Трійця єнотів, дикобраз, чорнобурки: Луцький зоопарк показав пернатих та чотирилапих переселенців. Фоторепортаж

Не лише на людей вплинуло повномасштабне вторгнення. Страждають також брати наші менші, яких подекуди самі люди не бралися рятувати. Якщо домашніх тварин ще вивозили із собою, то диким вижити було куди важче. На сході від російських обстрілів потерпали ліси, зоопарки та приватні місця утримання фауни. І, звісно, страждали живі істоти.

Луцький зоопарк давно став домівкою для сотень тварин. А з початку великої війни звіринець прийняв нових мешканців – зі сходу України та із Центру порятунку диких тварин у Києві. Ба більше, маючи відповідні зв’язки, працівники допомагали із пошуком притулків для пернатих та чотирилапих в інших країнах. Проте кілька десятків тварин, у життя яких втрутилася війна, усе ж залишилися в Луцьку.

Журналісти Волинських Новин відвідали місцевий зоопарк, аби розповісти про таких переселенців. Екскурсію провела його багаторічна директорка Людмила Денисенко. Каже: нині тут живуть близько 20 ссавців та 80 птахів, які приїхали після початку вторгнення.Неподалік від входу відвідувачів зустрічає трійця єнотів. Двоє самок у занедбаному стані прибули із Хмельницького зоопарку, а самець – від військових з-під Бахмута. Вони переїхали на Волинь на початку липня, а вже зараз освоїлися та почали добре їсти. Ці пухнасті тваринки – хижаки, тому в їхньому раціоні м’ясо, риба, овочі. Хоча загалом єноти їдять навіть жаб та гадюк.

«Вони вже адаптувалися, пройшли двотижневий карантин і тепер представлені на експозиції. Дві самочки були в іншому зоопарку, то спокійно реагують на людей. А от єнот через вибухи та стреси трохи агресував. Утім він бачить, що тут йому нічого не загрожує, тому призвичаївся і живе в компанії решти», – розповіла Людмила Денисенко.

Застати рухливих єнотів не вдалося. Удень ті насолоджуються сном. Активний період їхнього життя настає зранку або після 17-ї вечора.У трьох різних клітках живуть територіальні земляки одного з єнотів. Йдеться про декоративних голубів, які влітку 2023-го також приїхали з Бахмутщини. Вони різняться породою та забарвленням, але всіх об’єднує дещо сумна історія.

«Це була приватна колекція. Власників війна змусила податися в інші місця. А птахи поверталися на голубівню. Селище біля Бахмута, де їх знайшли, було повністю знищене, там не було людей. Єдиними, хто міг допомогти пернатим, були військові. Вони забили на сполох і почали шукати волонтерів, які могли б їх прийняти», – пригадала директорка зоопарку.

Охочі врятувати птиць знайшлися. Волонтери, отримавши клітки, здійснили велику евакуацію і привезли 68 голубів. Усі добре перенесли дорогу, обжились у Луцьку й почали розмножуватися.Дикобраз Тоша переселився сюди транзитом через Київ. 15-річний гризун раніше виступав у цирку. Після остаточної заборони використання тварин у циркових виставах власник передав його до Центру порятунку диких тварин.

«У нас до того було дві самочки, тому Тошик приїхав одразу в гарем», – з усмішкою відзначила директорка.

Допоміг доставити дикобраза волонтер руху «Серце патріота» Сергій Балицький. Він повертався з поїздки на фронт, прихопивши на Київщині колючого пасажира.Читати ще: Цар звірів на головній обкладинці: Луцький зоопарк випустив календар на 2024 рік

А ще в зоопарку є чорнобурі лисиці. Двоє таких приїхали з того ж Центру порятунку, а двох віддала родина загиблого військового. Тварини належать до великих хутрових звірів, маючи пишну шерсть. Від звичайної лисиці чорнобурка відрізняється кольором, за розміром вони практично однакові.Читати ще: Шматки російських ракет, БТР, форма Залужного: залишки війни у Луцьку. Фоторепортаж

Єнотоподібних собак, зі слів Людмили Денисенко, часто плутають із єнотами-полоскунами. Хоча від єнота в них лише чорна маска на обличчі, а від собаки – розмір тіла. Це ще одні вимушені переселенці зі сходу. Єнотоподібні собаки більші за полоскунів, але харчування в них подібне – м’ясо та рослини.Як розповіла Людмила Денисенко, на початку війни зоопарку довелося прихистити не лише диких тварин. Люди в паніці віддавали домашніх кроликів, котів, собак та папуг, а самі масово виїздили. Для останніх зробили великі клітки. У пернатих там своя дружна зграя, яка рекламує звіринець, бо ж чути її ще здаля.

Наразі зоопарк не може прийняти великих диких тварин, бо їм немає достатньо місця, а от дрібних та пернатих тут вітатимуть. Щодня над обслуговуванням працює до сорока осіб, а загалом штат налічує 65 людей.

Читати ще: Ракета від «Урагану», російська тушонка, телефон, який б'є струмом: речі з війни у Луцьку. Фоторепортаж

Також очільниця установи поділилася цікавим фактом: уперше за 45 років на території Луцького зоопарку вилупилося пташеня білого лебедя. Батьківська пара сформувалася у звіринці. А зараз лебедине сімейство спокійно плаває в місцевій водоймі.Під час прогулянки зоопарковими просторами можна помітити чимало котів. Пухнастики живуть поряд із дикими тваринами і взагалі не бояться людей. Їх, до слова, можна забрати собі, якщо в людини є можливості утримувати тварину. Був випадок, коли сім’я з Рівного після відвідин Луцького зоопарку повернулася додому із котиком.Наостанок зачіпаємо тему годування тварин. У 2022-му, коли люди масово скуповували продукти, мешканцям звіринцю урізали харчування. Натомість станом на зараз ситуація стабілізувалася – їжі вистачає.

Основну масу харчів, як-от м’ясо, рибу, сіно, кормовий буряк, закуповують через тендери. Частину продуктів постачають кілька місцевих супермаркетів. Також є допомога від лучан, які щось несуть із дому чи городу.«У період літа, коли вродять фрукти та городина, небайдужі мешканці приносять щось до зоопарку. Мовляв, позбирали на городі й не хочуть, аби згнило. Нам приносили яблука, груші та овочі. Звісно, це не тонна, але ми раді будь-якій допомозі», – наголосила Людмила Денисенко.

Читати ще: «Не маємо права опускати ні носа, ні хвоста, ні крил…»: чим нині живе Луцький зоопарк. Фоторепортаж

Як додала, бентежать ситуації, коли люди й особливо місцеві магазини викидають залишки їжі на смітники. Хліб, фрукти, овочі, крупи, залишки м’яса й риби – усе це піде на користь тваринам. Головне – не лінуватися зібрати у пакет та принести.

А нинішнє життя хвостатих та пернатих мешканців Луцька – на світлинах Волинських Новин.

Дмитро КЛИМЧУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---