«Це як ліки. Люди зараз цього потребують», – луцький органіст про роботу в час війни

У Луцькому кафедральному костелі Петра і Павла щосуботи лунає органна музика. Це грає луцький органіст Петро Сухоцький. Він – один з небагатьох в Україні, хто доглядає, ремонтує та налаштовує органи.

Музикант розповів Суспільному про свою роботу під час війни.

З початком повномасштабної війни слухачів не поменшало, каже органіст. З його слів, на концертах у костелі збирається повна зала. Востаннє аншлаги тут були на благодійному фестивалі органної музики «Різдво із Друзями Луцького Органа», що відбувався 30 грудня, 7 січня та 13 січня.

«У нас завжди на концертах повні зали. Збирають серйозні суми на армію. Це як ліки. Люди зараз цього потребують. Органна музика в час війни надихає, лікує», – переконаний органіст.

Зі сльозами в очах музикант згадує концерт, який організували для військовослужбовців, що проходять у Луцьку реабілітацію.

«Вони на милицях, хто як… Це просто було щось надзвичайне. Без сліз не можна було грати, бо ми настільки вдячні нашим хлопцям і дівчатам, що можемо тут грати, співати, вчитися. Ми існуємо завдяки їм», – каже Петро Сухоцький.

Побільшало студентів-органістів

У Петра Сухоцького, який викладає у Волинському коледжі культури і мистецтв імені Стравінського, цього року семеро студентів. З його слів, це багато, бо орган в коледжі вивчають як додатковий інструмент за умови, що студенти самі його обрали.

«З 2005 року я викладаю орган. Тішуся, що діти хочуть грати. Семеро аж назбиралося цього року. А починалося все з одної Тані Янюк», – каже органіст.Він опановував орган у Львівській державній консерваторії у видатного педагога, органіста і піаніста Самуїла Дайча. Тепер, каже, музиканти мають можливість у коледжі знайомитися з інструментом.

Читати ще: Король інструментів та його маестро. Волинські органи

«На це потрібен час. Якщо на фортепіано вчаться діти в музичній школі скільки років, потім приходять далі й ще не вміють грати. То тут за рік, за два навчитися. Три клавіатури, треба знати грати на одній, на двох чи на трьох», – розповідає музикант.

Переселенка з Охтирки й школярка з Луцька опановують орган

Вчиться гри на органі у Петра Сухоцького 19-річна Анжеліка Очкуренко. Дівчина – переселенка з міста Охтирка Сумської області. Повномасштабна війна застала її в Харкові, куди вона вступила навчатися до музичного коледжу.

«Важко там перебувати, мені набагато легше тут. Я довчилася в Харкові дистанційно, закінчила другий курс і на третій перевелася у Волинський фаховий коледж культури і мистецтв», – розповідає Анжеліка.З її слів, гра на органі допомогла відволіктися від тривожних думок. Цього року вона завершує навчання на Волині та далі планує вступати до вишу в Австрії.

«Тобі сумно – ти граєш! Тобі весело — ти також граєш. Саме орган мені дуже допоміг в плані наповненості музики та розуміння. Мене органна музика захлиснула прямо, мені дуже подобається», – зізнається студентка.

Каже, що мріяла потрапити на заняття до органіста, 13-річна Ольга Танська. Вона з чотирьох років грає на фортепіано. Пригадує, що вперше мелодії органа в Луцьку почула, коли проходила з бабусею біля костелу.

«Ми гуляли біля замку і я почула музику органа, спочатку подумала, що це музика з небес», – каже Ольга.

Зі слів дівчинки, тоді сюрпризом стало, що Петро Сухоцький погодився на пропозицію її бабусі – попрацювати з онукою. Тож понад рік вона ходить до костелу на заняття.«Орган – найвеличніший з усіх інструментів. Дуже мрію стати піаністкою та органісткою, щоб виступати по всій Європі й у різних костелах, на різних заходах разом із Петром Йосиповичем», – ділиться школярка.

Органний майстер – рідкісна професія

Сам інструмент – це живий механізм, що потребує постійного догляду та налаштовування, каже органіст. Тих, хто вміє це робити, в Україні дуже мало. Він – один із таких.

«Якщо органістів у нас в Україні можна порахувати на трьох руках, то органних майстрів – на одній», – зазначає Петро Сухоцький.

Він сам бере драбину, лізе на горище і налаштовує чи ремонтує інструмент. З його слів, часто заміни потребують окремі запчастини.

«Кожна клавіша, кожен регістр має таку мембрану. Подерлася одна чи дві – і цілий регістр не грає. Вони виходять з ладу і ми їх міняємо. Вчора все нормально, а сьогодні вже одна нота не грає. Лізеш, дивишся, шукаєш», – пояснює органіст.

За такі вміння музикант, який гастролював по світу із концертами, також затребуваний як органний майстер. Ремонтувати та налаштовувати органи його запрошують у різні регіони України.

«Їжджу. Одеська кірха, там механічний орган. Івано-Франківськ, Чернівці. Це все по церквах. Колись робив у Рівному в органному залі», – перелічує Петро Сухоцький.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---