Таємниці, які криються в центрі волинського міста

Завершилися розвідкові археологічні дослідження експедиції ДП «Волинські старожитності» у Володимирі-Волинському по вулиці Київській,9, на території урочища «Михайлівщина». - інформують у прес-центрі підприємства.

Нагадаємо, урочище розташоване у південно-східній частині міста, на високому правому корінному березі річки Луга, назву отримало від монастиря Святого Михайла, що функціонував тут у давньоруський період.

Ще наприкінці 1930-х років Олександр Цинкаловський застав тут останки валів, що оточували монастир. Під час земляних робіт при самому валу тут виявили залишки фундаменту. У 1890-х роках тут же знайшли скарб срібних гривень у вигляді грубих зубів до борозни, на кожній було по дві круглих ямки. У різні роки місцеві жителі викопували у цій місцевості по городах, чи при будівництві людські останки та фрагменти різних розмірів цеглин. В 1955-56 роках на цій ділянці російським археологом Михайлом Каргером було розчищено залишки фундаменту маленького храму, змурованого з битої цегли і скріпленого жовтою глиною. Розкопки дали несподіваний результат – виявили невідомий тип храму-ротонди, характерна особливість котрого – подвійні кільцеві фундаменти, концентрично вписані в загальний план будівлі. Дослідник припустив, що споруду звели на рубежі ХІІ століття.

Сьогодні залишків валів не збереглося – візуально вони не простежуються. На місці функціонування монастиря нині розміщена садиба та хрест на могилі литовського князя Войшелка. За 400 метрів на північ від цього хреста, на ділянці місцевої мешканки експедиція заклала розвідковий шурф розмірами 4,0х4,0 м на місці будівництва літньої кухні. У культурному шарі шурфа виявили фрагменти керамічного посуду ранньозалізного віку, давньоруського часу ХІ ст. та другої половини ХІІІ ст., пізньосередньовічного часу XV-XVI ст.

В шурфі на глибині 0,90-1,10 м від денної поверхні виявили також залишки житла з глинобитною пічкою у куті другої половини ХІІІ ст. І житло, і пічка були знищені земляними роботами новітнього часу.

Як зазначив науковий працівник ДП «Волинські старожитності» Тарас Верба, «археологи десятиліттями мріють проводити дослідження на Михайлівщині у Володимирі-Волинському. Тиха вуличка у середмісті давно вже стала кварталом новітньої забудови. Лише литовські туристи (і не кожен мешканець міста) знають, що тут є могила князя Войшелка. А які таємниці історії ховають під собою пласти землі, свого часу приватизовані і забудовані! Було б логічно перевірити хоча б розвідками всі ці ділянки. Можливо, знайдуться там не лише давні скарби, а й щось досі невідоме дослідникам…»

У складі експедиції працювали Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Михайло Вашета, Тарас Верба, Віталій Затворніцький, Сергій Шабловський.

Довідково. Войшелк (? – 1268) – старший син першого великого князя литовського Міндовга, видатний дипломат та політик. Пройшов духовну еволюцію від язичника-князя до християнського монаха-пустельника. Двічі у тяжкі роки для Литви повертався до світського життя, щоб рятувати державу. Перша згадка у літописі стосується його військового походу у 1252 р. Від того часу ім’я Войшелка постоянно фігурує на сторінках Галицько-Волинського літопису та інших літописів та хронік аж до самої його смерті у 1268 р. Останній рік життя як монах перебував на Волині в Угровську. Тоді ж на запрошення свого кума, галицького князя Льва Даниловича, приїхав на зустріч до міста Володимира, де і був підступно убитий своїм українським родичем у монастирі Святого Михайла.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---