центрі волинського міста
Завершилися розвідкові археологічні дослідження експедиції ДП «Волинські старожитності» у Володимирі-Волинському по вулиці Київській,9, на території урочища «Михайлівщина». - інформують у прес-центрі підприємства.
Нагадаємо, урочище розташоване у південно-східній частині міста, на високому правому корінному березі річки Луга, назву отримало від монастиря Святого Михайла, що функціонував тут у давньоруський період.
Ще наприкінці 1930-х років Олександр Цинкаловський застав тут останки валів, що оточували монастир. Під час земляних робіт при самому валу тут виявили залишки фундаменту. У 1890-х роках тут же знайшли скарб срібних гривень у вигляді грубих зубів до борозни, на кожній було по дві круглих ямки. У різні роки місцеві жителі викопували у цій місцевості по городах, чи при будівництві людські останки та фрагменти різних розмірів цеглин. В 1955-56 роках на цій ділянці російським археологом Михайлом Каргером було розчищено залишки фундаменту маленького храму, змурованого з битої цегли і скріпленого жовтою глиною. Розкопки дали несподіваний результат – виявили невідомий тип храму-ротонди, характерна особливість котрого – подвійні кільцеві фундаменти, концентрично вписані в загальний план будівлі. Дослідник припустив, що споруду звели на рубежі ХІІ століття.
Сьогодні залишків валів не збереглося – візуально вони не простежуються. На місці функціонування монастиря нині розміщена садиба та хрест на могилі литовського князя Войшелка. За 400 метрів на північ від цього хреста, на ділянці місцевої мешканки експедиція заклала розвідковий шурф розмірами 4,0х4,0 м на місці будівництва літньої кухні. У культурному шарі шурфа виявили фрагменти керамічного посуду ранньозалізного віку, давньоруського часу ХІ ст. та другої половини ХІІІ ст., пізньосередньовічного часу XV-XVI ст.
В шурфі на глибині 0,90-1,10 м від денної поверхні виявили також залишки житла з глинобитною пічкою у куті другої половини ХІІІ ст. І житло, і пічка були знищені земляними роботами новітнього часу.
Як зазначив науковий працівник ДП «Волинські старожитності» Тарас Верба, «археологи десятиліттями мріють проводити дослідження на Михайлівщині у Володимирі-Волинському. Тиха вуличка у середмісті давно вже стала кварталом новітньої забудови. Лише литовські туристи (і не кожен мешканець міста) знають, що тут є могила князя Войшелка. А які таємниці історії ховають під собою пласти землі, свого часу приватизовані і забудовані! Було б логічно перевірити хоча б розвідками всі ці ділянки. Можливо, знайдуться там не лише давні скарби, а й щось досі невідоме дослідникам…»
У складі експедиції працювали Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Михайло Вашета, Тарас Верба, Віталій Затворніцький, Сергій Шабловський.
Довідково. Войшелк (? – 1268) – старший син першого великого князя литовського Міндовга, видатний дипломат та політик. Пройшов духовну еволюцію від язичника-князя до християнського монаха-пустельника. Двічі у тяжкі роки для Литви повертався до світського життя, щоб рятувати державу. Перша згадка у літописі стосується його військового походу у 1252 р. Від того часу ім’я Войшелка постоянно фігурує на сторінках Галицько-Волинського літопису та інших літописів та хронік аж до самої його смерті у 1268 р. Останній рік життя як монах перебував на Волині в Угровську. Тоді ж на запрошення свого кума, галицького князя Льва Даниловича, приїхав на зустріч до міста Володимира, де і був підступно убитий своїм українським родичем у монастирі Святого Михайла.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Нагадаємо, урочище розташоване у південно-східній частині міста, на високому правому корінному березі річки Луга, назву отримало від монастиря Святого Михайла, що функціонував тут у давньоруський період.
Ще наприкінці 1930-х років Олександр Цинкаловський застав тут останки валів, що оточували монастир. Під час земляних робіт при самому валу тут виявили залишки фундаменту. У 1890-х роках тут же знайшли скарб срібних гривень у вигляді грубих зубів до борозни, на кожній було по дві круглих ямки. У різні роки місцеві жителі викопували у цій місцевості по городах, чи при будівництві людські останки та фрагменти різних розмірів цеглин. В 1955-56 роках на цій ділянці російським археологом Михайлом Каргером було розчищено залишки фундаменту маленького храму, змурованого з битої цегли і скріпленого жовтою глиною. Розкопки дали несподіваний результат – виявили невідомий тип храму-ротонди, характерна особливість котрого – подвійні кільцеві фундаменти, концентрично вписані в загальний план будівлі. Дослідник припустив, що споруду звели на рубежі ХІІ століття.
Сьогодні залишків валів не збереглося – візуально вони не простежуються. На місці функціонування монастиря нині розміщена садиба та хрест на могилі литовського князя Войшелка. За 400 метрів на північ від цього хреста, на ділянці місцевої мешканки експедиція заклала розвідковий шурф розмірами 4,0х4,0 м на місці будівництва літньої кухні. У культурному шарі шурфа виявили фрагменти керамічного посуду ранньозалізного віку, давньоруського часу ХІ ст. та другої половини ХІІІ ст., пізньосередньовічного часу XV-XVI ст.
В шурфі на глибині 0,90-1,10 м від денної поверхні виявили також залишки житла з глинобитною пічкою у куті другої половини ХІІІ ст. І житло, і пічка були знищені земляними роботами новітнього часу.
Як зазначив науковий працівник ДП «Волинські старожитності» Тарас Верба, «археологи десятиліттями мріють проводити дослідження на Михайлівщині у Володимирі-Волинському. Тиха вуличка у середмісті давно вже стала кварталом новітньої забудови. Лише литовські туристи (і не кожен мешканець міста) знають, що тут є могила князя Войшелка. А які таємниці історії ховають під собою пласти землі, свого часу приватизовані і забудовані! Було б логічно перевірити хоча б розвідками всі ці ділянки. Можливо, знайдуться там не лише давні скарби, а й щось досі невідоме дослідникам…»
У складі експедиції працювали Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Михайло Вашета, Тарас Верба, Віталій Затворніцький, Сергій Шабловський.
Довідково. Войшелк (? – 1268) – старший син першого великого князя литовського Міндовга, видатний дипломат та політик. Пройшов духовну еволюцію від язичника-князя до християнського монаха-пустельника. Двічі у тяжкі роки для Литви повертався до світського життя, щоб рятувати державу. Перша згадка у літописі стосується його військового походу у 1252 р. Від того часу ім’я Войшелка постоянно фігурує на сторінках Галицько-Волинського літопису та інших літописів та хронік аж до самої його смерті у 1268 р. Останній рік життя як монах перебував на Волині в Угровську. Тоді ж на запрошення свого кума, галицького князя Льва Даниловича, приїхав на зустріч до міста Володимира, де і був підступно убитий своїм українським родичем у монастирі Святого Михайла.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Учені знайшли один з найбільших обʼєктів у Всесвіті – космічну нитку завдовжки 50 млн світлових років
Сьогодні 00:36
Сьогодні 00:36
Інститут миру США перейменували на честь Трампа
5 Грудня 2025 23:38
5 Грудня 2025 23:38
Netflix купує Warner Bros. за понад $82 мільярди
5 Грудня 2025 23:18
5 Грудня 2025 23:18
У США засудили лікаря, який продавав Меттью Перрі кетамін
5 Грудня 2025 23:00
5 Грудня 2025 23:00
Серед найкращих документалок 2025 року – «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова
5 Грудня 2025 22:40
5 Грудня 2025 22:40
Волинський військовий, який просився на лікування, відсидить п'ять років за СЗЧ
5 Грудня 2025 22:22
5 Грудня 2025 22:22
Швеція заради України зупинить допомогу п'яти країнам
5 Грудня 2025 22:02
5 Грудня 2025 22:02
Військовий з Волині отримав нагороду від Головнокомандувача ЗСУ
5 Грудня 2025 21:43
5 Грудня 2025 21:43
Винуватця п'яної ДТП на Глушець у Луцьку засудили до 7 років ув'язнення
5 Грудня 2025 21:25
5 Грудня 2025 21:25

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.